Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

регіональна економіка / Виробничий і науково

.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
15.22 Кб
Скачать

Виробничий і науково-технічний потенціал України, його регіональні особливості.

Основні виробничі фонди є частиною виробничого потенціалу. Одним з основних показників, що характеризують основні виробничі фонди є виробнича потужність – затність засобів праці виробляти максимальну кількість продукції.

Територіальний розподіл виробничого потенціалу – заводів, фабрик, с/г підприємств, транспортних засобів є найважливішою умовою розвитку і розміщення продуктивних сил. Високий рівень розвитку виробничого потенціалу може розглядатися як основа подальшого розвитку і розміщення виробництва електроенергії, металу, машин.

Господарство України х-ться великими виробничим потенціалом у структурі основних виробничих фондів майже 50% припадає на промисловість, 23% на с/г, 16% на транспорт і зв’язок, 3,9% на будівництво.

Рівень використання основних виробничих фондів і фондооснащеність зайнятих у матеріальному виробництві – найважливіші фактори, що впливають на територіальні показники продуктивності праці.

Науковий потенціал х-ся як сукупність ресурсів і можливостей сфери науки будь-якої системи (колектива, галузі, міста), що дає змогу при наявних формах організації й управління ефективно вирішувати завдання господарства. Складовими наукового потенціалу є кадри, фінанси, матеріально-технічна база, інформаційне забезпечення.

Наукові центри створено майже у всіх регіонах України. Науковий потенціал впливає на розміщення насамперед науко-містких галузей господарства і не виробничої сфери.

Значного розвитку в Україні досягли галузевий і заводські сектори науки. Останній зосереджений переважно на великих підприємствах і найбільш повно представлений у великих містах Донбасу, індустріального Придніпров’я, а також у Києві, Харкові, Одесі, Львові.

З метою удосконалення управління наукою в Україні створено 6 територіальних наукових центрів у: Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі та Львові, які координують роботу академічного, вузівського, галузевого й заводського секторів, проводять дослідження з урахуванням місцевої специфіки