Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Документ Microsoft Office Word

.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
44.01 Кб
Скачать

Корисно знати, що використовувані стереотипні словосполучення, фразеологізми, розпізнаються значно гірше, ніж це можна було очікувати. Збільшення альтернативних слів можливих словосполучень, фраз, підвищує правильність упізнання. Проте включення фраз, що допускають неоднозначність тлумачення їх смислового змісту, призводить до уповільнення процесу сприйняття.

Таким чином, питання організації звукового і мовного взаємодії «оператор - оператор", "технічний засіб - оператор» є не тривіальним та його оптимальне рішення має суттєвий вплив на безпеку виробничих процесів.

Характеристика шкірного аналізатора. Забезпечує сприйняття дотику (слабкого тиску), болю, тепла, холоду і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) у шкірі є специфічні рецептори, або їх роль виконують вільні нервові закінчення. Кожен микроучасток шкіри володіє найбільшою чутливістю до тих подразників (сигналами), для яких на цій ділянці є найбільша концентрація відповідних рецепторів - больових, температурних і тактильних. Так, щільність розміщення становить: на тильній частині кисті -188 больових, 14 дотикальних, 7 холодових і 0,5 теплових на квадратний сантиметр поверхні; на грудній клітці відповідно -196, 29,9 і 0,3. Вплив у цих точках навіть не специфічним, але досить сильним подразником незалежно від його характеру викликає специфічне відчуття, обумовлене типом рецептора. Наприклад, інтенсивний тепловий промінь, потрапляючи в точку болю, викликає відчуття болю.

Чутливість до дотику. Це - відчуття, що виникає при дії на шкірну поверхню різних механічних стимулів (дотик, тиск), що викликають деформацію шкіри. Відчуття виникає тільки в момент деформації. Абсолютний поріг тактильної чутливості визначається по тому мінімальному тиску предмета на шкірну поверхню, яке виробляє ледь помітне відчуття дотику. Найбільш високо розвинена чутливість на дистальних частинах тіла. Зразкові пороги відчуттів: для кінчиків пальців руки - 3 г / мм 2; на тильній стороні пальця - 5 г / мм 2, на тильній стороні кисті -12 г / мм 2; на животі - 26 м / мм 2; на п'яті - 250 г / мм 2. Поріг розрізнення в середньому дорівнює приблизно 0,07 початкової величини тиску.

Тактильний аналізатор має високу здатність до просторової локалізації. При послідовному впливі одиночних подразників помилка в локалізації коливається в межах 2 ... 8 мм. Характерною особливістю тактильного аналізатора є швидкий розвиток адаптації, тобто зникнення почуття дотику або тиску. Час адаптації залежить від сили подразника і для різних ділянок тіла може змінюватися в межах 2 ... 20 с.

кр , при которой ощущение последовательности прикосновений переходит в специфическое ощущение вибрации. При ритмічних послідовних дотики до шкіри кожне з них сприймається як роздільне, поки не буде досягнута критична частота F кр, при якій відчуття послідовності дотиків переходить в специфічне відчуття вібрації. кр — 5...20 Гц. Залежно від умов і місця роздратування F кр - 5 ... 20 Гц.

> F кр от анализа собственно тактильной чувствительности переходят к анализу вибрационной. При F> F кр від аналізу власне відчуття дотику переходять до аналізу вібраційної.

Вібраційна чутливість. Вібраційна чутливість обумовлена ​​тими ж рецепторами, що й тактильна, тому топографія розподілу вібраційної чутливості по поверхні тіла аналогічна тактильної.

Діапазон відчуття вібрації високий: 5 ... 12 000 Гц. Найбільш висока чутливість до частот 200 ... 250 Гц. При їхньому збільшенні і зменшенні вібраційна чутливість знижується. У цьому випадку порогова амплітуда вібрації мінімальна і дорівнює 1 мкм. Пороги вібраційної чутливості різні для різних учас-ників тіла. Найбільшою чутливістю мають дистальні ділянки тіла людини, тобто які найбільш віддалені від його медіальної площині (наприклад, кисті рук).

Шкірна чутливість до болю. Цей вид чутливості обумовлений впливом на поверхню шкіри механічних, теплових, хімічних, електричних та інших подразників. У епітеліальному шарі шкіри є вільні нервові закінчення, які є спеціалізованими нервовими рецепторами. Між тактильними та больовими рецепторами існують суперечливі відносини. Виявляються вони в тому, що найменша щільність больових рецепторів припадає на ті ділянки шкіри, які найбільш багаті тактильними рецепторами, і навпаки. Протиріччя з відмінностями функцій рецепторів в житті організму. Больові відчуття викликають оборонні рефлекси, зокрема, рефлекс віддалення від подразника. Тактильна чутливість пов'язана з орієнтовними рефлексами, зокрема, це викликає рефлекс зближення з подразником.

Біологічний сенс болю полягає в тому, що вона, будучи сигналом небезпеки, мобілізує організм на боротьбу за самозбереження. Під впливом больового сигналу перебудовується робота всіх систем організму і підвищується його реактивність.

