Зміст та види юридичної діяльності

Зміст юридичної діяльності складають конкретні дії у кожному конкретному випадку. Професійна діяльність знатоків римського права поділялася на три основні види: covere (складати нові позитиви та угоди), agere (вести справу у суд), respodente (давати відповіді).

З часом, відповідно до нових вимог соціального прогресу, юридична практика зазнала змін у бік розширення змісту, ускладнення структури, появи нових форм та засобів здійснення і включає в себе:

* ведення юридичної справи;

■ складання юридичних документів;

* юридичну консультацію;

* виступи в юридичних установах;

* тлумачення тестів нормативно-правових актів;

■ правове виховання, правова агітація та пропаганда правових

знань;

* правове навчання в юридичних навчальних закладах.

Юридична діяльність класифікується на різні види діяльності в

залежності від критеріїв, покладених в основу. Так, наприклад, виділяють:

Sза змістом: консультування, тлу'мачення, виступи в юридичних установах, ведення юридичної справи тощо;

S за професійною спеціалізацією або за суб’єктами здійснення: адвокатська, слідча, прокурорська, судова, нотаріальна;

■S за сферами: юридична діяльність в сфері економіки, політики та в духовній сфері;

■S за змістом інтелектуальної роботи: пізнавально-пошукова,

організаційна, реконструктивна, реєстраційна, комунікативна.

29

Найбільшого практичного значення має проведення класифікації видів юридичної діяльнос ті за спеціальностями, які історично склалися в метах юридичної професії.

Професія юриста

Виконання, реалізація юридичної діяльності потребує спеціаль­ної підготовки фахівців різного профілю правової роботи, формування цілісної системи професійних знань, а значить й установ, які б вироб­ляли та розповсюджували ці знання, готували висококласних спеціаліс­тів першого профілю — юристів-професіоналів.

Професія юриста - одна із найдавніших у людському суспільстві. Спочатку ролі знавців права виконували старші досвідчені і найбільш авторитетні, здібні члени громади, рядові старійшини, жерці, “волхви”, служителі релігійного культу, а пізніше духовенство.

Із часом виникла потреба мати окрему групу людей, яка б займалася правотворчою діяльністю й охороною громадського порядку.

Слово “юрист” грецького походження, в літературній україн­ській мові існує слово “правник”, а в розмовній мові “правовик “, “законник”.

Вічний зразок юристів започаткований у VI ст. у Римі. Римське право настільки було досконалим, шо з XII ст. його почали вивчати у європейських університетах.

Так, перший юридичний факультет в Європі Був створений в університеті м. Болонья. (Італія). На Україні спочатку деякі відомості з права викладені в монастирях Києва, Чернігова, Галича, Луцька. У 1661 році було засновано Львівський університет, серед чотирьох факультетів яких був і юридичний.

На сьогодні в Україні юристів готують в університетах, інститутах, середніх спеціальних закладах, а основи права викладають багатьом майбутнім спеціалістам інших професій. Професія юриста сьогодні!дуже популярна. Без нього не може обійтися жодна галузь' народного господарства, апарат державного управління, місцевого самоврядування, не кажучи вже про законодавчу влад)' чи приватні структури. Особливо гостру потребу в юристах, у даний час, відчувають правоохоронні органи. Поряд з цим, зростають вимоги як до професійної підготовки фахівців, їх знань, умінь, так і до виховання особистісних рис, культури, зокрема, професійної (правової) культури.

ЗО