Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
б_Н_П_філософія.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
92.67 Кб
Скачать

І. Розділ. Історія філософії.

Тема 1.Сутність філософії та її призначення.

Світогляд, його структура і функції. Історичні типи світоглядів. Соціальні умови формування філософії. Духовні джерела філософії. Специфіка філософського знання. Об’єкт та предмет філософії. Основні галузі філософського знання. Функції філософії.

Тема 2. Історичні типи філософії.

Історія філософії як наука та принципи її періодизації.

І. Філософія Стародавнього Світу. Філософія стародавньої Індії та Китаю. Антична філософія: передумови виникнення; етапи розвитку (до-класична, класична, еллінська, римська); роль та значення для становлення західноєвропейської філософської думки.

ІІ. Середньовічна філософія: джерела виникнення; характерні риси (геоцентризм, теодицея, телеологізм, персоналізм); періоди розвитку (патристика, схоластика); проблема співвідношення віри і розуму; основні напрями (номіналізм та реалізм).

ІІІ. Філософія Відродження: гуманістичний напрямок (антропоцентризм, антропологізм), натурфілософський напрямок (пантеїзм, геліоцентризм); Реформація.

ІV. Філософія Нового часу: історичні передумови і загальна спрямованість; характерні риси (гносеологізм, деїзм, пантеїзм, механіцизм); філософія Просвітництва; французький матеріалізм ХVІІІ століття.

V. Німецька класична філософія: загальні риси; критична філософія І.Канта, суб’єктивний ідеалізм Й.Фіхте, об’єктивний ідеалізм Ф.Шеллінга, філософська система та ідеалістична діалектика Г.Гегеля.

Тема 3. Тенденції розвитку сучасної філософії.

Марксиська філософія: класичний і сучасний етапи. Позитивізм та його основні етапи розвитку. «Філософія життя». Екзистенціалізм. Феноменологія. Герменевтика. Структуралізм і філософський постмодернізм. Релігійна філософія ХХ століття.

Тема 4. Філософія в Україні: традиції та особливості.

Дохристиянські витоки української філософії. Філософська думка часів Київської Русі. Філософія українського Відродження та Барокко (К.Сакович, І.Гізель, Т.Прокопович, Г.Щербицький та ін.). Філософія Г.Сковороди. Філософія Просвітництва й Романтизму в Україні (О.Новицький, Й.Міхневич, М.Гоголь, Т.Шевченко, П.Куліш, П.Юркевич та ін.). Філософія української національної ідеї (М.Драгоманов, І.Франко, Д.Донцов, В.Липинський та ін.). Сучасна філософсько-світоглядна ситуація в Україні.

Іі. Розділ. Основні галузі філософського знання.

Тема 5. Філософське вчення про буття (онтологія).

Буття як філософська проблема. Буття як матерія: сутність матеріалістичного світогляду; історичні форми матеріалізму; поняття матерія; матерія як субстанція; структура матеріального світу; форми існування матерії (простір і час); основні властивості матерії (системність і рух); критика матеріалізму. Буття як ідея: сутність філософського ідеалізму; історичні форми та види ідеалізму; ідея та ідеал; проблема ідеального; критика ідеалізму. Проблема співвідношення матеріального та ідеального у філософії. Феноменолого-екзистенціалістська концепція буття.

Тема 6. Діалектика як вчення про розвиток та її альтернативи.

Історичні форми і особливості діалектики. Діалектико-матеріалістична концепція розвитку: діалектичні принципи загального взаємозв’язку та розвитку; загальні закони розвитку; категорії діалектики. Традиційні (класичні) альтернативи розвитку: метафізика; догматизм; релятивізм; софістика; еклектика. Некласичні концепції діалектики: «трагічна діалектика», «діалектична теологія» або «теологія кризи»; «негативна діалектика». Синергетична концепція розвитку.

Тема 7. Людина, її соціально-діяльна, творча сутність.

Проблема людини в історії філософської думки. Сутність людини і сенс її життя: поняття «людина», «особистість»; колективність, праця, мова, свідомість як основні чинники становлення особистості; структура особистості. Діяльність як специфічно-людський спосіб відношення до світу. Творчість як вищий вияв діяльності: філософська концепція творчості; види творчості. Філофські проблеми волі і свободи людини.

