Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені к. Д. Ушинського

Кафедра філософії та соціології

Соціологічне дослідження на тему

“Маніпулювання громадською думкою в передвиборних кампаніях”

Виконала

студентка 5 курсу

Інституту фізики та математики

спеціальності: Математика та економіка денної форми навчання

Думбрава Наталія Юріївна

Науковий керівник

Петінова О.Б.

Одеса 2012

АНОТАЦІЯ

Тема соціологічного дослідження - «Маніпулювання громадською думкою в передвиборних кампаніях».

Ключовими словами дослідження є громадська думка, передвиборні кампанії.

У теоретичній частині розглядаються всі основне аспекти проблеми передвиборчої маніпуляції громадською думкою в Україні, формуються цілі і розглядається теоретичний матеріал, що розкриває дану проблему.

У практичній частині досліджується опитуваний контингент, наводиться аналіз результатів дослідження і робляться відповідно виводиться.

АННОТАЦИЯ

Тема социологического исследования - «Манипулирование общественным мнением в предвыборных кампаниях».

Ключевыми словами исследования является общественное мнение, предвыборные кампании.

В теоретической части рассматриваются все основное аспекты проблемы предвыборной манипуляции общественным мнением в Украине, формируются цели и рассматривается теоретический материал, раскрывающий данную проблему.

В практической части исследуется опрашиваемый контингент, приводится анализ результатов исследования и делаются соответственны выводы.

ABSTRACT

Sociological research topic - "Manipulation of public opinion in the election campaign."

Keyword research is the public opinion, the election campaign.

In the theoretical part covers all the main aspects of the campaign to manipulate public opinion in Ukraine, formed goals and consider the theoretical material, revealing the problem.

In the practical part of the study polled contingent, is an analysis of the study results and conclusions are made accordingly.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….……………….4

Теоретична частина…………………………………………………………………..……..5

Практична частина …………………………………………………………………………13

Висновки…………………………………………...……………………………………….27

Література

Вступ

Суспільство, вибори, виборчі технології - всі ці поняття лежать в площині єдиного інформаційного простору. Можливості управління масами шляхом впливу на масові політичні настрої в нинішньому світі дуже широкі і, в ході численних демократичних виборів, достатньо відпрацьовані.

Маніпулювання громадською думкою - один із способів управління людьми шляхом створення ілюзій або умов для контролювання поведінки. Це вплив спрямований на психічні структури людини, здійснюється потай і ставить своїм завданням зміна думок, спонукань і цілей людей в потрібному деякій групі людей напрямку.

Актуальність дослідження визначається тим, що сьогодні політичне маніпулювання досягло справді величезних розмірів. Вибори особливо показові для досліджень політичних маніпуляцій тому, що, по-перше, в період агітаційних кампаній мобілізуються всі маніпулятивні ресурси з метою спонукати населення до активної підтримки тих чи інших сил, а по-друге, в ході виборів можна легко спостерігати результати маніпулятивних операцій. Тим не менш, політичні маніпуляції зовсім не обмежуються виборної практикою. Зокрема слід звернути увагу на найбільш незахищений прошарок суспільства - студентів. Саме ця група людей більш всіх піддається підкупу та управлінню свідомості з боку політичних сил.

У даній роботі я б хотіла дослідити цю проблему, на прикладі студентів нашого вузу.

Теоретична частина

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими завданнями. Соціологічні опитування і громадська думка - поняття, нерозривно пов'язані. Опитування громадської думки сьогодні нікого не дивують, а публікації, в яких наводяться отримані з їх допомогою дані, виходять регулярно. Опитування громадської думки населення - це не тільки дзеркало, що відбиває ставлення людей до того чи іншого факту соціальної реальності, не тільки інструмент, що дозволяє виявити основні оцінки до актуальних проблем дійсності, але ще й певний знак, символ того, як влаштоване суспільство.

Значне зростання інтересу до регулярного соціологічного вивчення

громадської думки - одна з яскравих прикмет демократичних перетворень в українському суспільстві. Однак соціологічні дослідження політичних процесів в Україні, інших країнах СНД поки що не вийшли на такий же високий рівень, як, наприклад, в США, хоча деякі російські вчені початку ХХ ст. (Наприклад, Питирим Сорокін і Мойсей Острогорський) приділяли їм велику увагу.

