Основні характеристики позицій батька, дорослого і дитини

	Батько	Дорослий	Дитина
Характерні слова і вислови	Усі знають, що…; Ти не повинен ніколи…; Ти завжди повинен…; Я не розумію, як це можна…	Як? Що? Коли? Де? Чому? Можливо… Ймовірно…	Я сердитий на тебе! От здорово! Відмінно! Огидно!
Інтонації	Що обвинувачують, поблажливі, критичні, що припиняють	Пов’язані з реальністю	Дуже емоційні
Стани	Гордовитий, зверхправильний, дуже пристойний	Уважність, пошук інформації	Незграбний, грайливий, пригнічений, пригноблений
Вираз обличчя	Нахмурений, незадоволений, стурбований	Розплющені очі, максимум уваги	Пригніченість, подив
Пози	Руки в боки, перст, що вказує; руки, складені на грудях	Нахил уперед до співрозмовника, голова повертаєть­ся слідом за ним	Спонтанна рухливість (стиска­ють кулаки, ходять, смикають ґудзик)

Важливо, що, відповідно до теорії трансактного аналізу, Батько, Дорослий і Дитина — це не абстрактні конгломерати стилів поведінки і реагування, вони засновані на цілком конкретних й значимих спогадах, що їх має кожна людина, які далеко не завжди можна довільно пригадати, але які все ж є і впливають на поведінку людини. Тому мій Батько — це не тільки узагальнена позиція, але й конкретні особисті спогади про те, як реагували моя мати чи мій батько на подібну ситуацію — я ніби перейняв їхній стиль поведінки. Моя Дитина — це не взагалі Дитина, а я сам у дитинстві в такій ситуації.

Проте в позиціях Батька, Дорослого і Дитини є спільне — спрямованість поведінки, що добре видна в усьому: в інтонаціях, лексиці, характерних позах і т. ін.

У будь-якій ситуації в деякій мірі виявляється кожна з цих позицій. Складність полягає у тому, щоб правильно визначити вирішальну з них, під упливом саме якої діє людина.

Ці три «Я» супроводжують нас усе життя. Зріла людина вміло використовує різні форми поведінки, щоб вони були доречні. Самоконтроль і гнучкість допомагають їй вчасно повернутися в «дорослий» стан, що, власне, й відрізняє зрілу особистість від молодика, нехай навіть солідного віку.

З позиції Дитини людина дивиться на інших ніби знизу вгору, охоче підкоряється, відчуваючи радість від того, що її люблять, але одночасно і почуває непевність, беззахисність. Ця позиція, що є основною у дитинстві, нерідко зустрічається й у дорослих.

У спілкуванні з колегами зазвичай прагнуть займати позицію Дорослого, що передбачає спокійний тон, витримку, солідність, відповідальність за свої вчинки, рівноправність у спілкуванні. Позиція Дорослого припускає зрілу, тверезу, не емоційну оцінку під час прийняття рішень.

З позиції Батька граються ролі поважного колеги по роботі, педагога, що опікує, начальника, що критикує. Вони припускають певне співвідношення емоцій і логічних міркувань.

У позиції Батька можуть бути два різновиди:

1. «Караючий Батько» (чи «Батько-критик») — вказує, наказує, критикує, карає за неслухняність і помилки;

2. «Батько-опікун» — радить у м’якій формі, захищає, опікується, допомагає, підтримує, співчуває, шкодує, піклується, прощає помилки й образи.

У позиції Дитини виділяють наступні позиції:

1. «слухняної Дитини» (чи «Дитини-пристосованця») — яка адаптується до ситуації, уникаючи конфлікту зовнішнього, але натомість має внутрішній;

2. «Дитина-бунтар» — яка, вередуючи («Не хочу. Не буду, відстаньте! А тобі що до цього? Як хочу, так і буду робити!»), прагне отримати собі додаткові вигоди, погоджуючись у випадку успіху виконати пропоновану роботу;

3. «Вільне Дитя» — поводиться згідно з обстановкою, що створилася, і діє так, як підказує йому інтуїція (табл. 5).

Таблиця 5