
- •3. Підходи до розуміння сутності соціалізації: суб’єкт-об’єктний та суб’єкт-суб’єктний. Співвідношення понять “соціалізація”, “виховання”, “розвиток”.
- •4. Механізми соціалізації особистості.
- •5. Основні зарубіжні теорії соціалізації особистості.
- •32. Роль національної ментальності в житті суспільства.
- •31. Контркультурні організації як чинник десоціалізації.
- •26. Архетипи як неусвідомлювані передумови соціальної поведінки людини
- •14.Політична соціалізація особистості
- •15.Економічна соціалізація особистості
- •19.Визначити особливості мешканців малих міст
- •20.Визначити особливості соціалізації мешканців сіл.
- •21. Визначити особливості соціалізації мешканців робітничих міст
- •28.Завдання і функції школи у соціалізації. Структура та етапи шкільної соціалізації.
- •29.Групи однолітків як чинники соціалізації
19.Визначити особливості мешканців малих міст
Місто, за А.В.Мудриком, володіє рядом характеристик, які створюють специфічні умови соціалізації його жителів, особливо підростаючих поколінь.
По-перше, сучасне місто - осередок людських ресурсів, що володіють множинними варіативними особливостями (генетичними, психофізичними, соціокультурними і іншими), і, відповідно, осередок людського потенціалу (фізичного, психологічного, інтелектуального, ).
По-друге, сучасне місто об'єктивно - концентрація культури: матеріальної (архітектура, промисловість, пам'ятники матеріальної культури), духовної (освіченність жителів, установи культури, учбові заклади, пам'ятники духовної культури тощо).
По-третє, сучасне місто - осереддя контркультури: політичного і інших видів екстремізму; кваз і релігій них об'єднань; кримінальних структур і груп. У середніх і крупніших містах спостерігаються всі види відхилень у поведінці; велика кількість неблагополучних сімей з криміногенним потенціалом; є більш-менш велика кількість споживачів наркотичних і токсичних речовин (особливо серед молоді); поширені проституція і захоплення азартними іграми
По-четверте, найважливішою характеристикою міста як фактора соціалізації є специфічний міський спосіб життя, який історично складається в середніх, великих і більших містах.
Міський спосіб життя включ. такі основні ознаки:
1.переважання ділових, анонімних, поверхневих контактів.
2. висока суб’єктивно-емоційна значущість сім*ї для її членів, але і поширення поза сімейного спілкування.
3. слобо розвинені, вибіркові, функціонально обумовлені сусідські зв’язки .
4. різноманіття стилів життя, культурних стереотипів.
5. нестійкість соц.. статусу громадянина, велика соц.. мобільність.
6. слабкий соц.. контроль за поведінкою людини.
Вплив міста на людину має не тільки явний характер(образ і стиль життя, напрямки і способи самореалізації), але і глибинні, багато в чому не вивчені наслідки.
Екологічні умови у місті значно гірші ніж в селах, це позначається на здоров*ї громадян(люди в містах частіше хворіють, зокрема злоякісні новоутворення, хвороби шкіри, вроджені вади).
Найважл. Ефект соціалізації людини під впливом міста , міського способу життя – мобільність(потреба в новій інформації, схильність до змін себе і свого життя)
Місто як осереддя культури і контркультури, зосередження просоціальних, асоціальних і антисоціальних альтернатив.
Роль міста в соціалізації дітей, підлітків, юнаків, дівчат, дорослих пов*язана з тим, що вона надає кожному потенційно широкі можливості вибору кіл спілкування, цінностей, стилю життя, а отже, і можливостей самореалізації і сомоствердження.
20.Визначити особливості соціалізації мешканців сіл.
Сільські поселення - місця зосередження населення, для якого характерний специфічний спосіб життя,що історично склався в процесі зайняття жителями сільськогосподарською працею.
Для таких поселень характерні:
-мала щільність населення
-стабільність його складу
-мало різновидів труд. діяльності
-погано розвинена сфера побут.обслуговування
-обмежені можливості для проведення дозвілля
Сільський спосіб життя - типові характеристики якими володіють села.
Від природних чинників залежать особливості житла,соц.взаємодії
Особливість села - календарна обрядовість.
Час,для селян, не є соц.цінністю.Їх ритм життя неквапливий.
Осоливості сільської праці:
-підпорядкованість ритму і циклам природи
-важкі умови праці
-злиття праці і побуту.
Життя селян - публічне.Приватність викликає засудження і агресію.
Для села характерні:
-відсертість спілкування
-відвертісь у відносинах
Сільська сім"я відіграє важливу роль в соціалізації своїх членів.В ній зосередженні і праці, і відпочинок.
Школа впливає на виховання підростаючих поколінь в руслі прийнятих в сільському соціумі цінностей.
У сучасних сільських поселеннях під впливом тих умов соціалізації сформувалось 2 типи особи:
1)Особа, орієнтована на сільській місцевості, з позитивним ставленням до села.
2)Особа, з негативним відношенням до села і сьльського способу життя.Ті, хто при нагоді хотіли б жити у селі.