Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
41
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
73.22 Кб
Скачать

Попередження й усунення мовленнєвих і немовленнєвих помилок та недоліків

Класифікація помилок

Важливою складовою з навчання монологічного мовлення є робота з попередження й усунення мовленнєвих і немовленнєвих помилок та недоліків.

У нашій роботі використовуємо класифікацію помилок, за­пропоновану М. Р. Львовим та Т. Г. Рамзаєвою: розглядаємо групу мовленнєвих помилок і недоліків та групу немовленнєвих помилок і недоліків.

Мовленнєві (граматичні) помилки — це порушення правил, норм і традицій у галузі слововживання, утворення граматич­них форм, побудови словосполучень і речень. Як зазначала В. І. Капінос, для виявлення граматичної помилки контекст не потрібний, оскільки помилки локалізовано в межах самої мов­ної одиниці.

Окрім мовленнєвих помилок, які вважаються грубими по­милками, у мовленні дітей зустрічаються й погрішності, що характеризуються більш м'яко — негрубі мовленнєві помилки, або мовленнєві недоліки. Мовленнєві недоліки не пов'язані з по­рушенням правил і вимог мовної норми й свідчать про несформованість у школярів умінь уживати певні лексичні або грама­тичні одиниці мови, враховуючи конкретну ситуацію мовлений, умови та завдання спілкування, зміст і контекст створюваного висловлювання. Для виявлення мовленнєвого недоліку необхід­ний контекст, тому що без «нього не можна помітити помилку в уживанні, бо сама по собі мовна одиниця складена, побудо­вана правильно». Тобто якщо мовленнєві помилки можна визначити як порушення правильності мовлення, то мовлен­нєві недоліки — це прояв її неточності, бідності, невиразності:

«Помилка — це порушення вимог до правильності мовлення. Помилку ми розцінюємо з позиції правильно чи неправиль­но сказано або написано». Про неї ми говоримо: таж сказати (чи написати) не можна, це неправильно. Недолік — це пору­шення вимог до гарного мовлення, тобто точності, виразності, багатства мови. Недолік ми розцінюємо з позиції «гірше або краще сказано чи написано». Про нього ми говоримо: взагалі так можна сказати, але краще сказати інакше».

Серед мовленнєвих помилок і недоліків фахівці розрізню­ють лексичні помилки та недоліки, морфологічні помилки та не­доліки, синтаксичні помилки та недоліки, до яких приєднують­ся недоліки в структурі висловлювання, пунктуаційні помилки. До мовленнєвих помилок не належать логічні й композиційні помилки, а також викривлення й перекручування фактів.

У нашій роботі ми розглянемо лише окремі різновиди мов­леннєвих помилок і недоліків (лексичні, синтаксичні помилки й недоліки), пунктуаційні помилки та групу немовленнєвих помилок (логічні, композиційні).

Лексичні, синтаксичні та пунктуаційні помилки й недоліки

Розглянемо детальніше лексичні та синтаксичні помилки й недоліки.

Серед лексичних помилок і недоліків виокремлюють:

  • невиправдані повтори слів;

  • неточність слововживання;

  • порушення лексичної сполученості слів;

  • помилки в застосуванні фразеологізмів;

  • погрішності, які послаблюють емоційно-експресивну ви­разність тексту;

  • одноманітність словника.

Невиправдані повтори слів — один з різновидів мовленнє­вих помилок, якого найчастіше припускаються молодші школя­рі. Причина цієї помилки полягає в тому, що тільки що вживане дитиною слово вже активовано, його «тонус» порівняно з іншими словами значно вищий (М. І, Жинкін, І. П. Павлов), і тому учень застосовує це слово знову й знову.

Неточність слововживання. Точність мовлення залежить від сформованості в мовця вмінь відбирати та вживати такі сло­ва й вирази, які найбільше відповідають змісту певного тексту, і досягається дотриманням норм лексичної сполученості.

Найтиповішою помилкою в монологічному мовленні учнів початкових класів є вживання слова в значенні, яке неприта­манне для цього слова або не відповідає певному контексту. Причинами цієї помилки є нерозуміння значення вживаного слова та недостатній запас у школярів літературних слів. Об­межена кількість літературних слів спонукає учнів застосо­вувати розмовні слова, жаргонізми та діалектизми; слова, які «створені* самими дітьми — слова, які певною мірою за зміс­том близькі до літературних слів, але не існують у норматив­ному мовленні.

Порушення лексичної сполученості слів. Для правильного вживання слів необхідно знати не тільки їх точне значення, а й враховувати особливості лексичної сполученості слів, тоб­то їх здатність поєднуватися одне з одним.

Розрізнюють три важливі види сполученості слів:

  • лексична;

  • граматична;

  • стилістична.

Для більш повного уявлення щодо помилок на сполуче­ність розглянемо два типи значень слів — свободний і фразео­логічно зв'язаний.

Слова із свободним значенням (це, зазвичай, слова з пря­мим, номінативним значенням) мають широкі та різноманітні зв'язки з іншими словами.

