Зовнішня культура юриста

Естетична культура має свої як внутрішні, так і зовнішні прояви. Понятгя зовнішньої культури включає компоненти естетичної куль­тури, але є ширшою за обсягом. Вона визначається також і такими видами культури як інтелектуальна, моральна, психологічна тощо.

Основні функції зовнішньої культури юриста зводяться до того, що вона є компонентом юридичної етики, підґрунтям культури про­фесійних дій, слугує основою професійно-естетичного кодексу.

Нині відсутні нормативні документи, які б регулювали зовніш­ню культуру юристів, зокрема, закріплювали б основи професійно- етичного кодексу юриста. Основи професійно-естетичного кодексу юридичної діяльності охоплюють професійну діяльність, спілкування, особист е життя юриста.

Особливістю першої сфери є спрямованість інтересів юриста на виконання головної мети і сенсу життя-служіння людям, піклування про них.

Юрист не зможе досягти високого рівня професіоналізму без умілої організації власної праці, тривалого перебування на службі, пошуку раціональних способів компенсації часу, відновлення фізичної енергії, зняття емоційної напруги тощо.

Однією з передумов є професійна діяльність юриста є стиль його поведінки. Норми (правила) поведінки формуються і вдосконалюються протягом всієї життєдіяльності особи, але важливу роль при цьому відіграють манери, жести. Складовою частиною загальноприйнятих норм поведінки є зовнішній вигляд, гарна постава, тверда та врівноважена хода, підібраний по фігурі формений одяг, начищене взуття тощо. Неохайний зовнішній вигляд не викликає довіри.

Сфера професійної діяльності юристів передбачає дотримання певних ритуалів, які є загальними (стройові огляди, прийняття присяги тощо) і специфічні (посвята у юристи, вручення службового поевід-

6!

чення тощо), характерні тільки для органів внутрішніх справ. Вони значно впливають на психіку юристів, приносять естетичне задоволення, сприяють формуванню професійної моралі.

Значимою сферою професійно-естетичного кодексу юридичної діяльності є процес спілкування з різними категоріями громадян. Велике значення має насамперед культурна мова, яка дає відчуття впевненості в собі, вміння переконувати співрозмовника.

Крім культури усного мовлення важливу роль відіграє діловодство, тобто мова писемна. Ділове мислення суворо та детально регламентоване. Важливим при цьому є дотримання службової таємниці. Уміння вести службове листування - професійна вимога.

Важливим для юриста є повсякденне спілкування зі своїми співробітниками; культура стосунків між керівником та підлеглим і навпаки; володіння правилами конструктивної або позитивної критики. Виконуючи службові обов’язки, юрист потрапляє у центр взаємостосунків між різними за соціальним станом, психічними особливостями, рівнем культури та вихованням. Це вимагає від юриста коректності та тактичності у спілкуванні, індивідуального підходу, вміння ставити запитання, не розголошувати службової інформації, не вирішувати питання, що не входять до кола службових обов’язків.

Ще одна важлива сфера професійно-естетичного кодексу юридичної діяльності стосується особистого життя охоронця право­порядку', зокрема його сімейних стосунків, особистих зацікавлень, дозвілля. Чуйність, тактовність, взаємоповага, взаєморозуміння ці та інші подібні риси повинні визначати поведінку юриста в позаслуж­бовий час, у стосунках із домашніми, друзями, рідними.

Заключення

Що потрібно юристові брати за основу, виробляючи власні норми поведінки та формуючи внутрішній імператив службового обов’язку?

Основне — пізнати самого себе, що є великим мистецтвом. Юрист, який не здатний себе пізнати, не буде здатний і до саморегулю­вання, об’єктивної самооцінки. Кожному юристові важливо знайти своє місце у правоохоронній діяльності, оскільки у цьому і виявляється частина великого людського щастя.

Юридичну діяльність мають супроводжувати й такі настанови: розмірковування є джерелом юридичної сили, читання - джерело юридичної мудрості, любов до інших є виявом добра у світі, юридичне милосердя - це ключ до самоутвердження в суспільстві, приязнь -

62

шлях до щасливих результатів, дарування і віддавання застерігає від самолюбства; спокій потрібен душі людини. Сповідування цих принципів певним чином спонукає юриста формувати у собі основні деонтологічні норми.

*-» Запам’ятайте

Основним завданням правової естетики є підвищення рівня професійної естетичної свідомості юриста, що здійснюється через активне сприяння різних видів мистецтва.

Елементами правової естетики є колористика; внутрішня і зовнішня сторона проявів естетичної культури (в ритуалах, обрядах та інше); встановлення правил естетики у поведінці (службовий етикет).

Принципи особистої культури юриста: порядність, охайність, доброзичливість, вірність, надійність, дотепність.

Естетична культура юриста - це почуттєвий вплив “діалогу мистецтв” і законів краси у правовій естетиці на формування професійної правосвідомості та його поведінку з метою пізнання та кваліфікаційного вирішення ним правові« ситуацій.

Основні принципи естетичної культури: юридична гармонія; феномен творчої волі; юридична алегоричність; професійна манер- ність; службовий дизайн.

Функція естетичної культури: формування естетичних принци­пів юридичної діяльності; піднесення рівня правового почуття юриста; подолання стандартного юридичного мислення; вплив на виховання суб’єктів права; розвиток ритуально-обрядової культури; наповнення і систематизація юридичного досвіду.

Основи естетично-професійного кодексу юридичної діяльності охоплюють: професійну діяльність; спілкування; особисте житгя юриста.

? Питання для самоконтролю

1. Які ви знаєте точки зору у підходах до вивчення естетичної культури юриста?

2. Яке основне завдання та які елементи правової естетики?

3. Розкрийте основні функції особистої культури юриста.

4. Що ви розумієте під естетичною культурою юриста?

5. Як формується естетично-правовий стан юриста?

6. Розкрийте зміст естетичної культури через реалізації її фун­кції.

7. У чому проявляється зовнішня культура юриста?

63

8. Особливості ділового спілкування юриста в процесі юридич­ної практичної діяльності.