Правосвідомість юриста

Вагомим елементом духовної, національної, політичної і професійної культури юриста є його правосвідомість, яка формується на основі свідомості людини як вищого рівня психічного відображення людиною дійсності. Самосвідомість випливає із свідомості особи і означає усвідомлення людиною самої себе у суспільстві, своїх взаємостосунків із навколишнім світом. Самосвідомість народжує індивідуальну свідомість кожної людини, яка охоплює весь духовний світ особистості. Усе це дає підстави стверджувати, що свідомість людини . мас певні скерування, різновиди, сфера яких суспільна держава, національна, політична тощо. і

У Іюриста повинен бути добре розвинутий кожен із різновидів! свідомості, що дають можливість правникові осмислювати вищі закони духовного світу і впливати на людей.

Найчастіше правосвідомість визначається як сукупність ідей, поглядів, уявлень, почуттів, у яких виявляється ставлення до дійсного чи бажаного права як справедливого чи не справедливого і до дій людей правомірних чи не правомірних. Правосвідомість включає крім психічних властивостей і станів, знання чинного права і законодавства, правові вміння і навики, правове мислення тощо.

34

У правосвідомості юриста входять усі основні елементи світоглядної духовності, а саме культурне життя та культурне надбан­ня людства, тобто зміст правосвідомості визначають і професійні знання і певні власні критерії, оцінки.

Поряд із цим у спеціальній літературі вказуються зовнішні та внутрішні елементи індивідуальної правосвідомості. Зокрема, до зовнішніх елементів належать: і) правові знання, 2) повага до права та закону на основі правових переконань, 3) соціально-правова активність особи, а точніше - готовність до такої діяльності. У свою чергу внутрішні компоненти - це інтелектуальні (раціональні процеси і стани; емоційні процеси і стани; вольові процеси і стани.

Скакун О. та ГІодберезький М. вважають, що правосвідомість має такі складні елементи:

■ психологічна правосвідомість (правова психологія);

* ідеологічна правосвідомість (правова ідеологія);

* поведінкова правосвідомість (передбачає вихід на правову поведінку).

^8-1 Запам’ятайте

Соціальна діяльність - це спосіб організації та існування соціального організму.

Юридична діяльність — різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів у відповідності до вимог права.

Основні риси юридичної діяльності: здійснюється в сфері права; спрямована на організацію діяльності інших суб’єктів права; метою є впорядкування та узгодження суспільних відносин; використовуються як правові так і не правові засоби; здійснюються у формі практичної, наукової та освітньої діяльності.

Зміст юридичної діяльності складають конкретні дії у кожному конкретному випадку.

Види юридичної діяльності класифікуються за змістом і за професійною спеціалізацією; соціальними сферами; змістом інтелекту­альної роботи.

Професіоналізм - ступінь знання права, юридичної практики, навички застосування правих норм, мистецтво спілкування, що знаходять вияв у повсякденній діяльності.

35

Правова соціалізація юриста - віддзеркалення Діалектики його ставлення як особливості, усвідомлення службового обов’язку, вироблення почуття правової та моральної відповідальності.

Правова свідомість юриста - це сукупність ідей, поглядів, уявлень, почуттів, у яких виявляється ставлення до дійсного чи бажаного права як до справедливого чи не справедливого і до дій людей як до правомірних чи не правомірних.