ТПВ_Лекція_2

Лекція №2

Тема: Інформація: передавання та зберігання

Тривалість: 1 год. 20 хв.

Місце проведення:

План лекції:

1. Інформація: передавання та зберігання.

2. Напрями розвитку та сценарії майбутнього

1. Інформація: передавання та зберігання.

1.1. Друкарські засоби поширення інформації

Друкарські засоби поширення інформації займають важливе місце в житті людей. Це підтверджується постійно зростаючим попитом на друковану продукцію у світі, особливо це стосується етикеткової та пакувальної продукції.

За оцінкою американського журналу «Time», серед досягнень попереднього тисячоліття особливе значення для подальшого культурологічного розвитку людства має відкриття способу друкування книжок, а вклад Іоганна Гутенберга у друкарську справу оцінюється як один з найважливіших.

За періодичністю друку всю друковану продукцію поділяють на:

Комерційна продукція - це друкована продукція, яку випускають не прив'язуючись до певних часу та дати (наприклад, каталоги, брошури, листівки, візитні картки тощо).

Періодичні видання - це друковані видання, які випускаються че­рез певні інтервали часу (наприклад, газети та журнали). Замовляють пе­ріодичні видання зазвичай видавництва та редакції.

Нині є класифікація різноманітних друкованих засобів інформації за спеціальними товарними групами.

1. Книги - один з видів друкованої продукції: неперіодичне видання, що складається з зброшурованих паперових аркушів (сторінок) або зошитів, на яких нанесена друкарським або рукописним способом текстова та графічна (ілюстрації) інформація, що має обсяг більше сорока восьми сторінок і, як правило, тверду обкладинку.

2. Журнали. Це друковані періодичні видання. До неї належать спеціалізовані наукові та виробничі журнали, рекламні журнали, журнали для широкого кола читачів тощо. Спеціальні журнали охоплюють конкретні галузі знань, які цікавлять тільки невелике коло фахівців. Більшим попитом користуються рекламні журнали та журнали для широкого вжитку.

Журнали, як і книги, випускають найчастіше видавничі структури. Час використання журналів короткий, це пов'язано як з особливостями змісту, так і з періодичністю виходу. Тому журнали мають іншу, ніж книги, зовнішню форму і їх виготовлення відрізняється від книжкового. Журнали належать до багатоколірної продукції, яка складається з декількох зошитів та м'якої зовнішньої обгортки. Залежно від накладу журнали друкують на листових або ролевих машинах з наступним скріпленням простими методами (наприклад, проволокою або клеєм).

3. Газети. Одним з найпоширеніших засобів масової інформації є га­зета. Вперше як продукт газета з'явилась на початку XVII століття у Єв­ропі. Найбільш значущими категоріями є щоденні і щотижневі газети. Газети - це зазвичай самостійні листи великого формату, які можна під­бирати під час друкування. При цьому газета складається з декількох різ­них за змістом частин і має форму так званої «газетної брошури».

Газети виготовляють на спеціальних друкарських машинах - рота­ційних високопродуктивних газетних комплексах, які забезпечують еко­номічність випуску видань на газетному папері. Класичним газетним дру­ком завжди був чорно-білий. Сучасні газетні друкарські машини дають змогу забезпечити економічний багатоколірний друк. Цим самим зовнішній вигляд газети відображає сучасні візуальні потреби та вимоги читачів (ко­льорові фотографії, кольорове телебачення, кольоровість реклами тощо).

4. Брошури. Окрім рекламних оголошень у газетах і журналах нині випускають безліч проспектів та описів різної споживчої продукції. Такі друкарські видання називають брошурами. На відміну від журналів та газет, їх не випускають періодично. Істотна відмінність брошур від газет і журналів - невеликі наклади, а також вища, ніж у газет, якість. Брошу­ри випускають переважно багатоколірними, це сфальцьовані та скріплені сторінки або зошити. Така продукція вищої якості служить переважно для презентації фірми або продукту на ринку.

5. Інша друкована продукція. Важливу групу друкованої продукції становиться упаковка. її виготовляють з різних матеріалів: паперу, кар­тону, пластмаси, металу або скла. Упаковка призначена для забезпечення збереження продукту, вона також є засобом для його презентації і має містити достовірну інформацію про споживчі властивості.

Для друкування на упаковці використовують усі основні способи друку, а часто і їх комбінації.

