Юридичні спеціальності

Існують різні види юридичної практичної діяльності. Важливою класифікацією є така, що характеризує діяльність за змістом юридичної роботи і дає можливість охарактеризувати окремі юридичні спеціальності.

Значущим видом юридичної практичної діяльності по ряду порушників, в тому числі, по історії становлення, ролі у юридичному процесі, є суддівська діяльність. Суддя є носієм державної влади; вик­лючно судці надається право на здійснення правосуддя, що передбачає високий рівень професіоналізму і особистої відповідальності за прийняття справедливого всебічного виваженого рішення по конкрет­ній юридичній справі. У своїй діяльності суддя, максимально вико­ристовуючи юридичну процедуру та весь обсяг своїх повноважень, сприяє високому авторитету права, вихованню громадян у дусі високої поваги до його вимог, розповсюдженню правових знань.

Правові дії, що характеризують суддівську діяльність з точки зору змісту:

> вивчення матеріалів справи, що взято до розгляду, їх перевірка, аналіз, співставлення, формування своєї версії;

> витребування додаткових відомостей, документів, що стосуються справи;

> винесення постанов па проведення окремих слідчих дій, призначення експертиз;

> організація проведення судового засідання, визначення режиму його роботи;

> заслуховування сторін га їх представників; постановка відповідних запитань;

> підготовка проекту та винесення рішення по справі, забезпечення його виконання.

Щоб потрапити до кола кандидатів для обрання на посаду судді, кожен громадянин, який має спеціальні знання і вміння, мас право скласти кваліфікаційні екзамени та звернутися до кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді. Кваліфікаційна комісія має дати висновок.

Кандидатів на посаду судді повинні не мати судимості та не були обмежені у діяльності.

39

Реалізація права на здійснення суддівської діяльністі, остаточно вирішується після отримання позитивних висновків кваліфікаційної комісії та за результатами виборів, які проводяться Верховною Радою України, ВР Республіки Крим та місцевими радами народних депутатів з попереднім обговоренням кандидатур.

Прокурорська діяльність - це вид юридичної практичної діяльності, яка пов’язана з діяльністю системи органів прокуратури та тими завданнями, які покладені на ні« у зв’язку з функцією здійснення вищого нагляду за дотриманням законів в Україні.

Основним завданням прокурорського нагляду за дотриманням законів є всебічне верховенство закону, зміцнення правопорядку і захист суспільних відносин від протиправних посягань.

Прокурори вивчають та узагальнюють показники реального стану правопорядку, результати роботи інших правоохоронних органів, роблять висновки, вносять пропозиції, вивчають матеріали конкретних справ, які знаходяться у провадженні органів дізнання та попереднього слідства, підписують обвинувачувальне заключення, дають санкції на арешт, вимагають для перевірки документи і матеріал, особисто відвідують державні органи, установи, підприємства, викликають та проводять бесіди з громадянами, посадовими особами, виступають у судді, здійснюють прийом громадян, розглядають скарги та пропозиції, видають розпорядження шодо усунення порушень закону та виконують інші види робіт.

Такий багатогранний характер роботи вимагає від прокурора таких властивостей мислення як здатність бачити за зовнішніми показниками сутність явища; причинні зв’язки; швидко та якісно вирішувати проблеми в межах своєї компетенції; самостійно та відповідально приймати рішення, вміння прогнозувати наслідки прийнятих рішень тощо.

Тому до працівників органів прокуратури висувалися досить високі вимоги в плані освіти, віку (в залежності від посади), стану роботи.

Після призначення на посаду працівники прокуратури, як і судді, приймають присягу, текст якої затверджується Верховною радою України. Строк повноваження Генпрокурора України та підпорядкованих йому прокурорів — п’ять років.

Слідча діяльність - це окремий вид практично-юридичної діяльності, яка є невід’ємною частиною судочинства, завдяки якій в загальному плані здійснюється процес втілення права, а з ним і втілення соціальної справедливості.

40

Основним завданням слідства є розкриття злочину. Слідчий це спеціаліст - юрист, працівник спеціального відомства, який у встановленому законом порядку здійснює досудове розслідування кримінальних справ для їх подальшого розгляду в органах правосуддя

- судах.

Слідча діяльність полягає в розкритті подій протиправного характеру за допомогою відповідних закону прийомів та засобів, вклю­чаючи їх примусову реалізацію у випадках вчинення протидії розслі­дуванню злочинів. До слідчих дій відносяться допит, експеримент, пізнання, огляд.

