Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція5.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
41.97 Кб
Скачать

7.1.2. Глобальні геоінформаційні системи

Проект GRID (Global Resource Information Database) — Глобальної бази даних природно-ресурсної інформації — є частиною програми GEMS (Global Environment Monitoring System — Глобальної системи моніторингу навколишнього середовища), яка виконується під егідою Організації Об'єднаних Націй (UNEP) (Global Recourses.., 2003).

Метою проекту є збір і поширення наявної інформації про стан навколишнього середовища в масштабах усієї земної кулі.

Довгостроковими завданнями проекту є:

- розширити доступність і вільний обмін глобальними і регіональними просторово-координованими даними про стан навколишнього середовища;

- забезпечити ООН і міжурядові організації доступом до сучасних технологій керування даними про навколишнє середовище;

- дати можливість усім країнам світу використовувати GRID-сумісні технології національної оцінки стану навколишнього середовища і керування нею.

Проект розробляється з 1988 року рядом країн-учасниць (Канада, США, Норвегія, Фінляндія та ін.) рядом міжнародних і національних організацій (НАСА, Інститут досліджень систем навколишнього середовища (ESRI), США; Женевський університет, Швейцарія та ін.). З 1990 р. розпочата експлуатація GRID. Глобальний ресурсний інформаційний банк даних об'єднує цифрові дані про навколишнє середовище з різних джерел, причому значною мірою завдяки унікальним можливостям геоінформаційних технологій.

Проект CORINE (Coordination on Information of the Environment) — проект створення геоінформаційної системи Європейського Співтовариства. Розроблення проекту розпочато в червні 1985 р. відповідно до рішення Ради Міністрів Європейського Співтовариства. Створення системи в основному було виконане в 1985-1990 pp.

Основними завданнями при цьому були такі:

1) забезпечити збір інформації про стан навколишнього середовища для використання в пріоритетних напрямках діяльності Співтовариства;

2) забезпечити координацію національних ініціатив, що висуваються членами Співтовариства, і поліпшувати інформацію на міжнародному рівні;

3) забезпечити погодженість номенклатури, визначень і т.п., а також створення інших умов, необхідних для порівнянності даних.

Основними проектами, які розробляються в рамках CORINE, є: забруднення повітря, біотопи, берегова ерозія, стан земної поверхні, морське середовище, ґрунтова ерозія/якість ґрунту і водні ресурси.

Система містить більше 40 шарів інформації, включаючи топографію, адміністративні межі, дані про клімат (з більш ніж 6,5 тисяч метеорологічних станцій), земельні і водні ресурси, рослинний і тваринний світ. Особливу увагу приділено оцінці ризику несприятливих природних і антропогенних явищ, таких, як сейсмічна активність, водна ерозія ґрунтів та ін., а також джерелам зосередженого техногенного забруднення природного середовища.

2. Регіональні інформаційні системи охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування

Основою для визначення методології, організації, функцій та діяльності регіональної інформаційної системи є перелік завдань з екологічного управління, наведений у Положенні про Державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі. Повноцінне виконання цих завдань можливе за умов створення розвиненої регіональної інформаційної системи, яка являє собою комплекс, що складається з регіональної моніторингової системи, регіональної кадастрової системи, регіональної ГІС, інших інформаційних систем та регіональної інформаційної інфраструктури, об'єднаних в одне ціле і взаємопов'язаних з іншими структурними елементами екологічного управління.

Розвиток регіональних інформаційних систем передбачається в Основних напрямах державної екологічної політики України. При цьому слід підкреслити особливу роль регіональних інформаційних систем на етапі переходу України до збалансованого розвитку і гармонізації співіснування суспільства і природи.

На етапі перед проектних досліджень по створенню регіональної інформаційної системи визначаються концептуальні положення та конкретизуються її основні задачі. До них належать:

- централізоване об'єднання інформації, яка комплексно характеризує стан і використання природних ресурсів регіону;

- максимальне інформаційне забезпечення природоохоронних служб регіону у виконанні функцій загального екологічного контролю за станом навколишнього природного середовища; оперативне використання інформації для оцінки екологічної ситуації і ухвалення управлінських рішень;

  • забезпечення органів державного керування, наукових, проектних і громадських організацій, населення необхідною достовірною інформацією про стан природного середовища;

  • розвиток і вдосконалення системи обміну науково-технічною інформацією, упровадження технічних і організаційно - економічних рішень в області охорони довкілля;

  • забезпечення початковими даними ряду прикладних задач по економіці природокористування, нормуванню шкідливого впливу на оточуюче середовище.

