ІЕ та ЕД / ІЕ та ЕД (шпори) / Стадіальна модель Ліста

Стадіальна модель Ліста.

Періодизація економічного розвитку – це поділ історії господарства на окремі характерні відрізки (періоди), виходячи з обраної ознаки.

Ліст виділяє 5 стадій економічного розвитку суспільства:

мисливська (дикунство);

скотарська (пастушеська);

землеробська;

землеробсько-мануфактурна;

землеробсько-мануфактурно-торгова (індустріальна).

Пропонуючи просту схему п’яти стадійного економічного роз­витку націй від мисливського до «торгово-мануфактурно-землеробського» стану, Ліст створив із «уроків історії» висновок, що тільки для країн, що стоять на однаковій стадії розвитку, може бути взаємовигідна вільна торгівля (політика фритредерства¹). Міркуючи над економічною гегемонією² Анг­лії, Ліст зауважив, що, створивши свою комерційну і промислову велич завдяки строгому протекціонізму³, англійці нарочито почали вводити в оману інші нації доктриною фритредерства, оскільки, при вільному обміні між торгово-мануфактурно-землеробською і чисто землеробською націями, друга - прирікає себе на економічне відставання і політичну залежність (приклади Польщі і Португалії). Перехід до «торгово-мануфактурно-землеробської» стадії не може здійснитися сам по собі шляхом свободи обміну, так само як не може відбутися у випадку відсутності національної єдності (тут яскравими прикладами для Лі­ста були італійці, ганзейці та голландці).

«Софізму»⁴ фритредерства Ліст протиставив ідею «виховного протекціонізму» — митне захищення молодих галузей національної промисловості, поки вони не досягнуть рівня між­народної конкурентоспроможності.

Для сьогоднішньої України придатною буде політика „виховного протекціонізму”, який підтримує національну промисловість лише доти, поки вона не зміцніє і не досягне того ж рівня, що і іноземні конкуренти, а вже після цього можливим буде застосувати політику фритредерства.

1 Фритредерство - (англ. free trade - вільна торгівля), напрямок в економічній теорії і економічній політиці. На відміну від протекціонізму, засноване на принципах свободи торгівлі і невтручанні держави у приватнопідприємницьку діяльність. Виникло у Великобританії в останній третині 18 ст. у зв’язку із промисловим переворотом.

2 Гегемонія - (від грецької hegemonia - верховодство, головування), керівництво, положення першості.

3 Протекціонізм - економічна політика держави, яка має за мету захистити національний внутрішній ринок від іноземної конкуренції шляхом введення високих митних тарифів на ввезені (імпортовані) в країну товари, обмеження чи повної заборони ввезення окремих товарів та інші заходи.

4 Софістика (грецьк. sophistike) - міркування, засноване на навмисному порушенні законів логіки. Софістика ґрунтується на неправильному виборі вихідних положень, на абсолютизації того чи іншого визначення, на змішуванні суттєвого з несуттєвим, на хибних доведеннях (так званих софізмах) тощо.

9.Стадіальна модель

Концепція стадійного економічного розвитку. Спираючись на теорію продуктивних сил, Ф. Ліст обґрунтував концепцію економічного прогресу нації. Аналіз історичного матеріалу, дослідження еволюції галузевої структури економіки та оцінка рівня розвитку продуктивних сил сучасних йому економічних систем дали змогу німецькому вченому виокремити такі стадії економічного розвитку націй:

— стан дикунства;

— стан розвитку скотарства;

— стан землеробства (цієї стадії, на думку Ф. Ліста, досягли сучасні йому Іспанія, Португалія, Італія);

— землеробсько-ману фактурний стан (на шляху до цієї стадії, на думку вченого, перебували на той час США та Німеччина);

— землеробсько мануфактурно комерційний стан суспільства (Ф. Ліст вважав, що цієї стадії досягла на той час лише Англія, до якої наближається Франція).

Визначаючи п'яту стадію як господарський ідеал, який забезпечує найкращу комбінацію та гармонійний розвиток продуктивних сил нації, вчений стверджував, що досягнення цієї стадії є метою розвитку усіх народів. Водночас він звертав увагу на необхідність певних передумов реалізації зазначеної мети:

вигідного географічного розташування, наявності великих територій та значних запасів природних ресурсів, необхідних для розвитку національної індустрії;

схильності до мануфактурного розвитку нації, її здатності до самовідданої праці заради майбутнього прогресу.

У зв'язку з цим Ф. Ліст зазначав, що дух німецької нації переважає у інші народи. Відтак для економічного піднесення країни необхідно "окрилити" її кордони за рахунок невеликих держав-сусідів (Голландії, Данії), союз яких з Німеччиною буде запорукою їх подальшого успішного розвитку.

Обґрунтування активної економічної ролі держави та політики "виховного протекціонізму". Концепція стадійного економічного розвитку дала Ф. Лісту підстави дійти висновку, що економічна політика держави має враховувати специфіку кожного етапу господарського прогресу нації з метою створення передумов неухильного зростання її продуктивних сил.

На думку німецького дослідника, для країн, які перебувають на III (аграрний) і V (аграрно-мануфактурно-комерційній) стадіях, доцільною є політика свободи міжнародної торгівлі, яка дає змогу повною мірою реалізувати національні інтереси. "Нація, яка досягла переваг в галузі мануфактурного виробництва, — писав учений, — може вберегти своїх фабрикантів і комерсантів від втрати завойованих позицій та апатії лише шляхом вільного імпорту продуктів харчування і сировини та конкуренції з зарубіжними товарами".

Водночас для держав, які перебувають на IV (аграрно-мануфактурній) стадії, украй важливим є протекціонізм, спрямований на захист молодої і ще не зміцнілої національної промисловості. На думку вченого, саме за допомогою протекціонізму держава здійснює "індустріальне виховання нації" на шляху переходу до вищої стадії економічного розвитку. "Протекціонізм — зазначав Ф. Ліст, — не збільшує безпосередньо кількість матеріальних благ, а значить і капіталу, але розвиває і зміцнює продуктивні сили, які створюють цей капітал".

Обґрунтовуючи цю думку, вчений звертав увагу на те, що наслідування принципам економічного лібералізму класичної політичної економії може забезпечити певну абстрактну вигоду для світового господарства в цілому з погляду отримання мінових цінностей. Водночас він виступав з критикою теорії, "яка зайнята лише вартістю і не звертає ніякої уваги на продуктивні сили, розглядаючи весь світ як єдину і неподільну республіку торговців". Ф. Ліст стверджував, що свобода міжнародної торгівлі буде корисною за умов, коли всі держави досягнуть однакової стадії розвитку. У іншому випадку фритредерство буде корисним лише для найрозвинутіших націй, стосовно яких менш розвинені країни опиняться у підпорядкованому становищі "маленького хлопчика, який бореться з дорослим чоловіком".