Своєрідною рисою розслідування є необхідність збереження слідчої таємниці. Контроль за роботою слідчих підрозділів здійсню­ється як з боку відомства, в якому зосереджено орган слідства, так і з боку інших правоохоронних структур, зокрема суду і прокуратури.

Соціальний прогрес, втілення концепцій правової держави вимагають вдосконалення існуючої системи юстиції в Україні, підвищення рівня правової захищеності громадян. Одним із засобів вирішення даної проблеми є інститут адвокатури, який здійснює захист за допомогою юридичних засобів та процедур, дозволених законом, і використання яких вимагає від суб’єктів спеціалізованих юридичних знань та навичок роботи.

Адвокат здійснює такі основні види юридичної допомоги як надання консультації з юридичних питань; надання усних та письмо­вих довідок щодо законодавства; складання за дорученням своїх клієнтів скарг та інших документів; здійснювання представництва в суді або інших органах держави шляхом особистої присутності; надання юридичної допомоги підприємствам, організаціям; захист та представництво інтересів у процесі дізнання та попереднього слідства.

Захисник повинен володіти такими професійними та особистими якостями: правильним розумінням свого процесуального статусу, розвинена атракція (вміння викликати до себе довіру), загальною культурою, тактовністю, толерантністю, емоційною стійкістю, умінням поєднати законні інтереси обвинувача з інтересами правосуддя, професійними навичками та уміннями.

Адвокатом, за законом про адвокатуру, може бути громадянин України, який має вищу освіту юридичну, стан роботи за спеціаль­ністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

41

Нотаріус у перекладі з латинської означає писар, секретар. У сучасному розумінні нотаріус - цс службова особа, яка засвідчує, оформляє різні юридичні акти (догоіюри, заповіти, довіреності тощо). Тобто, нотаріальна діяльність забезпечує виконання засвідчувальної та контрольно-реєстраційної функції під час вирішення юридичних справ.

Державний нотаріус може вчиняти такі нотаріальні дії: посвід­чення угод, вживання заходів щодо охорони спадкового майна; вида­вати свідоцтва про права на спадщину, про права власності на частку в спільному майні подружжя, про придбання жилих будинків; видавати дублікати документів, засвідчувати вірність копій документів і виписок з них; посвідчувати факти різного характеру; приймати на зберігання документи тощо.

Професіоналізм, спеціалізація правових знань, досвід, відповід­ність кваліфікаційним нормативам, володіння системою морально- етичних норм - все це вимоги особистого та професійного характеру, дотримання яких дозволяє стверджувати про високий рівень правового обслуговування населення.

Основним документом, що регулює діяльність нотаріуса, є Закон України “Про нотаріат”. У цьому законі визначається, що нота­ріуси керуються, у своїй діяльності, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, наказами Міністра юстиції України, а також нормами системи міжнародного права, міждержавних угод в межах своєї компетенції.

Юрисконсульт тісно зв’язаний з господарсько-виробничими відносинами, але сфера діяльності юрисконсульта не обмежується лише підприємствами, їхньої допомоги потребують установи та організації, громадські об’єднання, приватні фірми, міждержавні асоціації тощо.

Таким чином, юридична консультативна діяльність - це професійна діяльність юристів-фахівців з різних галузей права, особливою функцією яких є правове забезпечення різноманітних форм та методів діяльності тієї організаційної структури, яка користується правовими послугами юрисконсульта.

Надавати юридичні консультації означає:

'ґ готувати проекти документів, візувати, доповнювати їх;

^ перевіряти фінансову надійність клієнтів, замовників, партнерів тощо;

попереджувати правопорушення на виробництві та організо­вувати профілактичні заходи;

42

■/ проведення агітаційно-пропагандистської та правовиховної роботи;

^ представництво та захист інтересів організації в інших органах, установах, забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки своєї організації.

До юрисконсульта державного підприємства ставляться такі вимоги як наявність вищої юридичної освіти, володіння правовими знаннями та відповідними навичками. Вміння гірацтовати в одній команді з адміністрацією, володіти певними моральними цінностями, які дозволяють йому залишатися чесною, справедливою та авторитетною особистістю в колективі.

Такий короткий опис професії називається професіограма. У професюграмі коротко описується соціальне значення конкретної професії, спеціальності, а також завдання, що ставляться перед спеціалістом даного профілю, описуються умови роботи, а також вимоги посту, знання та вміння професійного характеру, медичні протипоказання. Складовою частиною професіограми є психограма, тобто морально-особистісні риси, які є знаними на даній професії (посаді), якими повинен володіти спеціаліст.

Професіограмою широко використовується у проф- організаційній роботі, при підборі спеціалістів на відповідні посади.