Аналіз досліджень та публікацій. Сьогодні вивченням громадської думки в контексті електоральної соціології займаються багато дослідників. Досягнуті важливі результати. Так, Д.Г. Ротман розробив методологічні підходи до організації та проведення електоральних соціологічних досліджень, створив ряд оригінальних методик електоральних соціологічних досліджень.

З.Ш. Башаєв розглядає деякі питання законодавчого регулювання опитувань громадської думки, пов'язаних з виборами.

Н.М. Степанова, М.М. Кириченко, Е.В. Кочкіна займаються гендерним аспектом електоральної поведінки.

Можливість використання в соціологічному забезпеченні виборчої кампанії маркетингового підходу досліджували і реалізували В.П. Дубіцька і М.І. Тарарухін.

Головний спеціаліст інформаційно-аналітичної служби ОРТ і автор оригінальної методики С.Ю. Ліберман стверджує, що створена ним формула («Формула Лібермана») виступає універсальним інструментом, дозволяючи створити точний прогноз результатів будь-яких виборів в органи влади без соціологічних опитувань. Відповідно до цієї формули найбільш сильний вплив на кількість голосів, одержуваних на виборах, надає не об'єм позитивних повідомлень про кандидата, а число негативних.

Виклад основного матеріалу. Суспільство, вибори, виборчі технології - всі ці поняття лежать в площині єдиного інформаційного простору. Можливості управління масами шляхом впливу на масові політичні настрої в нинішньому світі дуже широкі і, в ході численних демократичних виборів, достатньо відпрацьовані. Ось тільки успіх вони мають не завжди очікуваний. Чому? Справа в тому, що переслідуючи певну мету - завоювати максимальну кількість голосів на виборах, одні роблять на свідомість мас пропагандистки ідеологічний вплив, інші - вплив соціально-політичне, включаючи соціально-економічні акції. Але ніхто не бажає займатися прогнозуванням розвитку масових політичних настроїв, адже простіше застосувати маніпулятивні технології.

Тим часом сама можливість такого роду впливу на людину з'явилася порівняно недавно, з розвитком засобів масової комунікації та інформації. Поняття «масова комунікація», яке містить широке поле маніпулятівих можливостей, активно увійшло в практику спілкування в ХХ сторіччі. Пов'язано це багато в чому з появою принципово нових засобів передачі інформації такого потужного засобу маніпуляції масовою свідомістю, як телебачення. Цей інформаційний феномен за короткий термін зробив величезний вплив на життя суспільства. ТБ та інші засоби виробництва масової культури знаходяться під контролем політичних та економічних еліт і служать їх інтересам. Цілком очевидно, що вони використовуються в якості одного з провідних інструментів маніпулювання свідомістю мас.

Маніпулятивна діяльність негативно впливає на вибір громадян, перетворюючи його з вільного свідомого рішення у формальний акт, заздалегідь запрограмований фахівцями з формування масової свідомості. Сучасні маніпулятори, розуміючи величезну роль мас у політичному процесі, вміло використовують закономірності масової психології.

Феномен «маніпуляція»

Термін «маніпуляція» лексично багатозначний, оскільки зазнав деяких змін у своєму значенні. У буквальному сенсі слова він позначає складні види дій, виконуваних руками, що вимагають майстерності та вправності. Латинський прародитель терміна - manipulus - має два значення: 1) жменя, жменю (manus - рука + ple - наповнювати); 2) маленька група, купка, жменька. У цьому значенні дане слово означало невеликий загін воїнів (близько 120 чоловік) у римському війську. Потім слово набуває метафоричний відтінок. Спочатку слово «маніпуляція» вживалося стосовно до демонстрації фокусів і карткових ігор, у яких цінується майстерність у проведенні помилкових відволікаючих прийомів, створенні оманливого враження або ілюзії. У метафоричному значенні маніпуляція може бути визначена як спосіб впливу на людей або спритного управління ними або речами. Метафоричне визначення психологічної маніпуляції в підсумку передбачає «прибирання до рук», збереження ілюзії самостійності дій маніпулятора, а також майстерність прийомів впливу. Вид застосування влади, приховане управління та обробка - ось три кити, на яких будується маніпулятивні дії зацікавленої групи осіб.

