Тема Обмін речовин в організмі.

1. Обмін речовин – необхідна умова існування живого організму.

2. Катаболічні і анаболічні реакції – дві сторони обміну речовин.

3. Види обміну речовин (обмін з оточуючим середовищем, проміжний, пластичний, функційний, енергетичний).

4. Етапи руйнування харчових субстратів у клітині та вивільнення з них енергії.

5. Роль клітинних структур в обмінних процесах.

6. Регуляція обміну речовин.

Рекомендована література: [1] С.8-15, 63-85; [2]C.5-8, 26-41; [3]C.3-4, 36-48, 51-59; [4]C.4-8, 10-19.

Тема Обмін води і мінеральних речовин.

1. Вода і її роль в організмі.

2. Стан води в організмі (вільна, гідратаційна, іммобілізована).

3. Властивості і біологічна роль води.

4. Водний баланс та його зміна при м’язевій діяльності.

5. Мінеральні речовини та їх роль в організмі.

6. Біологічна роль макро-, мікро- та ультрамікроелементів.

7. Обмін мінеральних речовин при м’язевій діяльності.

Рекомендована література: [1] С.8-15, 63-85; [2]C.5-8, 26-41; [3]C.3-4, 36-48, 51-59; [4]C.4-8, 10-19.

5. Домашнє завдання: підготуватися до лабораторного заняття «Кислотно-основний стан організму».

З а н я т т я № 2

Тема. Кислотно-основний стан організму.

Мета: сформувати поняття активної реакції розчину, показати залежність значень рН від концентрацій вільних водневих та гідроксильних йонів; з‘ясувати механізм дії буферних систем; показати вплив активної реакції внутрішніх средовищ організму на його працездатність; закріпити поняття організму, як відкритої термодинамічної системи, що для підтримання стану гомеостазу активно взаємодіє з оточуючим середовищем.

Студенти повинні знати: електронну будову молекули води її хімічні, фізичні та біологічні властивості як речовини; суть процесів електролітичної дисоціації (механізми дисоціації кислот, лугів і солей у водних розчинах та значення рН отриманих розчинів) і гідролізу; рівняння йонного добутку води, зміст рН і залежність зміни його значень від концентрацій вільних водневих йонів; основні типи буферних систем організму та механізм їх дії; методику виконання запропонованих дослідів.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Провести досліди:

приготування буферних сумішей;

дія кислот та лугів на буферні системи.

3. Усний контроль знань студентів згідно питань:

• вода і її роль в організмі;

• поняття водного балансу та його зміни при м’язевій діяльності;

• механізми транспорту речовин (дифузія, осмос, активний транспорт);

• електронна будова молекул води (поняття диполя, дипольного моменту);

• гідратуюча здатність молекул води;

• суть процесу електролітичної дисоціації, поняття катіону та аніону;

• сила електроліту, зміст та К_д ;

• кислоти, солі, луги з точки зору теорії електролітичної дисоціації;

• поняття активної реакції розчинів та водневого показника;

• сутність гідролізу;

• механізм дії буферних систем: ацетатної, гідрокарбонатної, амонійної;

• пояснити як впливає зміщення активної реакції крові в «кислу» сторону на працездатність організму і механізми відновлення працездатності.

4. Короткотривала письмова контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи)

Електронна будова і гідратуюча здатність молекули води.

Класифікація електролітів по силі.

Схема гідролізу певної речовини.

Механізм взаємодії амонійної буферноі системи з молочною кислотою.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 2

Вивчити електронну будову молекули води її хімічні, фізичні та біологічні властивості як речовини; суть процесів електролітичної дисоціації (механізми дисоціації кислот, лугів і солей у водних розчинах та значення рН отриманих розчинів) і гідролізу; рівняння йонного добутку води, зміст рН і залежність зміни його значень від концентрацій вільних водневих йонів; основні типи буферних систем організму та механізм їх дії; методику виконання запропонованих дослідів.

Рекомендована література: [1] С.63-87; [2]C.26-41; [3]C. 36-48, 51-60, 314-316; [4]C.196-201.

ОПРАЦЮВАТИ МЕТОДИКИ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДІВ