Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ТПВ_Лекція_4

.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
353.79 Кб
Скачать

Лекція №4

Тема: Основні відомості про друкарські форми

Тривалість: 1 год. 20 хв.

Місце проведення:

План лекції:

1.Класифікація друкарських форм та методи їх запису;

2.Основні показники друкарських форм.

1.Класифікація друкарських форм та методи їх запису;

Офіційно затвердженої класифікації друкарських форм не існує, а тому і класифікація є умовною і випливає з класифікації сучасних видів і способів друку. Друкарські форми, які використовуються для друку текстової та ілюстративної інформації, можна класифікувати за такими ознаками:

Рис.1. Класифікація друкарських форм класичних і спеціальних видів друку

фарбовість друкованої продукції - форми для однофарбового друкування і форми (кольороподілені) для багатофарбового друкування;

знакова природа інформації - текстові форми, що містять тільки текстову інформацію; ілюстративні форми, що містять тільки ілюстративну інформацію; тексто-ілюстративні форми, що містять текстову та ілюстративну інформацію;

способи і види друку - форми високого (друкарського та флексографічного), плоского офсетного (із зволоженням і без зволоження пробільних елементів), глибокого друку і спеціальних способів друку;

спосіб запису інформації на формні матеріали - виготовлені форматним записом (інформація переноситься одночасно на всю площу поверхні формного матеріалу - пластини або циліндра) і виготовлені поелементним записом (інформація переноситься послідовно на дуже невеликі ділянки площі).

Залежно від призначення, друкарські форми часто поділяють на пробні, які служать для контролю кольороподілу та інших параметрів і тиражні, які використовуються для друкування певного числа примірників одного і того ж видання - тиражу.

Методи запису. Серед варіантів форматного запису найбільше поширення має контактне копіювання (світлокопіювання) інформації з фотоформ на формні пластини (рідше циліндри), покриті спеціальними світлочутливими шарами. На відміну від контактного копіювання пряме фотографування (проекційне експонування), яке не потребує використання фотоформ, передбачає фотографування РОМ (репродукований оригінал - макет) на формні пластини, вкриті фотографічним або електрофотографічних шаром.

Поелементний запис може здійснюватися з РОМ (репродукований оригінал - макет) або проміжних оригіналів з ​​аналогової схемою (зчитування оригіналу і запис інформації на формний матеріал), наприклад, ЕМГ (електро-магнітне гравірування) форм глибокого друку. Однак найбільш передовою є цифрова технологія, у якій використовуються файли ЕВДФ (електронної версії друкарської форми).

Рис.2. Методи запису інформаціїї у формному процесі

У разі застосування цифрових способів виготовлення форм в основному використовується лазерний запис, який здійснюється за рахунок дії випромінювання на дуже тонкі покриття (шари) формного матеріалу або безпосередньо на його поверхню. При світловому лазерному впливі залежно від природи світлочутливого шару відбуваються фотохімічні або електрофотографічні процеси. Тепловий вплив лазера може викликати фізико-хімічні перетворення в дуже тонких термочутливих шарах чи змінювати їх агрегатний стан з подальшим видаленням з поверхні, розділяючи її на друкуютчі та пробільні елементи. Тепловий лазерний вплив на поверхню формного матеріалу або відносно товсті покриття також викликає зміни їх агрегатного стану та видалення матеріалу. Цей метод називають лазерним гравіюванням.

2. Показники друкарських форм

Друкарські форми характеризуються комплексом показників, чисельні значення яких встановлюють залежно від типу видання і визначених вимог до якості, технології його поліграфічного відтворення та інших умов. Весь комплекс показників друкарських форм можна розділити на три групи: загальні показники (друкарських форм і формного процесу), друкарсько-експлуатаційні та репродуційно-ілюстративні.

Загальні показники друкарських форм. Формати друкарських форм вказуються в см або мм і вибираються, насамперед, в залежності від формату друкарської машини. В Європейських країнах, в тому числі і Великобританії, формати паперу для друкування відповідають міжнародним вимогам ISO. Використовуються формати серії А, В і С, наприклад, максимальний розмір паперу (формат 4А) дорівнює 1682 х 2378 мм. Перехід від одного розміру до іншого здійснюється діленням більшої довжини листа навпіл.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]