- •Основи охорони праці
- •Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •Законодавча та нормативна база України про охорону праці Законодавство України про охорону праці
- •Основні положення Закону України «Про охорону праці»
- •Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Нормативні акти з охорони праці підприємств і організацій
- •Тема 2 - Організація охорони праці на виробництві
- •Комісія з питань охорони праці підприємства
- •Обов‘язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною праці на виробництві
- •Навчання та перевірка знань з питань охорони праці на виробництві
- •Інструктажі з охорони праці
- •Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •Лекція 2. Тема 3 - Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків, професійних захворювань та aвapiй
- •Розслідування та облік нещасних випадків
- •Розслідування та облік професійних захворювань
- •Розслідування та облік аварій
- •Склад комісій, терміни та матеріали розслідування, акт розслідування
- •Тема 4 Основні фактори виробничого середовища, що визначають умови праці на виробництві. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •Основні фактори виробничого середовища, що визначають та формують умови праці на виробництві. Мікроклімат виробничих приміщень
- •Шкідливі речовини
- •Освітлення виробничих приміщень
- •Види виробничого освітлення
- •Вібрації
- •Виробничий шум
- •Залежність рівня звукового тиску, що сприяється людиною від частоти звуку (криві рівної гучності)
- •Ультра та інфразвук
- •Лекція 3. Тема 4 (Продовження ) - Основні фактори виробничого середовища, що визначають умови праці на виробництві. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •Електричні і магнітні поля та електромагнітні випромінювання промислової частоти і радіочастотного діапазону
- •Інфрачервоне випромінювання
- •Ультрафіолетове випрмінювання (уфв)
- •Лазерне випромінювання
- •Іонізуючі випромінювання
- •Лекція 4. Тема 5 - Нормування шкідливих чинників виробничого процесу. Контроль умов праці та шкідливих чинників, заходи, спрямовані на нормалізацію умов праці, запобігання захворювань і отруєнь
- •Санітарно-гігієнічні вимоги та їх реалізація в технологічному процесі.
- •Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •Природна вентиляція
- •Механічна вентиляція
- •Природне освітлення (нормування)
- •Штучне освітлення (нормування)
- •Нормування та вимірювання шумів
- •Нормування ультра - та інфразвуку
- •Нормування електромагнітних випромінювань
- •Нормування іч випромінювань
- •Нормування уф випромінювання
- •Вимоги безпеки при роботі з окг
- •Нормування іонізуючих випромінювань.
- •Лекція 5. Тема 6 - Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги для промислових підприємств та виробничих приміщень.
- •Гігієнічна класифікація умов праці Основні поняття, що застосовуються в гігієнічній класифікації:
- •Тема .7 - Основні причини, що породжують небезпеку виробничого обладнання і технологічних процесів та загальні вимоги безпеки Вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Вимоги до місць виконання poбiт
- •Вимоги до вантажно-розвантажувальних засобів
- •Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •Тема 8 - Електробезпека. Специфіка питань електробезпеки відповідно до галузі. Статична електрика. Блискавкозахист.
- •Електробезпека
- •Види електричних травм.
- •Електробезпека в виробничих приміщеннях Допустимі значення струмів і напруг
- •Класифікація приміщень
- •Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •Лекція 6. Тема 8 (Продовження теми) - Електробезпека. Специфіка питань електробезпеки відповідно до галузі. Статична електрика. Блискавкозахист.
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок Технічні способи та засоби захисту
- •Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмопровідні частини електроустановок
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •Захист від статичної електрики
- •Блискавкозахист.
- •Лекція 7. Тема 9 - Пожежна безпека. Специфіка питань пожежної безпеки.
- •Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта
- •Евакуація людей при пожежі
- •Способи і засоби гасіння пожеж.
- •Первинні засоби пожежогасіння.
- •Вогнегасники.
- •Системи автоматичної пожежної сигналізації.
- •Автоматичні системи пожежегасіння.
- •Система організаційно-технічних заходів Організаційно-правові основи та структура забезпечення пожежної безпеки.
- •Вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском
- •Безпека під час експлуатації резервуарів і балонів
- •Парові I водогрійні котли
- •Лекція 9. Тема 10 (Продовження) - Вимоги безпеки в галузі при проектуванні, виготовленні, монтажі, випробуваннях та експлуатації обладнання, технологічних процесів та продукції
- •Система організаційно-технічних заходів I засобів щодо попередження електротравм. Нагляд та контроль.
- •Вимоги щодо проектування електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон
- •Безпека праці користувачів комп’ютерних технологій
- •Засоби індивідуального захисту
- •Комплексні 3і3
- •Література
- •Закони України
- •Додаткова література
- •Методична література методичні вказівки до практичних занять
- •Методичні вказівки до лабораторних робіт
- •Правова література
Вентиляція виробничих приміщень. Види вентиляції.
Задачею вентиляції є забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях. Вентиляцією називають організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на його місце свіжого. За способом переміщення повітря розрізняють системи природної і механічної вентиляції.