1.2. Електронні засоби поширення інформації

У XX столітті з'явилися електронні засоби поширення інформації, які разом з друкованою продукцією (яка отримана способом друкування) відіграють важливу роль у поширенні інформації. Нині електронні засоби поширення інформації набувають все більшого значення завдяки широкому використанню комп'ютерних технологій та Інтернету. Крім Інтернету та інших мереж, які забезпечують доступність у різних кінцях світу, до електронних засобів інформації належать і вже звичні радіо й телебачення, нові системи запису відео- та аудіоінформації на лазерних компакт-дисках (CD-ROM і DVD-ROM), а також анімацію (мультиплікація). Електронні засоби поширення інформації, так само як і друкарські, у процесі виробництва проходять стадії підготовки та передавання. Зазвичай перша стадія оброблення пов'язана зі змістом інформації. Інформація перетворюється з однієї форми в іншу, переноситься з одного носія на іншій, наприклад, звичайний фільм, записаний на плівці, у відеофільм тощо.

Поширення інформації в електронному вигляді може відбуватися як на компактних носіях (CD-ROM, відеофільм, аудіозапис тощо) з можливістю відтворювати інформацію будь-коли, так і в масштабі реального часу, наприклад передавання концерту або спортивної події. В обох випадках масиви інформації, яка передається, обмежуються ємністю пам'яті комп'ютерів та пропускною здатністю каналів зв'язку. Важлива роль при цьому належить методам стиснення інформації, технології передавання інформаційного сигналу, починаючи від каналів зв'язку різних пристроїв (супутникових каналів, високошвидкісних оптоволоконних ліній) до вибору різних технічних комплексів устаткування. Крім того, виникає потреба у відповідному програмному забезпеченні. Для накопичення і тимчасового зберігання інформації використовують спеціальні пристрої, котрі дають змогу запам'ятовувати і відтворювати її у будь-який час. У ширшому розумінні до електронних засобів інформації відносять також інтерактивні продукти: комп'ютерні ігри, тренажери, що імітують віртуальну реальність, навчальні курси тощо.

1.3. Мультимедіа

Поняття мультимедіа тісно пов'язане із сучасними комп'ютерами та пристроями виведення інформації (монітор, гучномовець, принтер тощо) з їх можливостями відтворювати інформацію різних форм (текст, зобра­ження, звук, анімація т. ін.). Мультимедійні системи дають змогу пода­вати інформацію в комплексному вигляді і створюють можливість одно­часного використання декількох каналів для сприйняття її людиною. Термін «мультимедіа» - порівняно новий. Він означає комп'ютерно-орієнтовані методи відображення інформації в сукупності різних форм: текст, зображення, графіка, анімація, відео, аудіо тощо.

2. Напрями розвитку та сценарії майбутнього

Згідно з прогнозами, щорічний приріст обсягів випуску друкованої продукції у світі становитиме від 2,5 до 3 %. Провідне значення на світовому ринку поліграфічних послуг належатиме друкуванню упаков­ки й етикеток, а також рекламно-комерційної продукції - газет, катало­гів, ілюстрованих журналів та книг. При цьому зростання в регіонах земної кулі істотно відрізнятиметься: так, для ринку Китаю та інших країн, що розвиваються, воно прогнозується найбільшим, а в країнах з розви­неною економікою очікується невелике збільшення. В цілому світова по­ліграфічна промисловість характеризується істотними структурними і технологічними змінами. Разом зі змінами, що стосуються традиційних друкарських технологій, найближчими роками здійснюватиметься також їх інтеграція з електронними інформаційними технологіями (мережеви­ми технологіями, CD-ROM та ін.).

В останні десятиліття відбувається перехід до нового типу полігра­фічного підприємства з мінімальним персоналом, іншими словами, «друк без людини» (one-man-press) як наслідок автоматизації всіх ступе­нів поліграфічного виробництва, що зростає.

Потреба в друкованих виданнях тим сильніша, чим вищий рівень освіти та обізнаності населення. Згідно з дослідженнями, передумов до того, щоб найближчим часом Інтернет охопив значну частину ринку друкарської продукції, поки що немає. Прогнози на кшталт «нові засоби інформації замінять традиційні» не виправдовувалися й раніше, відпові­дно до них передбачалось, що друк замінять;

• у 20-ті роки радіо;

• у 50-ті роки телебачення;

• у 80-ті роки комп'ютер;

• у 90-ті роки Інтернет.