Маніпуляція масовою свідомістю або маніпуляція громадською думкою - це один із способів придушення волі людей шляхом свідомого впливу через програмування їхньої поведінки. Такий вплив направлено на психіку людини, здійснюється приховано і ставить своїм завданням змінити думку, спонукання, цілі людей в потрібному для когось напрямку.

Багато вчених протягом століть намагалися всебічно осмислити специфіку психології мас, схильність мас маніпуляціям. Ще З.Фрейд, описуючи масову психологію, загострював увагу на тому, що юрба піддається навіюванню і гіпнозу. Його теорія маніпулювання масами будується частково на чисто психологічних особливостях масової свідомості.

Серед вітчизняних робіт останніх десятиліть, присвячених розгляду проявів масової свідомості, становлять інтерес вивчення громадської думки, масових настроїв, дій мас, в тому числі і у виборчі кампанії. Заслуговують на увагу положення про ірраціональні моменти в прояві масової свідомості, схильності діяти на рівні підсвідомості, що створює можливість маніпулювання масовою свідомістю, суспільним настроєм і знаходить підтвердження, у тому числі і в історії Росії.

Політична маніпуляція масами

Вивчення, облік і передбачення суб'єктивних, психологічних чинників політичного розвитку, реальне існування і вплив яких досить очевидно, стає предметом психології політики, яка є неминучою частиною політології. Відкриття багатьох зарубіжних і вітчизняних дослідників у галузі політичної психології додали новий імпульс розвитку демократичних суспільств, переляканих революційними потрясіннями початку XX століття. Для того щоб управлятися з силою народних мас, є два шляхи: перший - тоталітарна модель управління, яка будується на згуртуванні мас в організовану силу шляхом залякування та ідеологічної обробки, і другий - роз'єднання людей, пропаганда індивідуалістичних цінностей, потурання тваринним інстинктам. Але якщо при тоталітарному режимі використовуються терор і страх, причому не тільки як інструмент знищення і залякування, але і як логічний інструмент управління масами, то в демократичному суспільстві маніпуляції нерідко заміняють механізми фізичного примусу, характерні для тоталітарних режимів, і тому стають ще витонченішими. Все, що відбувається в суспільстві визначається поведінкою мас. І сьогодні політичне маніпулювання масами, масовою свідомістю стають звичайною практикою людей, що прагнуть, у що б то не стало до влади.

Неможливо не замислюватися над тими наслідками, до яких політичні маніпуляції призвели багато країн, і як вони вплинули на Росію. Актуальність даної теми визначається також і тим, що якщо жертвами міжособистісних маніпуляцій стають окремі індивіди, то жертвами політичних маніпуляцій - величезні маси людей. Політичні маніпуляції включають в себе як міжособистісні, так і масові маніпуляції. У першому випадку для їх здійснення маніпулятор вдається до певної техніці, тобто набору маніпулятивних прийомів, що працюють на міжособистісному рівні. У другому випадку на допомогу маніпулятору приходять маніпулятивні технології.

Політичні маніпуляції масами являють собою засіб досягнення певних цілей якимось політичним суб'єктом. А метою діяльності будь-якого політичного суб'єкта є прихід до влади. Прийшовши до влади, суб'єкт політичного процесу прагне цю владу реалізувати і зберегти, оскільки завжди є багато бажаючих її відняти. Отже, вимальовуються три основні цілі, які переслідують політичні лідери: прихід до влади, її реалізація та її збереження.

Широке цілеспрямований вплив на мільйонні маси, що стало можливим у ХХ столітті (хоча ще в період Реформації можна виявити безліч прикладів навіювання масам), все більш посилюється завдяки новим технологічним можливостям. Головною «наступальної силою» тут виступають засоби масової інформації (ЗМІ). Громадська думка, ефект гласності, можливість маніпулювати свідомістю придбали таку силу, з якою вже неможливо не рахуватися.

