Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Отчёт.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
299.52 Кб
Скачать

Розділ 2. Дослідження оподаткування підприємств торгівлі

Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам. Саме податково-бюджетна і кредитної-грошова політика є ефективними методами державного регулювання ринкової економіки, і застосовуються в більшості західних країн протягом багатьох десятиріч.

Податки — це обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни.

Податки з'явилися у глибокій давнині разом з появою владних структур і розвивалися з розвитком держави, оскільки вони є платою суспільства за виконання державою її функцій.

У стародавніх суспільствах були такі види податків: майновий, податок на іноземців, податок з рабів, експортні та імпортні мита, ринкові збори. Податки використовувалися і в політиці заохочення народжуваності. Так, від сплати звільнялися багатодітні сім'ї та особи, які взяли шлюб у молодому віці.

Надання податкам стимулюючих функцій – досить складне та в економічному сенсі відповідальне завдання. Воно потребує глибоких наукових досліджень і всебічного обґрунтування. Суть питання в тому, що стимулюючі функції можуть бути закладені завдяки зміні або диференціації ставок податків, або ж у повному звільненні від їх сплати. У цьому разі здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту через фінансову систему від одних суб’єктів оподаткування на користь інших.

Сучасні податкові системи сформувалися на досить високому рівні розвитку суспільства під впливом розвитку правових, демократичних основ державного устрою, становлення цивілізованих відносин між державою та економічними суб'єктами, які передбачають підпорядкування останніх встановленим законам і нормам поведінки, з одного боку, та відповідальність держави перед економічними суб'єктами з іншого.

Система оподаткування – це сукупність загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, а також принципи і методи їх стягнення.

Принципи побудови системи оподаткування визначені у ст. 3 Закону України “Про систему оподаткування ” від 17 лютого 1997 р.:

- стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

- обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

- рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

- стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

- економічна обґрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

- рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

- компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

- єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

- доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до українського законодавства суб’єкти підприємницької діяльності можуть довільно обирати систему оподаткування. На сьогодні в Україні існують наступні системи оподаткування:

  1. єдиний податок

  2. податок з доходів за фіксованим податком

  3. загальна система оподаткування

Розглянемо докладніше умови переходу на єдиний податок. Перейти на єдиний податок можуть фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та відповідають наступним умовам:

- у трудових відносинах з ними, включаючи членів їхніх родин, протягом року знаходиться не більше 10 осіб;

- розмір їхньої виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Крім того, не відносяться до суб'єктів малого підприємництва, а, отже, не можуть перейти на єдиний податок суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у сфері ігорного бізнесу, є виробниками й імпортерами підакцизних товарів.

Приватні підприємці мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, отриманих від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за умови, якщо:

- кількість осіб, що знаходяться в трудових відносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членів його родини, що приймають участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;

- валовий доход від підприємницької діяльності за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 2;

- підприємець здійснює підприємницьку діяльність із продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках і є платником ринкового збору відповідно до законодавства.

Доходи громадянина, отримані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, обкладаються податком у загальному порядку

Ставка податку встановлюється місцевими радами за місцем їхньої державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень і більше 200 гривень на місяць. Якщо приватний підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлені різні ставки єдиного податку, він повинен придбати одне свідоцтво і сплатити єдиний податок за більшою ставкою, встановленою для цих видів діяльності. У випадку, коли платник єдиного податку - фізична особа здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю в підприємницькій діяльності членів його родини, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше 20 грн. і більше 100 грн. за календарний місяць для громадян, що здійснюють підприємницьку діяльність самостійно. Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється в розмірі 100 гривень. У випадку, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю в підприємницькій діяльності членів його родини, розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.

Ставки податку, встановлені податковим законодавством для окремих податків і зборів, платником яких є приватний підприємець

Платник єдиного податку - фізична особа не є платником наступних видів податків і зборів (фактично вони замінені єдиним податком):

  1. ПДВ;

  2. податку на доходи фізичних осіб (безпосередньо з доходу приватного підприємця);

  3. плати (податку) за землю;

  4. збору на спеціальне використання природних ресурсів;

  5. збору на обов'язкове соціальне страхування;

  6. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

  7. податку на промисел;

  8. збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

  9. внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

  10. внесків до Державнного фонду сприяння зайнятості населення;

  11. плати за торгові патенти.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, оподатковувані єдиним податком і не включаються до складу сукупного оподатковуваного податком доходу за підсумками звітного року, а оплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань.

Платник фіксованого податку, особи, що знаходяться з ним у трудових відносинах, а також члени його родини, що приймають участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати:

- нарахувань на фонд оплати праці;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- збору до Фонду України соціального захисту інвалідів;

- за придбання торгового патенту;

- податку на промисел

Доходи громадянина, отримані від здійснення підприємницької діяльності та оподатковувані фіксованим податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а оплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається в перерахунок загальних податкових зобов'язань.

За формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі – це податки, які держава стягує безпосередньо з доходів або майна платника податку. До них належить: податок на прибуток підприємств і організацій, прибутковий податок з доходів громадян, податок на промисел

Непрямі – це податки, які встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання. До них належать: податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито тощо.

Найбільшого розквіту податки сягають за умов розвинутої ринкової економіки. Вони стають об’єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами. Формується завершена модель податкової системи кожної держави. Вона включає методи й об’єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль за витрачанням.