3. Особливості життя людей в первісному суспільстві.

Отож, історія стародавнього світу є першою частиною всесвітньої історії. Вона досліджує історію людства від його появи на нашій планеті і до падіння Західної Римської імперії. Це - найтриваліший період історії, який охоплює кілька мільйонів років (бл. 4 млн).

Предками перших людей були мавпи, які під впливом зовнішніх причин — клімату, боротьби за виживання, праці — поступово набули людських рис. Перші предки людини жили в теплих краях. Наприклад, у Східній Африці вони з'явилися більше 2 млн. років тому, їх називають ще первісними людьми. Ці люди не вміли розмовляти і спілкувалися один з одним за допомогою різноманітних звуків. Мозок у них був розвинутий краще, ніж у мавпи, але не так, як у сучасної людини. Шукаючи їжу. вони збирали їстівні плоди, трави, корені, комах, тобто займалися збиральництвом.

Найдавніша епоха в історії людства визначається як кам'яний вік. Він поділяється на три періоди: палеоліт (від 1 млн. pp. до X тис. до н. е.), мезоліт (IX-VI тис. до н. є.) і неоліт (VI-IV тис. до н. е.). Кам'яний вік називається так тому, що основними знаряддями праці були вироби з каменю, які поступово вдосконалювалися.

Поступово люди освоїли холодні регіони Європи та Азії. У більш суворому північному кліматі їм знадобилися надійні житла-укриття . Люди почали селитися в печерах або збудованих ними землянках і куренях, одягатися в шкури. Стіни куренів вони вкривали так само шкурами великих тварин. За допомогою тертя вони навчилися добувати вогонь, що стало цілою революцією в їхньому житті, оскільки вони стали менш залежними від природи і могли краще забезпечити своє існування (тепло, термічна обробка їжі). Це сталося близько 100 тис. років тому.

У холодних краях первісні люди не могли прогодуватися лише збиральництвом. Найважливішим заняттям стало полювання. З його розвитком з'явилася і перша зброя — спис — довгий загострений дрючок із дерева. Пізніше до нього почали прив'язувати кам'яне вістря. Зі списами полювали на звірів, а для риболовлі застосовували кістяний гарпун — короткий спис із гострим кістяним наконечником.

Спочатку стародавні люди змушені були кочувати в пошуках їжі, але з розвитком знарядь праці і суспільства почали вести осілий спосіб життя. Виникають стоянки-поселення.

Першою суспільною організацією людей було первісне стадо, потім на зміну йому близько 40 тис. років тому прийшла матріархальна родова община (матріархат - з грец. «влада матері». В цей час основним осередком суспільства став рід — група кровних родичів по материнській лінії). Жінки посідали провідне місце в суспільному виробництві (гончарство, ткацтво), зборі їстівних рослин.

Близько 40 тис. років до н. є. з'являється людина сучасного фізичного типу — «людина розумна» — homo sapiens («кроманьйонець» — від назви печери у Франції, де були вперше знайдені рештки такої людини).

В цей же час виникають перші форми світогляду у вигляді релігійних вірувань: анімізму (віра в те, що живі і неживі предмети мають душу); тотемізму (віра в походження людей від єдиного предка — тварини чи птиці); магії (чаклування); фетишизму (віра в надприродні властивості предметів).

Наймогутніших духів, старших над іншими, люди називали богами. До них зверталися з молитвою — проханням про удачу в справах. А щоб боги не відмовляли, їм робили пожертви. Люди виготовляли з різних матеріалів зображення богів і духів, щоб молитися до них і приносити жертви. Такі зображення називають ідолами.

Люди вірили у надприродний зв'язок між твариною та її зображенням, створеним художником. Якщо перед полюванням намалювати оленя, зробити чаклунський обряд, вразивши списами це зображення, то воно буде вдалим. До наших днів збереглися майстерно виконані первісними художниками наскельні малюнки тварин у печерах Альтаміра в Іспанії і Ляско у Франції. Вік цих творів первісного мистецтва — від 14 до 17 тис. Років.

У період мезоліту відбулися суттєві зміни в озброєнні людини — з'явилися лук і стріли, із знарядь праці — було винайдено сокиру, долото, гачки для ловлі риби, сітки, човни, видовбані з дерева. Особливо важливе значення мало винайдення лука — складного як на той час механічного знаряддя, що давало змогу полювати на звірів на відстані. Почалося приручення диких тварин, спочатку собаки, потім свині.

У період неоліту відбулася так звана «неолітична революція» — перехід від привласнювальних форм господарства до відтворювальних. Раніше основними формами економіки були мисливство, рибальство і збиральництво, коли люди привласню вали продукти природи. Тепер вони почали їх відтворювати за допомогою розвитку скотарства і землеробства.

Землеробство виникло зі збиральництва та поміченої людьми здатності насіння рослин проростати і давати врожай. Спочатку це були зерна ячменю і пшениці. Дикорослі ячмінь і пшениця зустрічаються в Передній Азії. Саме тут понад 10 тис. років тому виникло землеробство.

Скотарство з'явилося приблизно у той самий час, що й землеробство. А першими (після собаки) свійськими тваринами стали вівця, коза, свиня, корова і віслюк.

З виникнення землеробства і скотарства починається відлік людської цивілізації. Наслідком неолітичної революції стало помітне покращання умов життя, зростання харчових запасів, збільшення тривалості життя (до 30-32 років). Відбувається перший «демографічний вибух» і населення Землі зростає з 5 млн. до 80 млн.