Якщо система механічної вентиляції призначена для подачі повітря, то вона називається припливною, якщо ж вона призначена для видалення повітря – витяжною. Можлива організація повітрообміну з одночасною подачею і видаленням повітря – припливно-витяжна вентиляція. В окремих випадках для скорочення експлуатаційних витрат на нагрівання повітря застосовують системи вентиляції з частковою рециркуляцією (до свіжого повітря підмішується повітря, вилучене із приміщення).
По місцю дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою. При загальнообмінній вентиляції необхідні параметри повітря підтримуються у всьому об’ємі приміщення. Таку систему доцільно застосовувати, коли шкідливі речовини виділяються рівномірно по всьому приміщенню. Якщо робочі місця мають фіксоване розташування, то з економічних міркувань можна організувати оздоровлення повітряного середовища тільки в місцях перебування людей (наприклад, душировання робочих місць у гарячих цехах). Витрати на повітрообмін значно скорочуються, якщо уловлювати шкідливі речовини в місцях їхнього виділення, не допускаючи поширення по приміщенню. З цієї метою поруч із зоною утворення шкідливості встановлюють пристрої забору повітря (витяжки, панелі, що всмоктують, всмоктувачі). Така вентиляція називається місцевою.
У виробничих приміщеннях, у яких можливо раптове надходження великої кількості шкідливих речовин, передбачається влаштування аварійної вентиляції.
При проектуванні вентиляції необхідно дотримувати ряду вимог:
Обсяг припливу повітря Lп у приміщення повинний відповідати обсягу витяжки Lв .Різниця між цими обсягами не повинна перевищувати 10-15%. Можлива організація повітрообміну, коли обсяг припливного повітря більше обсягу повітря, що видаляється. При цьому в приміщенні створюється надлишковий тиск у порівнянні з атмосферним, що виключає інфільтрацію забруднюючих речовин у дане приміщення. Така організація вентиляції здійснюється у виробництвах, що пред'являють підвищені вимоги до чистоти повітряного середовища (наприклад, виробництво електронного устаткування). Для виключення витоків із приміщень з підвищеним рівнем забруднення обсяг повітря, що видаляється з них, повинен перевищувати обсяг повітря, що надходить. У такому приміщенні створюється незначне зниження тиску в порівнянні з тиском у зовнішньому середовищі.
При організації повітрообміну необхідно свіже повітря подавати в ті частини приміщення, де концентрація шкідливих речовин мінімальна, а видаляти повітря необхідно з найбільш забруднених зон. Якщо щільність шкідливих газів нижче щільності повітря, то видалення забрудненого повітря виконується з верхньої частини приміщення, при видаленні шкідливих речовин із щільністю більшою - з нижньої зони.
Система вентиляції не повинна створювати додаткових шкідливих і небезпечних факторів (переохолодження, перегрів, шум, вібрація, пожежовибухонебезпечність).
Система вентиляції повинна бути надійної в експлуатації і економічною.
Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції. Відповідно до санітарних норм усі виробничі і допоміжні приміщення повинні вентилюватися. Необхідний повітрообмін (кількість повітря, що подається чи видаляється з приміщення) в одиницю часу (L, м3/год) може бути визначений різними методами в залежності від конкретних умов.
При нормальному мікрокліматі і відсутності шкідливих речовин повітрообмін може бути визначений по формулі:
L = n*L' ,
де n – число працюючих;
L' – витрата повітря на одного працюючого, прийнята у залежності від об’єму приміщення, що приходиться на одного працюючого V', м3 (при V' <20 м3 L' = 30 м3/год; при V' =20...40 м3 L'= 20 м3/год; при L' > 40 м3 і при наявності природної вентиляції повітрообмін не розраховують); при відсутності природної вентиляції (герметичні кабіни) L' = 60 м3/год).
При виділенні шкідливих речовин з приміщення необхідний повітрообмін визначається, виходячи з їхнього розведення до допустимих концентрацій. Розрахунок повітрообміну проводиться виходячи з балансу утворюваних у приміщення шкідливі речовини і речовин, що видаляються з нього, по формулі:
L = Gшр/( Свид – Спр),
де Gшр – маса шкідливих речовин, що виділяються у приміщенні за одиницю часу, мг/год;
Свид і Спр – концентрація шкідливих речовин, у повітрі що видаляються, і у припливному повітрі (Свид≤Сгдк , Спр≤0,3Сгдк).
При боротьбі з надлишковим теплом повітрообмін визначається з умов асиміляції тепла і обсяг припливного повітря визначається по формулі:
L = Qнад /(спр * cп*(tвид – tпр));
де Qнад – надлишкові тепловиділення, ккал/год, (Qнад = Qсум – Qвид , де Qсум – сумарне надходження тепла, Qвид – кількість тепла, що видаляється за рахунок тепловтрат);
спр - щільність припливного повітря, кг/м3 ;
cп - теплоємність повітря, ккал/(кг*град), (теплоємність сухого повітря 0,24ккал/(кг*град);
tвид і tпр – температура повітря, що видаляється, і припливного повітря ,ºC.
Для орієнтованого визначення повітрообміну (L, м3/год) застосовується розрахунок по кратності повітрообміну. Кратність повітрообміну (К) показує, скількох разів за годину міняється повітря у всьому об’ємі приміщення (V, м3):
L=К*V ,
де К – коефіцієнт кратності повітрообміну (К=1...10).