
- •1. Наукова актуальність курсу "Джерела Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр."
- •2. Українська історіографія другої половини XIX - початку XX ст. Вивчення джерельної бази Національно-визвольної війни.
- •3. Радянська історіографія вивчення джерельної бази Національно-визвольної війни.
- •4. Сучасна українська історіографія вивчення джерельної бази Національно-визвольної війни.
- •5. Основні фонди Центрального державного історичного архіву України (м. Київ).
- •6. Основні фонди інституту рукописів Національної бібліотеки України.
- •7. Основні фонди відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника.
- •9. Основні фонди Архіву головного актів давніх (м. Варшава).
- •10. Основні фонди відділу рукописів бібліотеки музею Чарторийських (м. Краків).
- •11. Основні фонди відділів рукописів бібліотек пан (м. Краків) та Ягеллонського університету.
- •32. Дипломатичні інструкції
- •33. Записи дипломатичних переговорів
- •34. Посольські звіти.
- •35. Посольські донесення.
- •36. Земські собори 1651 та 1653 рр.
- •37. Документи сеймів та сеймиків Речі Посполитої
- •39. «Расспросные речи» і чолобитні.
- •40. Скарги.
- •41. Конфесати
9. Основні фонди Архіву головного актів давніх (м. Варшава).
Найпотужніший комплекс джерел з історії Польщі, а також України, Білорусі, Литви та деяких інших країн, зберігається в АГАД у Варшаві. Чільне місце в ньому належить фонду «Архів коронний у Варшаві» (АКВ). У АКВ відклалося 5617 справ за 1455—1796 рр., розподілених по 39 відділах, назви яких промовляють самі за себе: «козацький» (110 справ), «татарський» (767), «молдавський та валаський» (106), «угорський» (19), «російський» (515), «семигородський», тобто трансильванський (89 справ) та ін. Справи АКВ звичайно невеликі за обсягом і містять у собі найчастіше матеріали зовнішньополітичного листування короля та уряду Речі Посполитої. Матеріали переважно дипломатичного характеру вміщені у фонді «Посольські книги» (“Лібрі легаціорум” ) АГАД, що складаються з 39 великих збірок офіційної урядової документації Речі Посполитої. Безпосереднє відношення до історії Національно-визвольної війни мають книги за № 33—35.Фамільний архів князів Радзивилів (АР) є найбільшим фондом АГАД. У ньому разом з матеріалами фонду № 554 (АР з Неборова) налічується 38878 справ. Матеріали АР розташовані по відділах, кожен з яких має свою специфіку. Джерела з історії війни зосереджено головним чином у другому відділі (“Історичні документи”) , а також 4-у (“листи Радзивилів” ) , 5-у (“листи інших фамілій” ) та 7-у (“військові акти” ) відділах АР. У 2-у відділі зберігаються в основному урядові документи Речі Посполитої (листи й універсали короля Яна Казимира, членів уряду, командуючих збройними силами Речі Посполитої), а також матеріали іншого походження, наприклад, листи кримського хана Іслама Гірея III, великого визиря Кримського ханства Сефер Кази-аги. У п’ятому відділі зібрані донесення з театру воєнних дій. Чисельність документів у одній справі інколи сягає сотні. Так, у справі № 1214 зберігається 92 листи троцького воєводи М. С. Паца, у справі № 3052—93 листи віденського біскупа А. К. Ходкевича, у справі № 11208—157 листів литовського хорунжого К. Паца. Ці та інші численні джерела з не досить вивченого фонду АР містять у собі важливі дані про події Національно-визвольної війни, що розгорталися на землях Сіверської України та Білорусі.
Велике значення мають також фамільні архіви князів Замойських (ф. № 559), князів Потоцьких (ф. № 546—549), Пшездецьких (ф. № 551—552) та ін. Варто відзначити збірники № 306, 3036, 3037 з архіву Замойських (АЗ), де зберігаються листи Б. Хмельницького, правителів Османської імперії та Кримського ханства. Тут же знаходимо й збірники листів, адресованих представникам інших магнатських родів, наприклад Я. Вишневецькому, хорунжому коронному О. Конецпольському. Джерела з історії війни можна знайти і в інших фондах АГАД, насамперед у фондах бібліотек магнатських родів: ф. № 546 (“Варія архівні з бібліотеки Залуських”), ф. № 562 (“Варія архівні з бібліотеки Баворовських”) та ін.
10. Основні фонди відділу рукописів бібліотеки музею Чарторийських (м. Краків).
У бібліотеці Чарторийських (Ч) знаходиться понад 6 тис. рукописів, 50 тис. стародруків, 4,5 тис. карт і атласів. Тут є матеріали колекцій Чорторийських, Флемінгів, Гонсевських, Калиновських, Лещинських, Острозьких, Полубенських, Сенявських, Сераковських, Туровських та інших феодальних родів Речі Посполитої. Найціннішу частину рукописного зібрання становлять «теки Нарушевича». Це копії, створені у 80-х роках XVIII ст. за ініціативою польського просвітителя А. С. Нарушевича з документів ранішого часу, укладені за хронологією у вигляді книг-збірок (“тек”). Оригінали документів колись зберігалися у бібліотеці Залуських, архівах князів Вишневецьких у Крем’янці, короля Станіслава-Августа Понятовського, Несвизького Радзивилів, а оскільки значна частина цих оригіналів загинула, то копії з «тек» стали джерелом першорядної ваги. До історії війни відносяться матеріали «тек» за номерами 147—153. Серед матеріалів ВР Бібліотеки Чорторийських можна вирізнити також колекцію Т. Ча- цького та Л. Голембевського. Якщо характеризувати джерела, що зберігаються у ВР даної установи, то слід зауважити, що вони здебільшого створені представниками панівного класу Речі Посполитої. Це майнова та фінансова документація, сеймові матеріали, різноманітні наративні джерела, насамперед листування польської шляхти, яка брала участь у придушенні Національно-визвольної війни. Такі самі джерела, але в значно меншій кількості, відклалися у ВР музею Чорторийських.