Тема 8. Буття і свідомість.

Проблема свідомості у філософії. Природно-біологічні та соціальні передумови виникнення свідомості. Проблема несвідомого. Функції свідомості. Свідомість і мислення. Свідомість і поняття «душа», «дух». Духовний світ особи. Поняття «суспільна свідомість». Структура суспільної свідомості. Духовне життя суспільства.

Тема 9. Філософія пізнання (гносеологія)

Пізнання як предмет філософського аналізу. Сутність пізнання у філософській традиції. Суб’єкт, об’єкт та предмет пізнання. Діалектика чуттєвого та раціонального пізнання. Форми та методи раціонального пізнання. Методологія наукового пізнання. Проблема істини в пізнанні, її критерії. Інтуїція і її роль у пізнанні.

Тема 10. Основні засади філософського розуміння суспільства.

Поняття «суспільство». Природа суспільства у філософській традиції. Поняття «соціального». Форми організації суспільного буття: суспільство як складна соціальна система; основні сфери життєдіяльності людей у суспільстві. Формаційні концепції суспільства. Цивілізаційні концепції суспільства.

Література

Джерельна база:

  1. Августин (святий). Сповідь. – К.: Основи, 1999. – 319 с.

  2. Аветисьян А. Античные философы. – К.: Издательство киевского университета, 1955. – 312 с.

  3. Антология мировой философии. В 4-х т. – М., 1969

  4. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т.1. – М.: Мысль, 1975 – 550с. (Работы: ″Метафизика″, ″О душе″).

  5. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т.4. М.: Мысль, 1983 – 830 с. (Работы: ″Никомахова этика″, ″Большая этика″, ″Политика″).

  6. Бердяев Н.А. Философия свободы: Смысл творчества.- М., Правда, 1989. – 607 с.

  7. Бердяєв Н.А. Смысл истории. – М. 1990.

  8. Беркли Дж. Трактат о началах человеческих знания //Антология мировой философии. – Т.2. – с. 507 – 530.

  9. Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. – Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 2000. – 95 с.

  10. Бодрийяр Ж. Забыть Фуко. – Спб: Владимир Даль, 2000 – 91 с.

  11. Бэкон Ф. Новый органон //Антология мировой философии. – Т.2. – М., 1970. – с. 192 – 222.

  12. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М.: Наука, 1998.

  13. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. М.: Прогресс, 1988.

  14. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – М.: Мысль, 1974.

  15. Гельвеций К. О человеке, его умственных способностях и воспитании //Соч. в 2-х т. – Т.2. – М., 1974

  16. Гоббс Т. Левиафан //Избр. Произведения в 2-х томах. – Т.1. – М., 1964. – с.47 – 48.

  17. Гомер. Іліада. – Харків: Фоліо, 2006. – 416 с.

  18. Гомер. Одіссея. – Харків: Фоліо, 2006. – 574 с.

  19. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.

  20. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. – М., 1996.

  21. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию //Вопросы философии. – 1992. – № 7. с. 136 – 176.

  22. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. – Новочеркасск, 1994.

  23. Данилевский Н. Европа и Россия. – М., 1992.

  24. Декарт Р. Начала философии //Антология мировой философии. – Т.2. – М., 1970. – с. 231 – 295.

  25. Делез Ж. Критическая философия Канта: учение о способностях. Бергсонизм. Спиноза. – М.: Per Se, 2000. – 351 с.

  26. Деррида Ж. Письмо японскому другу //Вопросы философии. – 1992. - №4., с. 53 – 57.

  27. Деррида Ж., Малабу К. Узбічна доріжка (вибрані розділи)//Філософська думка. – 2002. – №6. – с. 85 – 104.

  28. Дидро Д. Мысли к объяснению природы //Избранные философские произведения. – М., 1956.

  29. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях великих философов. – М., 1970.

  30. Дільтей В. Виникнення герменевтики //Філософська і соціальна думка. – 1996. – № 3 – 4.

  31. Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991.

  32. Камю А. Бунтующий человек. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с.

  33. Кант И. Критика практического разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М.: Мысль, 1965. – Т.4.(1). – С. 311 – 501.

  34. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М.: Мысль, 1964. – Т.3. – 799 с.

