
- •Лабораторна робота № 2 зчитування періодичного аналогового сигналу
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Використані апаратні та програмні засоби
- •1.2. Опис програми „Fourier_1d”
- •2. Порядок виконання лабораторної роботи Завдання для всіх варіантів V 1...V 99
- •3. Приклад виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
3. Приклад виконання роботи
Пристрій "LPT_Sensor_10h" під’єднуємо до комп’ютера за допомогою стандартного кабелю принтера, вмикаємо живлення плати (напруга 4,5 В, полярність «+»). Запускаємо керуючу програму „LPT_Sensor_10s” на виконання.
Тумблером S2 на платі пристрою встановлюємо значення режиму „G”, в якому сигнал на АЦП подається з генератора.
Зчитуємо за допомогою програми „LPT_Sensor_10s” сигнал з генератора в режимі „Осцилограф” при частоті дискретизації fd = 50 Гц (рис. 2.1). Змінним резистором R22 встановлюємо амплітуду сигналу US =0.3 В.
Вимикаємо режим осцилографа в програмі „LPT_Sensor_10s” і зчитуємо значення сигналу при 4 значеннях частоти дискретизації fd і кількості точок графіка QI (табл. 2.1). Отримані графіки №1 (рис. 2.1) і №2-№4 (рис. 3.1) залежностей відповідно U1(t) – U4(t) записуємо у файли. За формою графіка №1 визначаємо період сигналу TS =1.42 с і частоту fS = 1/1.42 с = 0.704 Гц.
а)
б)
в)
Рис. 3.1. Графіки сигналу №2-4 (QI=101): а) графік №2, fd = 25 Гц; б) графік №3, fd = 10 Гц; в) графік №4, fd = 5 Гц
За допомогою програми „Fourier_1D” виконуємо пряме перетворення Фур’є залежностей U1(t) – U4(t), записаних у файли. Кількість гармонік km вибираємо рівною 25 (рис. 3.2). Для кожного спектру c(f) визначаємо частоту дискретизації fd, частоту Найквіста fN, частоту fmax гармоніки з максимальною амплітудою (крім нульової). Отримані спектри c(f), а саме амплітуди гармонік c та відповідні їм частоти f, записуємо у таблицю 3.1.
а)
б)
в)
г)
Рис. 3.2. Спектри графіків сигналів U(t) №1-4:
а) графік №2, fd = 50 Гц, fN = 25 Гц, fmax = 0.75 Гц;
б) графік №2, fd = 25 Гц, fN = 12.5 Гц, fmax = 0.75 Гц;
в) графік №3, fd = 10 Гц, fN = 5 Гц, fmax = 0.7 Гц;
г) графік №4, fd = 5 Гц, fN = 2.5 Гц, fmax = 0.7 Гц
У випадку, якщо частота fS корисного сигналу перевищує частоту Найквіста fN, відбувається накладання спектрів (рис. 3.3). Залежно від відношення частот дискретизації fd і сигналу fS відбувається специфічне спотворення форми сигналу, а відповідно і його частотного спектру. При цьому на рис. 3.3а корисний сигнал з частотою ≈0.7 Гц ще частково присутній у спектрі, але форма сигналу сильно спотворена низькочастотної модуляцією амплітуди (≈0.05 Гц). При вищих частотах дискретизації корисний сигнал відсутній у частотному спектрі (рис. 3.3б).
