ІЕ та ЕД / ІЕ та ЕД (шпори) / Кризи перевиробництва та значення економічного вчення К. Маркса та Ф. Енгельса

Кризи перевиробництва та значення економічного вчення К. Маркса та Ф. Енгельса.

Процес переходу економічної системи з ринку вільної конкуренції до монополістичного ринку характеризувався рядом невеликих, але все частіше системних криз збуту товарів та кризи перевиробництва.

В районі 1860-70рр напружується т.з. «робітниче питання» через жорстку експлуатацію робочої сили на фабриках (робочий день 12-16 годин, 6-7 днів на тиждень без соц.. виплат щодо інвалідності, лікарняних, при мінімальній зар.платі та мін.гарантій безпеки) це викликало хвилю народних повстань.

В суспільстві змінюється соціальна структура, а саме 2.5% населення становило клас капіталістів, 50-70 – клас пролетарів. Зявляється новий елітний прошарок між ними – до 5% люди вільних професій (юристи, лікарі, журналісти, інженери),до 10% - другий елітний проміжок (клерки, менеджери, дрібні торговці-лавочники) та 15-20% - дрібні селяни (фермери, сільські ремісники). Така рідкість між класами привела до конфлікту під лозунгом «Свобода! Рівність! Братерство!» (причина-підгрунтя появи нової пролетарської політекономії за ідеєю К. Маркса, Ф. Енгельса, що реалізувалася В. Леніним)

Криза системи вільної конкуренції заключалася в тому, що перевиробництво товарів виникло через нерівномірність (дисбаланс). Відновлення основного капіталу в промисловості, через те, що маса виробленого товару не знаходила платоспроможного споживача, через те виникло затоварення складів, цехів, магазинів, росли запаси, а замовлення зменшувались, тому ціни почали зменшуватися, це привело до закриття фабрик, зростання безробіття – коло замкнулося. Така криза перевиробництва пройшла хвилями.

1825 р – перша, 1836, 1847-49, 1861 і 1873-78 – величезна промислова криза, яка в сша зменшила ввп на 32%.

В жовтні почалася криза з краху на Віденській фондовій біржі (продаються цінні папери), яка перекинулася на всі промислові країни – з цієї дати вважається початок кінця існування ринку вільної конкуренції і її перехід в нову якість – комунізм через соціалізм (командна (планова) ек.сма) та регульований ринок до змішаної ек.сми.

Пізніше відбулися в 1882-85, 1893-97 слабкі кризи, які не були світовими.

Так закінчилась найкраща з точки зору темпів зростання ек сма, яка за 30 останніх років 19 ст давала 3.5 темпів росту ВВП. Найкращі показники за останні 200 років.

Економічна теорія криз

Маркс визначив природу криз у капіталістичному суспільстві та довів невипадковість та закономірну періодичність криз у буржуазному суспільстві. Капіталіст (власник фабрики, корпорація) намагається збільшувати свої прибутки, а для цього збільшує норми виробки та систематично зменшує витрати на оплату найманої праці. Однак, оскільки, працівники є членами суспільства, яке споживає вироблену продукцію, відповідно зменшується попит та виникає криза перевиробництва, коли вироблену продукцію немає кому купувати.