- •1. Приклади створення великих гіс-проектів
- •1.1. Електронний атлас природних ресурсів України
- •7.1.2. Глобальні геоінформаційні системи
- •2. Регіональні інформаційні системи охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування
- •3. Відомчі гіс-технології в екології
- •3.1.Наскрізні геоінформаційні технології грошової оцінки земель населених пунктів
- •3.3. Геоінформаційні системи земельного кадастру, лісового реєстру і територій, що особливо охороняються
- •3.6. Використання геоінформаційних систем для аналізу природоохоронної діяльності газотранспортного підприємства («екогіс»).
3.3. Геоінформаційні системи земельного кадастру, лісового реєстру і територій, що особливо охороняються
У державному управлінні і регулюванні існує безліч кадастрів, реєстрів і фондів, покликаних вести поточний інформаційний потік і його обробку по об'єктах обліку для прогнозів на майбутнє. Особливе значення для багатих природними ресурсами територій суб'єктів отримують інформаційні потоки в системах земельного кадастру, лісового реєстру і кадастру природних територій, що особливо охороняються. Між ними існує взаємний обмін як в текстовій складовій кадастрів і реєстрів, так і , координатною прив'язкою, що характеризується, до місцевості.
Базовий рівень в рамках агентства геодезії і картографії визначає кордони суб'єктів, населених пунктів, за допомогою введення регіональних картографо-геодезичних фондів, державного каталогу географічних назв, а також географічних інформаційних систем (ГІС) державного та регіонального призначення. Перший рівень державної агенції кадастру об'єктів нерухомості передбачає координатну прив'язку і оцінку земель і об'єктів нерухомості на базі державного земельного кадастру, державного містобудівного кадастру і системи технічного обліку будівель і споруд.
Другий рівень - Міністерство природних ресурсів через агенцію водних ресурсів веде державний водний реєстр, Державна агенція лісового господарства - державний лісовий реєстр. Державна агенція по надровикористанню організовує ведення державного кадастру родовищ і виявів корисних копалин і державного балансу запасів корисних копалин, забезпечення в установленому порядку постановки запасів корисних копалини на державний баланс і їх списання з державного балансу; Третій рівень – кадастри в сфері екології і моніторингу довкілля, а саме ведення Червоної книги, кадастру природних територій, що особливо охороняються, соціально-гігієнічного моніторингу, єдиного державного фонду даних про стан навколишнього природного середовища, його забруднення.
Застосування ГІС в кадастровому потоці у багатьох випадках необхідно,тому що сприяє проведенню просторового аналізу даних, прогнозуванню явищ і процесів, стеженню за динамічними змінами кордонів
об'єктів, обліку тощо. Все це передбачає нерозривний зв'язок між веденням кадастрів (реєстрів) різної спрямованості через геоінформаційні системи.
3.4. Географічне інформаційне середовище (ГІСР) – географічна інформаційна система є програмованим модулем рішення науково-виробничих задач, що надходять, і вимагає від користувача навиків програмування та дозволяє розробляти множини вузькоспеціалізованих ГІС на її основі (платформі).
Створення на основі ГІС -технологій і геоекологічних представлень єдиної системи реєстрів і кадастрів дозволить чітко зв'язати один з одним приватні інформаційні потоки по галузях і відомствах територіального природокористування. У результаті з'явиться можливість обміну інформацією між різними структурами державного, регіонального і муніципального управління.
Для цього необхідне картографічне представлення різних галузевих фондів інформації в одній (єдиній) геоінформаційній системі. Причому обмін або конвертація даних з однієї системи в іншу вимагає певних налаштувань і аналізу взаємодії інформаційних потоків, що розрізняються, як в графічній складовій |, так і базах даних (текстових масивів даних).
3.5. Геоінформаційна система «Екстремум»: Її завдання — прогнозувати вірогідність виникнення надзвичайних ситуацій і, по можливості, запобігати їм, а якщо на це нема змоги, планувати роботу по ліквідації наслідків аварій або стихійних лих так, щоб звести до мінімуму заподіяний ними збиток. Для цього в ГІС є блок бази даних. У ньому сполучені бази даних двох типів: картографічна, така, що має цифрові карти різного масштабу, і семантична, така, що містить опис об'єктів.
Всі відомості зберігаються в базі даних ГІС у вигляді інформаційних шарів, кожен з яких можна при необхідності викликати, активізувати і доповнити.
В результаті ГІС може вказати місця, в яких в найближчий тиждень виникнення пожежі найбільш ймовірно, передбачити, як вона, в випадку біди, поширюватиметься і які заходи потрібно зробити, аби не допустити пожежі або звести її (а також наслідки від неї) до мінімуму.
Крім того, в ГІС є і ще дуже важливий блок — математичні моделі, з допомогою яких можна вирішувати спеціалізовані задачі. Вони дозволяють прогнозувати обстановку оцінювати небезпеку природного або техногенного походження, розраховувати поля цих дій, шкоду від них, нарешті розробляти план конкретних дій, які дозволять з найменшими затратами досягати найбільшого ефекту при ліквідації наслідків різних аварій та стихійних лих.