Больовий поріг при механічному тиску на шкіру вимірюється в одиницях тиску і залежить від місця вимірювань. Наприклад, поріг больової чутливості шкіри живота складає 15 ... 20 г / мм 2, кінчиків пальців - 300 г / мм 2. Латентний період близько 370 мс. Критична частота злиття дискретних больових подразників - 3 Гц.

Порогова щільність потоку тепла, що викликає болюче відчуття, становить 88 Дж / ​​(м  с).

Температурна чутливість. Властива організмам, що володіє постійною температурою тіла, яка забезпечується терморегуляцією. Температура шкіри декілька нижче за температуру тіла і різна, для окремих ділянок: на лобі - 34 ... 35 ° С, на обличчі -20 ... 25 ° С, на животі - 34 ° С, стопах ніг - 25 ... 27 ° С. Середня температура вільних від одягу ділянок шкіри 30 ... 32 ° С. Шкірі властиві два види рецепторів. Одні реагують тільки на холод, інші тільки на тепло.

Просторові пороги залежать від стимулюючих факторів: при контактному впливі, наприклад, відчуття виникає вже на площі в 1 мм 2, при променевому - починаючи з 700 мм 2. Латентний період температурного відчуття дорівнює приблизно 0,20 с. Абсолютний поріг температурної чутливості визначається за мінімально відчувається зміни температури ділянок шкіри відносно фізіологічного нуля, тобто власної температури даної ділянки шкіри, адаптуватися до зовнішнього температурі. Фізіологічний нуль для різних областей шкіри досягається при температурах середовища між 12 ... 18 ° С і 41 ... 42 ° С. Для теплових рецепторів абсолютний поріг складає приблизно 0,2 ° С, для холодних - 0,4 ° С. Поріг розрізняльної чутливості складає приблизно 1 ° С.

Кинестетический аналізатор. Забезпечує відчуття положення і рухів тіла і його частин. Є три види рецепторів, що сприймають:

1. Розтягування м'язів при їх розслабленні - «м'язові веретена»;

2. Скорочення м'язів - сухожильні органи Гольджі;

3. Положення суглобів (зумовлює так зване «суставное почуття»). Передбачається, що їх функції виконують глибинні рецептори тиску.

Можливості рухового апарату представляють певну значимість при конструюванні захисних пристроїв, органів управління. Сила скорочення м'язів людини коливається в широких межах. Наприклад, номінальна сила кисті в 450 ... 650 Н при відповідній тренуванні може бути доведена до 900 Н. Сила стиснення, в середньому рівна 500 Н для правої і 450 Н для лівої руки, може збільшуватися в два рази і більше.

Оптимальні зусилля на органи управління:

  • для рукояток 20 ... 40 Н (100 Н - максимальне);

  • для кнопок, тумблерів, перемикачів легкого типу 1400 ... 1600Н, важкого -6000 ... 12000 Н;

  • для ножних педалей управління від 20 ... 50 (використовуваних часто) до зоон (використовуваних рідко);

  • для важільного управління від 20 ... 40 (використовуваних часто) до 120 ... 160Н (використовуваних рідко).

Діапазон швидкостей, що розвиваються рухомими руками людини, знаходиться в межах 0,01 ... 8000 см / с. Найбільш часто використовуються швидкості близько 5 ... 800 см / с. Швидкість руху більше в напрямку до себе, ніж від себе; у вертикальній площині, ніж в горизонтальній; зверху вниз, ніж знизу вгору; вперед-назад, ніж вправо-вліво, зліва направо для правої руки і справа наліво для лівої, ніж навпаки. Обертальні рухи в 1,5 разів швидше поступальних.

Нюховий аналізатор. Призначений для сприйняття людиною різних запахів (їх діапазон охоплює до 400 найменувань). Рецептори розташовані на ділянці площею близько 2,5 см 2 слизової оболонки в носовій порожнині.

Умовами сприйняття запахів є летючість пахучої речовини (виділення його молекул у вільному вигляді); розчинність речовин у жирах, рух повітря, що містить молекули пахучої речовини в області нюхового аналізатора.

Абсолютний поріг нюху вимірюється частками міліграма речовини на літр повітря (мг / л). Запахи можуть сигналізувати людині про порушення в ході технологічних процесів і про небезпеки.

Смаковий аналізатор. У фізіології та психології поширена чотирьохкомпонентна теорія смаку, згідно з якою існують чотири види елементарних смакових відчуттів: солодкого, кислого, гіркого і солоного. Всі інші відчуття представляють їх комбінації. Абсолютні пороги смакового аналізатора виражаються у величинах концентрацій розчину і вони приблизно в 10 000 разів вище, ніж нюхового. Різна чутливість смакового аналізатора досить груба, в середньому вона становить 20%. Відновлення смакової чутливості після впливу різних подразників закінчується через 10 ... 15 хв.