Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ядерная физика.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
2.07 Mб
Скачать

Гамов джорж (георгій антонович)

(1904-1968)

Першим почав розраховувати моделі зірок з термоядерними джерелами енергій, дослідив роль нейтрино під час спалахів нових і наднових зір.

СИНЕЛЬНИКОВ КИРИЛО ДМИТРОВИЧ

(1901-1966)

Вивчав утримання і нагрівання плазми в магнітних пастках, динаміку плазмових потоків і згустків, інжекцію заряджених частинок в магнітні пастки. Запропонував пастку з просторово-періодичним магнітним полем (пастка Синельникова).

ФАЙНБЕРГ ЯКІВ БОРИСОВИЧ

(нар.1918 р.)

Передбачив в 1948 р. разом з О.І. Ахієзером пучкову нестійкість плазми. Виявив її експериментально, визначив основні характеристики процесів пучкової нестійкості, запропонував методи управління пучковими нестійкостями.

Виявив плазмово-пучковий розряд і пучковий нагрів плазми. Співавтор відкриття ефекту аномально високого опору плазми за великих густин струму і її турболентного нагріву.

ТОЛОК ВОЛОДИМИР ТАРАСОВИЧ

(нар.1926 р.)

Вніс істотний вклад у дослідження методів нагрівання плазми до термоядерних температур та розробку й вивчення замкнених магнітних систем для утримання гарячої плазми.

СИТЕНКО ОЛЕКСІЙ ГРИГОРОВИЧ

(1927-2002)

Ввів вперше тензор діелектричної проникності для плазми в магнітному полі, що враховує просторову дисперсію. Розвинув теорію флюктуацій в плазмі, передбачив комбінаційне розсіювання електромагнітних хвиль в плазмі.

СТЕПАНОВ КОНСТЯНТИН МИКОЛАЙОВИЧ

(нар.1930 р.)

Проводив дослідження в галузі фізики високотемпературної плазми й керованих термоядерних реакцій, плазми в твердих тілах.

Розглянув збудження різних типів повільних хвиль в плазмі потоком заряджених частинок, виявив іонну циклотронну і конусну нестійкість плазми в адабатичній ловушці.

§136. Елементарні частинки, їх класифікація і взаємна перетворюваність

Елементарними частинками називаються такі частинки, які не мають внутрішньої структури, що є простим з`єднанням інших стабільних частинок.

При взаємодії з іншими частинками і полями елементарна частинка веде себе як одне ціле. Елементарні частинки можуть перетворюватись одна в одну.

В області енергій, менших від , де– маса спокою частинки, структура елементарних частинок не впливає на взаємодії між ними та іншими частинками і полями. В цих випадках елементарні частинки розглядаються як безструктурні матеріальні точки, що мають ряд властивостей: масу спокою, електричний заряд, спін та ін.

Із співвідношень невизначеностей виходить, що для вивчення структури елементарних частинок необхідно досліджувати процеси, що відбуваються на досить малих відстанях , яким відповідає невиз­наченість імпульсу. Чим менші відстані, зв’язані зі структурою елементарних частинок, тим більшим повинен бути імпульсPчастинок, він не може бути меншим, ніж. Отже, з’ясування структури елементарних частинок можливе лише в галузі фізики високих енергій.

На основі великого експеримен­тального матеріалу встановлено, що кожна частинка має свою античастинку, яка має таку саму масу і спін, але відрізняється протилежним значенням іншої її характеристики. Крім електричного заряду, введені лептонні і баріоннізаряди, які властиві певним категоріям елементарних частинок.

Елементарні частинки діляться на такі групи: