Амфотерні властивості гліцину.

Реактиви:амінооцтова кислота, натрій карбонат (насичений розчин), хлоридна кислота (0.1 % водний розчин), розчин метилоранжу.

Обладнання: пробірки.

Хід роботи.

У пробірку вносять 0.1 г гліцину і 1 мл насиченого розчинк натрій карбонату. Спостерігають за реакцією, яка супроводжується виділенням газуватого карбон(ІV) оксиду.

Після цього у іншу пробірку вносять 1 мл 0.1 % розчину хлоридної кислоти і 1-2 краплі метилоранжу. Індикатор забарвлюється в червоний колір через присутність хлоридної кислоти. До забарвленого індикатором розчину хлоридної кислоти невеликими порціями додають кристалічний гліцин. Спостерігають як індикатор змінює своє забарвлення з червоного на жовте.

Висновок:амінооцтова кислота виявляє властивості кислот, про що свідчить ______________________________________________________________________________.

Основні властивості амінооцтової кислоти підтверджуються її реакцією з ______________________________________________________________________________.

Прописати рівняння обох хімічних реакцій:

5.Домашнє завдання: підготуватись до модульної контрольної роботи «Біохімічні основи життєдіяльності організму людини» та лабораторного заняття заняття на тему «Обмін енергії в організмі».

З а н я т т я № 7

Тема. Обмін енергії в організмі.

Мета: сформувати поняття, що обмін речовинами і енергією між живою системою і оточуючим середовищем – необхідна умова функціонування організму; закріпити знання студентів про механізми перетворення речовин з виділенням енергії і перетворенням її у фізіологічні функції.

Студенти повинні знати: суть пластичного, функціонального та проміжного обмінів, процесів асиміляції та дисиміляції; розвиток уявлень та сучасну теорію біологічного окислення; роль мітохондрій у енергетичному забезпеченні організму і основні макроергічні сполуки та шляхи їх утворення.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усний контроль знань студентів згідно питань:

• поняття пластичного, функціонального та проміжного обмінів;

• асиміляція та дисиміляція – дві сторони обміну речовин;

• універсальний харчовий субстрат;

• поняття вільної енергії. Макроергічні зв‘язки та макроергічні сполуки;

• енергетичний заряд клітини і аденілатний пул;

• перекисна теорія Шенбайна-Баха;

• теорія Паладіна-Віланда;

• сучасна теорія біологічного окислення;

• мітохондрії – „енергетичні станції клітини”, характеристика компонентів дихального ланцюга (дегідрогеназні ферменти та система цитохром);

• поняття вільного та супряженого окиснення;

• супряжене окислювальне фосфорилювання;

• процеси супряженого окиснювального фосфорилювання за аеробних та анаеробних умов, їх енергетичні ефекти.

3. Короткотривала контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи)

• Суть теорії Паладіна-Віланда.

• Характеристика НАДФ-залежних дегідрогеназ.

• Суть процесу вільного окислення.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

Вивчити суть пластичного, функціонального та проміжного обмінів, процесів асиміляції та дисиміляції; теорії біологічного окиснення Паладіна і Баха та сучасну теорію біологічного окиснення; тонку будову і роль мітохондрій у енергетичному забезпеченні організму; основні макроергічні сполуки та шляхи їх утворення.

Рекомендована література: [1] С.38-62; [2]C.132-184; [3]C. 240-254; [4]C.109-135.

4. Домашнє завдання: підготуватися до заняття на тему «Біохімія м‘язів та м‘язевого скорочення».