Одним із найважливіших досягнень стало вміння виготовляти глиняний (керамічний) посуд. Так виникло найдавніше — гончарне —ремесло. Випалена на вогні глина була першим штучним матеріалом, який створила людина. Вироби з кераміки дозволяли краще зберігати запаси харчів та готувати варену їжу. З'являється прядіння, а на його основі — ткацтво, яке дало ще один штучний продукт — тканину. Близько 9 тис. років тому в Передній Азії з'явилося ще одне ремесло — обробка металів.

Змінилася організація суспільного життя.

Надлишки продуктів сприяли відокремленню парної сім'ї, оскільки можна було вже прожити не лише за допомогою колективного господарювання, а й сімейного.

Кам'яний вік охоплює більше 99 % історії людства. Перехідною епохою від кам'яного до металічного періоду був енеоліт — мідно-кам'яний вік, коли поряд з кам'яними почали виробляти знаряддя з міді (III—II тис. до н. е.). Перехід до використання металу — одна з найважливіших віх в історії людства. Самородна мідь оброблялася методом холодного кування, а пізніше люди навчилися витоплювати метал з руди, застосовувати ливарництво. Крім міді, використовувалися також срібло і золото, але із-за їх дефіциту ці метали майже зразу стали дорогоцінними.

Більшість людських поселень назавжди залишилися селами і лише деякі з часом перетворилися на міста. Перші міста були відкриті археологами у місцевостях з теплим кліматом, сприятливим для розвитку землеробства. Найдавнішим містом на Землі деякими істориками вважається Ієрихон, який було засновано у VIII тисячолітті до н. е. в долині річки Йордан, що на північ від Мертвого моря. Це місто згадується в Біблії. Найдавніші міста стали центрами формування перших цивілізацій.

На зміну енеоліту прийшов бронзовий вік (II тис. до н. е.), коли люди навчилися виробляти бронзу (сплав міді з оловом) — перший штучний сплав, знаряддя з якого мали переваги над кам'яними. Відбувається перший великий суспільний поділ праці — відокремлення скотарства від землеробства. Розподіл праці між орачами і скотарями передбачав необхідність обміну продуктами праці, тобто примітивної торгівлі. На зміну матріархату приходить патріархат, оскільки чоловіки починають відігравати більшу роль в металургії та скотарстві. Рід тепер складається з ряду сімей, споріднених по батьківській лінії. Розвиток скотарства і землеробства призвів до виникнення засобів пересування, в тому числі за допомогою коліс, що стало одним з найвидатніших винаходів людства. Підвищення продуктивності праці спричинило появу надлишків продуктів, викликало потребу в робочих руках. Дедалі частіше суперечнисті розв“язуються за допомогою війн. Війни ведуться для розширення власної території, пограбувань, захоплення робочої сили - рабів, які виконують найтяжчі роботи. Поселення оточували земляними ватами та стінами, щоб уберегтися від несподіваних набігів. Для ведення військових дій обирався глава племені — вождь. Він та його оточення, якщо справи йшли добре, здобували авторитет. З-поміж них і їхніх дітей обирався новий вождь.

Родові общини об'єднувались в племена. Вони займали певну територію, мали свою мову, звичаї, управління. На чолі племен стояли ради родових вождів — старійшин, які обиралися з найавторитетніших осіб. Для вирішення найважливіших питань скликались збори всього племені. Ради старійшин розподіляли між родами племені ділянки для полювання і скотарства, землі для обробітку і побудови житла, вирішували спільні питання.

Поступово первісне суспільство вступає в період розкладу, оскільки виділяється як основний його осередок патріархальна сім'я, виникає поділ общинників на багатих і бідних (майнова і станова нерівність), з'являється приватна власність. На зміну родовій общині кровних родичів приходить сусідська (територіальна), де родинні зв'язки змінилися спільністю території і господарського життя.

Ці процеси посилилися в часи залізного віку (І тис. до н. е.), коли використання заліза, твердішого від бронзи, призвело до ще одного великого суспільного поділу праці — ремесло відділяється від землеробства і стає самостійною галуззю. Активно йде процес етногенезу, тобто утворення народів за рахунок об'єднання племен. Формується цивілізація.

ПИТАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ:

1. Що таке «історичне джерело»?

2. Назвіть типи історичних джерел.

3. Що включають в себе письмові джерела?

4. Що включають в себе речові джерела? Яка наука вивчає речові джерела?

5. Що включають в себе усні джерела?

6. Яка різниця між первинними і вторинними джерелами?

7. Які ви знаєте системи літосчислення?

8. Назвіть найпоширенішу сьогодні систему літосчислення.

9. На які основні періоди поділяється всесвітня історія?

10 Які хронологічні рамки охоплює історія Стародавнього світу?

11. Які хронологічні рамки охоплює Історія Середніх віків?

12. Які хронологічні рамки охоплює Нова історія?

13. Які хронологічні рамки охоплює Новітня історія?

14. На які періоди поділяється кам“яний вік?

15. Поясніть, чим відрізняється привласнювальний тип господарювання від відтворювального.

16. Що таке збиральництво?

17. Що таке матріархат? Що для нього характерно?

18. Назвіть перші форми релігійного світогляду.

19. Що таке анімізм?

20. Що таке тотемізм?

21. Що таке магія?

22. Що таке фетишизм?

23. Що таке наскельні малюнки?

24. Хто такі кроманьйонці? Коли вони з“явились?

25. Що таке «неолітична революція»?

26. Що таке енеоліт?

27. Назвіть хронологічні рамки мідного віку.

28. Назвіть хронологічні рамки залізного віку.

~ 21 ~