  35. Кондильяк Э. Логика, или начала искусства мыслить //Соч. в 3-х т. – Т.2. – М., 1982

  36. Кондильяк Э. Опыт о происхождение человеческого знания //Соч. в 3-х т. – Т.2. – М., 1982

  37. Кондильяк Э. Трактат о системах //Соч. в 3-х т. – Т.2. – М., 1982

  38. Ламетри Ж.О. Человек – машина //Соч. – М., 1976

  39. Лейбниц Г.В. Монадология. Соч. В 4-х т.–М.,1982. – Т.1. – с. 413 – 429.

  40. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разуме. Соч. в 4-х.т. М., 1983. Т.2.

  41. Ленин В.И. Карл Маркс // Полн. собр. соч. – Т. 26.

  42. Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Полн. собр. соч. – Т.18. – с. 13 – 32.

  43. Ленин В.И. Три источника и три составных части марксизма // Полн. собр. соч. – Т. 23.

  44. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении //Соч. в 3-х томах.–М., 1985.

  45. Маркс К. К критике политической экономии //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.13.

  46. Маркс К. Критика Готской программы //Маркс К., Энгельс Ф. Соч.–2-е изд. Т.19.

  47. Маркс К. Тезы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т.3. с. 1– 4.

  48. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т.42. с. 86 – 99, 113 – 127.

  49. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Избр. соч. в 9 т. – Т.2. с.19 – 41.

  50. Мир философии. Книга для чтения. В 2-х Ч. – М., 1991.

  51. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., Основи; Дніпро, 1993 – 415 с.

  52. Ойзерман Т.И. Исторические судьбы плюрализма философских учений //Вопросы философии. – 1991. – №12.

  53. Ойзерман Т.И. Проблемы историко-философской науки. 2-е изд. М., 1982.

  54. Оккам У. Виды знания. Первичность познания единичных вещей. Об универсалиях //Антология мировой философии. – Т.1. Ч.2. – с.824 –862.

  55. Ортега-и-Гассет Х. Вера и разум в сознании европейского средневековья //Человек. – 1992. – №2.

  56. Платон. Государство //Платон. Соч.: В 3-х т. – М.: Мысль, 1971 т.3 Ч.1. – с. 89 – 454.

  57. Платон. Діалоги. – К.: Основи, 1985. – 312 с.

  58. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М.: Прогресс, 1983.

  59. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант. – М.: Прогресс, 1999. – 266с.

  60. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М.: Прогресс, 1999. – 266 с.

  61. Сартр Ж.-П. Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1989. – 344 с.

  62. Сковорода Г. Дослідження, розвідки, матеріали. – К., 1992.

  63. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. – М., 1992.

  64. Спиноза Б. Избранные произведения: В 2-х т. – М., 1957.

  65. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1992.

  66. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии. – М., 1990

  67. Фома Аквинский. Сумма теологии //Антология мировой философии. – Т. 1. Ч. 2. – с. 824 – 862.

  68. Формация или цивилизация? Материалы ″круглого стола″ //Вопросы философии. – 1989. - № 10.

  69. Фрагменты ранних греческих философов – М.: Наука, 1989.–Ч.1.–575 с.

  70. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Г. В преддверии философии. Духовные искания древнего человека. – М., 1984. (перев. с англ.).

  71. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – М., 1989.

  72. Фромм Э. Бегство от свободы. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.

  73. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет. – М.: Магистериум, Касталь, 1996. – 447 с.

  74. Хабермас Ю. Понятие индивидуальности //Вопросы философии. – 1989. – №2

  75. Хайдеггер М. Бытие и время. – М.: Ad Marginem, 1997.

  76. Хайдеггер М. Что значит мыслить // Разговор на проселочной дороге. – М., 1991. – с. 134 – 145.

  77. Хайдеггер М. Что такое – философия? //Вопросы философии. – 1993. – №8. с. 113 – 123.

  78. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К. – 1992.

  79. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1989.

  80. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т.20.

  81. Энгельс Ф. Диалектика природы //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т.20.

  82. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т.21.

  83. Энгельс Ф. Роль труда в процессе превращения обезьяны в человека //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т. 20.

  84. Юм Д. Трактат про природу людини. – К., 1995

  85. Юркевич П. Вибране. – К., 1993.

  86. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991.