Наприклад, таке природне явище, як дощ, може бути силь­ним, дрібним, буйним, теплим, коротким, літнім, осіннім та ін.; дощ може розпочатися, закінчитися, йти, сіятися, торохтіти тощо; дощ можна намалювати, побачити, під дощ можна попасти, дощу можна радіти, на дощ можна чекати. Відповідно до цього слово дощ може поєднуватися зі словами сильний, дрібний, буйний, теплий, короткий, літній, осінній, намалювати, розпочатися, закінчитися, йти, сіятися, торохтіти, побачити, попасти, радіти, чекати та ін. Проте дощ не може бути хвилястим, новим, пухнастим; дощ не можна з'їсти, побудувати, вимити та ін. Тому слово дощ не може вживатися зі словами хвилястий, новий, пухнастий, з'їсти, побудувати, вимити, зліпити.

Слова з фразеологічно пов'язаними значеннями мають обмежене лексичне застосування. Помилки в словах з фразео­логічно зв'язаним значенням, тобто з несвободною, фразеологічною сполученістю, пояснюються незнанням учнів того, що вживання багатьох слів обмежене лише деякими словосполученнями.

Лексична інтерференція. Інтерференція — це неусвідомлене перенесення лексичних одиниць із однієї мови в іншу. Причиною інтерферентних помилок є незнання або не достатньо добре знання учнем російського (українського) еквіваленту, що змушує школяра використовувати українське (російське) слово.

Птахи

В одному селі в саду було дуже багато птахів вони перелітали з гілки на гілку. В саду було дуже багато яблук груш та смачних слив. Один поганий хлопчик навридив птахам і вони більше не прилітали. І гусиниця поїла дерева і птахи не прилітали більше.

Одноманітність словника та граматичної будови мовлення. Характерною ознакою гарного мовлення є багатство словника. Показником гарного мовлення також є розвинений граматичний лад мовлення, різноманітність використаних морфологічних категорій і синтаксичних конструкцій. Бідне мовлення характеризується обмеженим обсягом словника, одноманітністю синтаксису. Таке мовлення складається з невеликих за кіль­кістю слів однотипних речень із слабовираженим зв'язком між ними. Текст немовби «розсипається» на короткі фрази однома­нітної будови.

До синтаксичних помилок та недоліків належать:

  • неправильно визначені межі речень (..їжак побіг ту­ди він почав котити каміння заєць вибрався з ями... . ...Маленькі безпорадні звірятка залишились без хатинки їжак впав в сплячку... . ..Хатинку рознесло, а коли прий­шов заєць і побачив їжака який лежав непритомний він міг померти і зайчик приніс його до свого товариша-борсука...);

  • невиправданий розподіл простого речення (...Ми поміня­ли шуби знову. І осталися гарними друзями... . ..Мін злізз дупла. І почав нюхати що це таке падав з неба, а на ялинці був мудрий ворон...);

  • невиправданий розподіл складного речення (..Ми кожен день гралися у сніжки. Доки не настала весна... . ...Один раз я вивалився з дупла і не знав що мені робити? Тому що мене може з'їсти куниця….їжачок знайшов купу каміння той почав звалювати каміння щоб заєць виліз коли заєць виліз. Друзі пішли в густий ліс...);

  • займенникове подвоєння підмета (..А заєць побачив що йде ураган і він почав шукати його... . ..Настав ураган, заєць захистив їжака, і він відніс до борсука.,. . ..Якось пішов заєць на город сам, а їжака він. з собою не взяв... .Вони побачили хатку і вони оселилися в ній...);

  • порушення смислового зв'язку між займенниками й тими словами, на які вони вказують або які замінюють (..Якось він помітив його, коли він спав...);

  • неправомірне використання сполучників або сполучних слів ( Не можна ні в якому випадку зривати багато квітів, або ліс стане некрасивим...);

  • помилки у структурі монологічного висловлювання.

Останню категорію помилок ми розглянемо детальніше. Помилки у структурі монологічного висловлювання — вид мовленнєвих помилок, які пов'язані в основному з невмінням будувати складне синтаксичне ціле. До помилок цього виду належать:

  • відсутність складних синтаксичних цілих;

  • неправильний розподіл тексту на абзаци;

  • наявність зайвого речення;

  • порушення порядку речень у складному синтаксичному цілому;

  • невміння використовувати займенники, сполучники та порядок слів як засіб зв'язку між реченнями в складному синтаксичному цілому;

  • використання лексичних повторів для зв'язку речень;

  • порушення єдиного часового плану в складному синтаксичному цілому;

  • невміння користуватися синонімами як засобом зв'язку речень.

Помилки даного виду усуваються на основі редагування, вдосконалення тексту твору або переказу, а попереджаються на основі знань теоретичних матеріалів щодо структури тексту.

Різновидами пунктуаційних помилок є відсутність або неправильне вживання пунктуаційних знаків.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке attachments_28-04-2012_19-29-01