Історія української культури / Проблеми та перспективи розвитку української культури на сучасному етапі

Актуальні проблеми у сфері культури включають:

низький рівень культури та духовності суспільства;

низький рівень державного фінансування;

занепад вітчизняного кінематографу, книгодрукування, мистецтва;

охорона та популяризація історичних пам’яток;

спекуляція питаннями мови, історії та релігії.

У 2010 році на фінансування програми «Українська книга» з державного бюджету було виділено всього 20 млн. грн., що вдвічі менше ніж у 2008 р. А без державної допомоги книгарням та книговидавцям доводиться дуже скрутно.

Схоже становище і в українському кінематографі. Світова кіноіндустрія активно розвивається, але Україна залишилася поза цим процесом через занепад власного кіномистецтва. Українські фільми, що без сумніву можуть боротися за найвищі нагороди не мають шансу побачити світ через брак коштів. Навіть український історичний кінофільм «Тарас Бульба» був знятий російським режисером, і визвав багато історичних суперечок. Дуже мало вітчизняних стрічок потрапили на великий екран, часто залишаючись взагалі непоміченими широкою аудиторією глядачів.

Великий вплив на неможливість культурного об’єднання має штучна спекуляція політичними силами спірними питаннями: мови, історії, релігії. Шляхом маніпуляції суспільною свідомістю, підміною понять та викривлення фактів в суспільстві формуються ворожі настрої, коли в єдиній соборній державі існують різні народи, які мають своїх героїв, ворогів, історію та звичаї.

Державна культурна політика має бути орієнтованою на  забезпечення, підтримку та розвиток традиційних українських духовних цінностей. Основні завдання держави - проводити активну політики з пропаганди зміцнення інституту сім’ї та традиційних родинних цінностей: любові, взаємоповаги, доброти.

Про те, що наш кінематограф має потужний нереалізований потенціал, переконливо свідчить той факт, що українські стрічки номінувалися на найпрестижнішу світову нагороду «Оскар»: фільми «Мамай» (2003) та «Ілюзія страху» (2008).

 Державна охорона та захист об’єктів культурної спадщини суттєво посилиться з прийняттям нового закону «Про охорону об’єктів національно-культурної спадщини», а реалізація та проведення відповідних заходів буде покладена на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.