Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Н.Е.1.1.rtf
Скачиваний:
18
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
164.01 Кб
Скачать

3.Підготовка вчителя початкових класів до виразного читання твору на уроках і в позакласній роботі

Виконання вищевказаних завдань Програми вимагає передусім добрих знань теорії і методики виразного читання самим учителем.

Немає уроку в школі, на якому учитель міг би обійтися без безпосереднього слова, звернутого до учнів. Завжди в усіх формах педагогічного впливу слово, мовлення вчителя є головним, тією ланкою, що з'єднує зміст матеріалу уроку зі сприйманням учнів. І чим виразніше, емоційніше слово вчителя, тим міцніші і глибші сприймання учнів. Звичайно, в якійсь мірі успіх у цьому залежить і від уміння учнів слухати вчителя. Цього їх також треба вчити. Проте глибоко емоційне, цікаве, майстерне мовлення вчителя завжди викликає в учнів інтерес до змісту слуханого і самого процесу мовлення.

Отже, йдеться не просто про мовлення як процес говоріння, звучання мови, а про мовлення як мистецтво впливу. Тож, зрозуміло, вчитель пови­нен знати його теоретичні і методичні положення.

До майстерності мовлення вчителя ставляться дві загальні вимоги. Перша — в плані організації змісту, грамотності і культури.

Мовець має бездоганно знати сутність комунікативних якостей мовлення: правиль­ності, точності, логічності, чистоти, стислості, виразності, багатства, до­речності і як вони досягаються та втілюються в живе безпосереднє слово. Мовлення, позбавлене таких якостей і глибокого внутрішнього змісту, навіть зовні гладеньке, красиве не характеризується як майстерне.

Друга — в плані його звукової організації. Мовець мусить добре володіти технікою мовлення як необхідною перебудовою словесної дії і досконало знати засоби логіко-екоційної виразності читання як головні його поло­ження і майстерності мовлення, уміти оперувати всіма компонентами такої виразності, а також підготуватися до різних форм інформації.

Щож до майстерності мовлення «чужого», книжного або ж виразного читання, то крім уже згаданих, ставляться ще вимоги до уміння підготу­вати текст для безпосередньої словесної дії, якого б він не був спряму­вання — інформація, повідомлення, повчання, роз'яснення, підтекстовка тощо. А що стосується літературних творів, то необхідне вміння провести літературознавчий і дійовий аналізи тексту.

Кожний художньо довершений, досконалий твір впливає на слухачів силою словесного заряду, що досягається умілим використанням худож засобів. Отже, емоційність сприймання художнього твору зумовлюється майстерністю його написання. Проте сама по собі навіть найкраща майстерність, досконалість твору не виконає своєї ролі, якщо читання вчителя не буде відповідати усім вимогам виразності. Читець ніколи не має права розраховувати на те, що твір сам по собі зробить відповідний виховний вплив, подіє на розум, уяву й почуття слухачів.

Учитель керує дитячим сприйманням, і тому його завдання не тільки ознайомити їх з певними фактами, подіями, явищами, змальованими у творі, але й хвилювати ними, пройняти певними настроями, викликати відповідні переживання. Сила впливу художнього твору в процесі слухання залежить не стільки від змісту і його виражальних засобів, як від умілого його озвучення — від виразного читання.

Чим виразніше читання вчителя, тим емоційніше сприйняття учнями змісту і краси твору.

Але цінність цієї майстерності вчителя не тільки у плані формування навичок виразного читання в учнів, а й у тому, що виразне читання вчителя є зразком для учнів. Слухаючи його, учні сприймають і засвоюють навички виразності через творче наслідування. А це вимагає від учителя доброї, умілої підготовки, яка б відповідала вимогам словесної дії. Саме вона вирішує долю успіху читця перед аудиторією і робить відповідний вплив на розум, уяву й почуття слухачів, дає можливості в цьому процесі благотворно і творчо наслідувати правила техніки мовлення, засоби логіко-емоційної виразності читання і культури мовлення.

Отже, головне для вчителя перед тим, як ознайомити учнів із твором, підготувати своє власне читання до виразного за тааким алгоритмом:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]