- •1. Основні особливості сапр.
- •2. Області застосування сапр
- •3.Переваги сапр.
- •4.Особливості, що включає в себе проект складного проекту
- •5.Функції, які може виконувати і людина, і еом для виконання проектних операцій.
- •6.Основний принцип автоматизації.
- •7.Що забезпечує система автоматизованого проектування?
- •8.Структура системи автоматизованого проектування.
- •9.Технічне забезпечення сапр.
- •10.Математичне забезпечення сапр.
- •11.Програмне забезпечення сапр.
- •12. Лінгвістичне забезпечення сапр
- •13. Інформаційне забезпечення сапр
- •14. Методичне забезпечення сапр
- •15. Організаційне забезпечення сапр
- •16. Види проектної діяльності сапр
- •17. Принципи створення сапр
- •18. Основні функції сапр
- •19. Проектуючі і обслуговуючи підсистеми сапр
- •20. Комплекси засобів сапр
- •21. Програмно-методичний комплекс
- •22. Програмно-технічний комплекс
- •23. Компоненти видів забезпечення сапр
- •24. Процедури синтезу і аналізу проекту
- •25. Принципи побудови маршрутів проектування
- •26. Підходи до верифікації проектних процедур
- •27. Класифікація проектних процедур
- •28. Блочно-ієрархічний підхід до процесу проектування
- •29. Аспекти проектування
- •30. Складові частини процесу проектування
- •31. Організація процесу проектування
- •32. Середовище проектування
- •33. Схема процесу проектування
- •34. Принципи управління проектами
- •35. Побудова і аналіз мережевого графіку
- •36. Правила побудови мережевого графіку
- •37. Розрахунок раннього і пізнього термінів настання події
- •38. Побудова і аналіз календарного графіку
- •39. Поняття діаграми Ганта
- •40. Критичний шлях проекту
- •41. Види резервів часу
- •42. Розрахунок повного резерву часу
- •43. Стадії і етапи проектування
- •44. Системний аналіз життєвого циклу
- •45. Системний синтез життєвого циклу
- •46. Стадії втілення і експлуатації життєвого циклу
21. Програмно-методичний комплекс
Програмно-методичний комплекс являє собою взаємозалежну сукупність компонентів програмного, інформаційного і методичного забезпечення (включаючи компоненти математичного і лінгвістичного забезпечення), необхідного для одержання закінченого проектного рішення по об'єкту проектування (однієї чи декількох його частин чи об'єкту в цілому) або виконання уніфікованих процедур.
У залежності від призначення ПМК підрозділяють на:
загальносистемні;
базові, у тому числі проблемно-орієнтовані;
об’єктне-орієнтовані.
Загальносистемні ПМК призначені для забезпечення працездатності САПР на системному рівні і виконання уніфікованих обслуговуючих процедур. В сполученні з операційною системою вони являються операційним середовищем, в якому функціонують базові комплекси засобів.
Загальносистемні ПМК повинні бути інваріантні до об’єктів проектування і захищенні від користувачів САПР. Їх функціонування повинне забезпечуватися спеціальними підрозділами (спеціалістами) в складі служби САПР.
Базові ПМК призначені для проектування об’єктів визначеного класу, виду (деталей загально машинобудівельного застосування, друкованих плат, великих інтегральних схем, монтажних одиниць і виробів в цілому та ін) або виконання уніфікованих проектних процедур (вибір фізичного принципу дій, проектування маршруту обробки деталей та ін).
Базові ПМК поділяються на: проблемно-орієнтовані; об’єктно-орієнтовані.
Проблемно-орієнтовані базові ПМК призначені для виконання уніфікованих проектних процедур, об’єктно-орієнтовані - для проектування об’єктів визначеного класу (виду).
ПМК всіх видів повинні мати:
модульну структуру побудови, яка забезпечує адаптацію і зручність модернізації ПМК;
гнучку організацію, яка забезпечує ефективність використання ПМК різними користувачами і при рішенні задач;
засобами, які забезпечують зручність освоєння і супроводження, а також повноту діагностичних повідомлень.
22. Програмно-технічний комплекс
Програмно-технічний комплекс являє собою взаємозалежну сукупність ПМК із комплексами і (чи) компонентами технічного забезпечення.
У залежності від призначення ПТК розрізняють:
автоматизовані робочі місця (АРМ);
центральні обчислювальні комплекси (ЦОК).
Центральний обчислювальний комплекс (ЦОК) представляє собою ПТК, призначений для об’єднання дій сукупності АРМ (автоматизованих робочих місць) в єдиний процес проектування, збереження і представлення загальносистемної інформації, а також для доповнення обчислювальних потужностей окремих АРМ.
ЦОК в залежності від складності об’єкта проектування створюють на базі серійно випускаючих ЕВМ, а також багатопроцесорних обчислювальних комплексів. Можливе підключення ЦОК до територіально розподілених обчислювальних мереж.
В ЦОК повинні бути передбачені засоби міжмашинного зв’язку і засобів зв’язку з АРМ, які віддалені на відстань до 10 км. Вони повинні мати розвинуту систему зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв; технічні і програмні засоби спряження з АРМ і об’єднання їх в локальну мережу і бути укомплектовані загальносистемними ПМК.
АРМ представляє собою ПТК, призначений для виконання наступних функцій: оперативного вводу, виводу, відображення, редагування і перетворення текстової і (або) графічної інформації; настройки, виконання і контролю програм користувачів в діалоговому режимі; формування архіву проектних рішень і бібліотеки стандартних елементів і процедур (меню); здійснення взаємодії з іншими АРМ і при необхідності з ЦОК; доповнення проектних процедур.
АРМ в залежності від виду вхідних в них програмно-методичних комплексів поділяються на проблемно-орієнтовані, об’єктно-орієнтовані. Вони повинні функціонувати як в автономному режимі, так і сумісно з ЦОК.
В залежності від виду і працездатності процесорів, що використовуються розрізняють АРМ високої, середньої і малої працездатності.
АРМ високої і середньої працездатності повинні забезпечувати мультипрограмний і багатокористувацькі режими праці. Компоненти технічного забезпечення АРМ повинні включати в себе необхідні засоби спряження їх з іншими компонентами АРМ.
При розробці АРМ повинні враховуватися умови його експлуатації (лабораторія, конструкторське бюро, виробництво) і вказуватися в експлуатаційних документах і технічному завданні на розробку АРМ.