Зі всіх вказаних загальних і окремих питань інформаційна система здійснює:

- впорядкований збір і зберігання інформації по єдиній методиці з використанням сучасних інформаційних технологій;

- швидкий доступ до усієї екологічної інформації для всіх рівнів управління охороною природи в області, а також для інших організацій. З урахуванням поставленої мети та переліку вирішуваних питань, її умовно можна назвати; єдина регіональна інформаційна система природокористування (ЄРІСП).

Специфіка роботи управління та перспективні задачі на найближче майбутнє зумовлюють конфігурацію ЄРІСП, в яку входять самостійні і взаємозв'язані підсистеми:

  • "Адміністративно-управлінська", представлена апаратом Управління по охороні навколишнього природного середовища;

  • "Райміськвідділи (комітети)", які включають периферійні структурні підрозділи управління;

  • "Довідкова інформаційна система" (ДІС);

  • "Банки даних природоохоронних і природо-ресурсних організацій і служб";

- "Екологічна паспортизація";

- "Екологічний моніторинг"

- самостійні блоки - програмні комплекси державної екологічної експертизи, інспекції аналітичного контролю,

- інспекції екологічного контролю, і регіонального інформаційного аналітичного центру (РІАЦ) Управління по охороні навколишнього природного середовища.

Основою й однією зі складових ланок ЄРІСП є підсистема банків даних регіональних природоохоронних і природо-ресурсних відомств і служб. До цих установ, крім Управління по охороні навколишнього природного середовища, можуть входити: Департамент по гідрометеорології і моніторингу навколишнього середовища, комітети із земельних ресурсів і землеустрою, по геології і використанню надр, водному господарству, по економіці та прогнозуванню розвитку території області, Департамент сільського господарства, Обласний центр Держсанепіднагляду, Станція захисту рослин, Проектно-пошуковий центр агрохімслужби тощо.

В загальній схемі ЕРІСП нетрадиційне місце займає довідкова інформаційна система даних (ДІСД). Довідкова інформаційна система даних формується на добровільних засадах організаціями-засновниками. Первинні інформаційні матеріали проходять експертну технологічну експертизу, після чого інтерпретуються в унікальні інформаційні карти, що забезпечують жорстко заданий сценарій введення даних в комп'ютер, і далі безпосередньо заносяться у відповідні бази даних. Підтримку баз даних в актуальному стані здійснює регіональний інформаційно-аналітичний центр Управління охорони навколишнього природного середовища.

Метою підсистеми комплексного екологічного моніторингу ЄРІСП є:

  • комплексна оцінка якості навколишнього природного середовища області;

  • встановлення антропогенних чинників, які негативно впливають на стан природного середовища і вимагають ухвалення управлінських заходів;

  • прогноз змін при реалізації проектів господарської діяльності;

  • обґрунтовування взаєморозрахунків за забруднення довкілля з суміжними територіями.

Комплексом програм загального призначення об'єднані такі самостійні блоки ЄРІСП,

як адміністративно-управлінський, райміськкомітети (відділи), екологічна експертиза та інспекція аналітичного контролю. Це, по суті, структуровані за профілем роботи підрозділів управління по охороні навколишнього природного середовища внутрішні, відомчі потоки інформації, орієнтовані на інтелектуальну підтримку діяльності його фахівців. Організацію потоків інформації та реальне функціонування вказаних підсистем забезпечує локальна комп'ютерна мережа цього управління, яка обслуговується регіональним інформаційно-аналітичним центром.

Відповідно до цього центр здійснює:

  • координацію створення і ведення банків даних природоре сурсного та природоохоронного напряму;

  • організацію інформаційної взаємодії і координацію дій між відомчими центрами по обробці і обміну інформацією екологічного характеру;

  • виконання розрахункових за/дач моделювання, картографування, обробки даних дистанційного і лабораторного зондування;

  • забезпечення обчислювального процесу;

- передачу даних для обчислювального процесу.

Вся інформація, що проходить по мережах ЄРІСП, доступна користувачам. Безпосередніми споживачами вихідної інформації, крім структурних підрозділів Управління по охороні навколишнього природного середовища є: відомства, державні установи і організації, що наділені статусом джерел вхідної інформації; органи державного та адміністративного управління області, районів, підприємств тощо. Потенційні користувачі (відомства, державні установи і організації, засоби масової інформації) дістають доступ до матеріалів ЕРІСП за визначених умов відповідно до сфери їх інтересів і компетенції відповідальності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]