Таким чином, розглядаючи політичну маніпуляцію як приховане вплив на широкі маси, за допомогою навіювання, пропаганди і т. д. має своєю метою змусити маси думати і діяти в інтересах маніпулятора, ми підійшли до безпосередній зв'язці «прийоми маніпуляція - виборча кампанія».

Виборча кампанія та вплив на суспільство

Політична кампанія - це добре сплановане та організоване цілеспрямоване дію, яка провидиться в певний період часу і спрямоване на досягнення організатором кампанії своєї амбітної мети. Привертаючи увагу громадськості до проблеми, вирішення якої має принципове значення для соціальної чи політичної ситуації, політичні кампанії використовують прийоми, здатні вплинути на громадську думку, змінити поведінку людей.

В залежності від того, які цілі переслідуються, політичні кампанії поділяються на такі підвиди:

- Привертають увагу до явища або події (переслідує задачу своєчасного сповіщення населення, використання прийомів, що змушують запам'ятати важливу для організаторів кампанії інформацію);

- Інформують громадськість (створення готової системи фактів, які характеризують в потрібному руслі певну проблему);

- Освітні, роз'яснюють громадськості важливість засвоєння певних матеріалів, щоб застосовувати отримані знання пізніше різними способами;

- Використовують закріплення певних установок і ліній поведінки, щоб підкреслити значущість спільності, єднання, з метою об'єднати необхідні установки з іменами суб'єктів, в чиїх інтересах проводиться кампанія;

- В результаті яких змінюються установки і ціннісні орієнтири громадської думки;

- Під впливом яких відбувається модифікація поведінки суспільних груп.

Політичні кампанії мають свої характерні риси. Вони інформують громадськість, несучи з собою нові знання, не завжди об'єктивні, проте в даний момент вигідні для іміджу певного політика. Кожна політична кампанія заздалегідь формує арсенал агітаційної літератури, технічні засоби, матеріальні ресурси. А ще в такій кампанії використовуються методи примусового впливу, використання системи санкцій для впливу на тих, хто не цікавиться політичним процесом. Важливий також у такій практиці аналіз громадської думки.

Виборча кампанія - це система агітаційних заходів, які проводять політичні партії і незалежні кандидати з метою забезпечити собі максимальну підтримку виборців на майбутніх виборах. Виборча кампанія - складне і багатогранне поняття.

Приміром, для політолога виборча (передвиборна) кампанія є певною стадією виборчого процесу, яка включає в себе висунення і офіційну реєстрацію кандидатів, їх передвиборну боротьбу, ознайомлення виборців із запропонованими програмами та платформами, з особистістю кандидатів.

Для самого кандидата і його команди виборча кампанія - це скоріше послідовні зусилля, які здійснюються протягом визначеного законодавством відрізка часу, для того щоб організувати підтримку кандидата виборцями і забезпечити його перемогу в день виборів.

Для звичайних громадян-виборців виборча кампанія - час, коли, що називається, на кожному розі широко рекламуються програми кандидатів, яких об'єднує одна мета - прийти до влади. А громадська думка і є та мішень, по якій ведуть прицільний вогонь засоби масової інформації.

Стратегія і тактика виборчої кампанії

Під час виборчої кампанії передбачається реалізація комплексу різних заходів. Щоб ця діяльність була успішною, вона повинна бути спланованою, послідовною. Це означає, що проект виборчої кампанії повинен мати стратегію і тактику: одна дає відповідь на питання, що необхідно донести до виборців, щоб вони проголосували за даного кандидата (стратегія), друга - в якій формі це зробити (тактика). Виходячи з цього розмежування, здійснюється і практична діяльність з організації та проведення виборчої кампанії. Відповідно, використовувані виборчі технології можна розділити на стратегічні і тактичні.

Стратегія виборчої кампанії - це її змістовна складова, на якій будуються організація і проведення всієї кампанії.

Основу стратегії складає образ, або імідж, кандидата (партії), що є стрижнем інформаційного впливу на виборців. Вибір основних параметрів цього образу і буде визначати суть стратегії виборчої кампанії.

У рамках реалізації стратегії виборчої кампанії використовується ряд технологій, основною серед яких є технологія формування іміджу. Але оскільки виборчі технології відносяться до групи технологій маркетингового типу, формуванню іміджу передує вивчення уподобань виборців.