Таблиця 3.1
Спектри c(f) з k гармонік для сигналів U(t) №1-4
|
№1, fd = 50 Гц |
№2, fd = 25 Гц |
№3, fd = 10 Гц |
№4, fd = 5 Гц | ||||
k |
f, Гц |
c(f), В |
f, Гц |
c(f), В |
f, Гц |
c(f), В |
f, Гц |
c(f), В |
0 |
0 |
0.2392 |
0 |
0.2367 |
0 |
0.2191 |
0 |
0.2153 |
1 |
0.25 |
0.0193 |
0.25 |
0.021 |
0.1 |
0.0044 |
0.05 |
0.0041 |
2 |
0.5 |
0.0393 |
0.5 |
0.0399 |
0.2 |
0.0043 |
0.1 |
0.0044 |
3 |
0.75 |
0.1252 |
0.75 |
0.1221 |
0.3 |
0.0054 |
0.15 |
0.0058 |
4 |
1 |
0.0304 |
1 |
0.0293 |
0.4 |
0.0059 |
0.2 |
0.0029 |
5 |
1.25 |
0.0389 |
1.25 |
0.0377 |
0.5 |
0.0088 |
0.25 |
0.0034 |
6 |
1.5 |
0.0253 |
1.5 |
0.0263 |
0.6 |
0.0168 |
0.3 |
0.0029 |
7 |
1.75 |
0.0068 |
1.75 |
0.0071 |
0.7 |
0.1322 |
0.35 |
0.0067 |
8 |
2 |
0.0063 |
2 |
0.0064 |
0.8 |
0.0103 |
0.4 |
0.0047 |
9 |
2.25 |
0.0018 |
2.25 |
0.0001 |
0.9 |
0.0049 |
0.45 |
0.0059 |
10 |
2.5 |
0.0021 |
2.5 |
0.0016 |
1 |
0.0019 |
0.5 |
0.0052 |
11 |
2.75 |
0.0123 |
2.75 |
0.0113 |
1.1 |
0.0005 |
0.55 |
0.0121 |
12 |
3 |
0.0013 |
3 |
0.0013 |
1.2 |
0.0025 |
0.6 |
0.0159 |
13 |
3.25 |
0.0024 |
3.25 |
0.0016 |
1.3 |
0.009 |
0.65 |
0.0341 |
14 |
3.5 |
0.0076 |
3.5 |
0.0084 |
1.4 |
0.046 |
0.7 |
0.123 |
15 |
3.75 |
0.0013 |
3.75 |
0.002 |
1.5 |
0.009 |
0.75 |
0.0196 |
16 |
4 |
0.0014 |
4 |
0.002 |
1.6 |
0.0057 |
0.8 |
0.01 |
17 |
4.25 |
0.0007 |
4.25 |
0.0009 |
1.7 |
0.0053 |
0.85 |
0.0068 |
18 |
4.5 |
0.0006 |
4.5 |
0.0007 |
1.8 |
0.0028 |
0.9 |
0.0051 |
19 |
4.75 |
0.0029 |
4.75 |
0.0024 |
1.9 |
0.0029 |
0.95 |
0.0036 |
20 |
5 |
0.0015 |
5 |
0.0009 |
2 |
0.0021 |
1 |
0.0025 |
21 |
5.25 |
0.001 |
5.25 |
0.0008 |
2.1 |
0.005 |
1.05 |
0.0016 |
22 |
5.5 |
0.0036 |
5.5 |
0.0036 |
2.2 |
0.0033 |
1.1 |
0.0017 |
23 |
5.75 |
0.0002 |
5.75 |
0.0005 |
2.3 |
0.0026 |
1.15 |
0.002 |
24 |
6 |
0.0001 |
6 |
0.0004 |
2.4 |
0.0048 |
1.2 |
0.0017 |
25 |
6.25 |
0.0009 |
6.25 |
0.0012 |
2.5 |
0.0024 |
1.25 |
0.0045 |
а)
б)
Рис. 3.3. Накладання спектрів: а) fd = 1.333 Гц, fN = 0.667 Гц, fmax = 0.640 Гц; б) fd = 0.455 Гц, fN = 0.227 Гц, fmax = 0.218 Гц;
Будуємо залежності U1(t) – U4(t) для інтервалу часу 4 с (рис. 3.4), при цьому на кожному графіку спостерігається приблизно 3 періоди сигналу.
а)
б)
в)
Рис. 3.4. Графіки сигналу №2-4: а) графік №2, fd = 25 Гц; б) графік №3, fd = 10 Гц; в) графік №4, fd = 5 Гц