1. Втрати клієнтів і покупців готової продукції.

2. Зниження кількості замовлень і контрактів з продажу продукції.

3. Неритмічність виробництва, неповне завантаження потужності.

4. Підвищення собівартості продукції та різке зниження продуктивності праці.

5. Зростання розміру неліквідних оборотних засобів і наявність наднормативних запасів.

6. Виникнення внутрішньовиробничих конфліктів і ріст плинності кадрів.

7. Зниження обсягів реалізації, що приводить до зниження виручки.

Розрізняють три види кризи: стратегічна (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху); криза прибутковості (збиток приводить до зниження власного капіталу, що в свою чергу приводить до незадовільної структури балансу); криза ліквідності (підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності). . Економічний зміст санації підприємств.

Термін “санація” походить від латинського “sanare” і перекладається як оздоровлення або видужання.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” таким чином визначає термін “санація”—це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі по банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів, капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

47.Неплатоспроможність суб'єкта господарювання

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить поняття "неспроможність". По сьогоднішній день в юридичній доктрині обговорюється питання співвідношення понять "банкрутство" та "неспроможність". Ще в дореволюційному праві обговорювалося це питання. Так, вважалося, що банкрутство є поєднанням неспроможності та злочинних дій незалежно від наявності причинного зв'язку між ними. Проте чіткого розмежування цих понять у дореволюційному законодавстві не було.

Деякі українські вчені-юристи підтримують позицію щодо ототожнення понять "неспроможність" та "банкрутство". З аналізу законодавства про банкрутство України можна зробити висновок, що термін "банкрутство" використовується у двох значеннях: 1) як визнана господарським судом нездатність відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через ліквідаційну процедуру; 2) як "фінансова неспроможність" суб'єкта господарської діяльності, з яким так чи інакше пов'язані злочинні дії громадянина-засновника, власника, службової особи підприємства (установи, організації).

З поняттям "банкрутства" тісно пов'язані поняття "неспроможність" та "неплатоспроможність". Так, згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.99 р. N 784-XIV під неплатоспроможністю розуміють неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Як видно з наведених визначень, законодавець ототожнює поняття неспроможності та неплатоспроможності. Хоча й у визначенні останнього застосовує слово "неспроможність".

Отже, виходячи із норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та цього Кодексу видно, що поняття "банкрутство" та "неспроможність" не тотожні та позначають різні стани суб'єкта господарювання, оскільки вони позначають стадію судового процесу та власне підставу порушення цього процесу. Треба зазначити, що норми Кримінального кодексу України (ст. 218 - 221) містять поняття банкрутства у дещо іншому розумінні. Так, у вищезгаданих нормах поняття "банкрутство" ототожнюється з поняттям "фінансова неспроможність" та вживається не в значенні частини судового процесу, а в значенні негативного фінансового стану.

2. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності бортакие звенья, как финансы предприятий, функционирующих на коммерческих началах; финансы учреждений и организаций, осуществляющих некоммерческую деятельность; финансы общественных объединений. В страховой сфере, где характер деятельности субъекта предопределяет специфику объекта страхования, в качестве звеньев выступают: социальное страхование, имущественное и личное страхование, страхование ответственности, страхование предпринимательских рисков. В сфере государственных финансов - соответственно, государственный бюджет, внебюджетные фонды, государственный кредит. Финансовые отношения могут возникать между:1. государством и юридическими, физическими лицами (уплата налогов);

2. между физическими и юридическими лицами (оплата студента за обучение);

3. между юридическими лицами (аренда одного предприятия здания, принадлежащему другому предприятию);

4. между отдельными государствами (международные финансовые отношения).