Отже, мета виборчої кампанії - перемога на виборах. Однак так справа йде далеко не завжди.

Досить часто участь у виборах переслідує досягнення цілей, що не припускають перемогу. Для таких учасників важливо просто увійти в політичне співтовариство; зміцнити свої позиції в розрахунку на майбутні вибори; отримати трибуну для пропаганди своїх ідей та ін Збираючи інформацію, яка може їм стати в нагоді на виборах, кампанія визначає свою тактику з урахуванням усіх нюансів.

Ми розглянули кілька аспектів впливу на суспільну свідомість. Можна зробити висновок, що завдання політичних технологів полягає в тому, щоб утримати в полі свого зору, перш за все, групи прихильників і симпатиків, залучити на свій бік потенційних виборців. Особливо важливими з точки зору досягнення успіху у виборчій кампанії є ті групи, які не визначилися з вибором.

Технології політичного маніпулювання

Маркетингові та не маркетингових технології інформаційного впливу

У передвиборній боротьбі є свої фахівці в галузі виборчих технологій. По суті, у кандидата та його команди немає законних інструментів, за допомогою яких можна було б примусити громадянина прийти на виборчу дільницю і проголосувати належним чином, тому він намагається вплинути на свого виборця. І далеко не завжди гідними засобами.

Вплив будується, як правило, на переконанні, навіюванні. Виборчі технології можна розглядати як втілення інформаційного впливу.

Все різноманіття технологій інформаційного впливу зводиться до двох типів: маркетинговим і не маркетингових.

Як пояснюється на сайті онлайн-журналу про вибори Ізбиратель.ру, «технології маркетингового типу припускають інформаційний вплив, яке будується відповідно до переваг споживачів і орієнтоване на їх задоволення більш ефективним, ніж у конкурентів, шляхом». Необхідною умовою використання означених технологій є наявність конкуренції. Виборча кампанія, пов'язана з боротьбою за владні позиції, - це завжди арена конкуренції. А якщо є конкуренція, значить, існує і проблема збуту.

Маркетинговий підхід до політики в цілому і до проведення виборчих кампаній, зокрема, будується на основі вивчення потреб, мотивації, цінностей, установок споживачів. Умовою ефективного просування пропонованого продукту є також вивчення конкурентів і політичних, соціально-економічних, правових, соціокультурних особливостей, характерних для даної конкретної ситуації.

Виникнення маркетингу, як відомо, пов'язано зі сферою економіки. Лише потім маркетинг перемістився на політичний ринок. Тому, незважаючи на певну специфіку двох різновидів маркетингу - комерційного і політичного, - принципової різниці між ними немає, і всі ті риси, які притаманні комерційному маркетингу, властиві і його аналогу у сфері політики.

Політичний маркетинг - це заснована на вивченні ринку система інформаційного впливу на нього з метою забезпечення підтримки громадян.

Такі в загальних рисах характерні ознаки виборчих технологій, які слід враховувати при організації та проведенні виборчої кампанії. Однак їх реалізація (в тому чи іншому обсязі, з тим чи іншим результатом) залежить також від двох попередніх умов - професіоналізму виконавців і ресурсного забезпечення.

Коли виборці незалежні від кандидата, можливий підкуп в різних формах. Виборцям, перш за все пенсіонерам, пропонуються безкоштовно, зі знижкою або за пільговими цінами продукти або послуги лікаря, юриста з боку підприємства кандидата або його прихильників. Кандидатами проводиться організація чаювань, обідів для пенсіонерів, роздача подарунків, ліків, продуктових наборів, благодійні акції для пільговиків і малозабезпечених. Широко поширена практика організації безкоштовних юридичних консультацій, «гарячих» телефонних ліній. Як правило, всі вони мають на меті залучення симпатій літніх людей - самої активної групи електорату. Використовується прямий підкуп виборців (надання «гуманітарної допомоги», «подарунки»); голоси скуповуються за гроші або продукти. Підкуп виборців може приймати форму найму агітаторів і т. д.

В перспективі особливих змін не слід очікувати, так як студенти маючи досить невелику стипендію, будить з задоволенням приймати участь у політичних діях.