3. Типи співрозмовників

Кожна людина володіє своєрідною, неповторною манерою спілкування. Кожний співрозмовник унікальний. І все ж таки їх можна об’єднати в групи по певним загальним характерним рисам.

Основними критеріями для класифікації типів ділових співрозмовників є наступні: компетентність, відвертість і щирість, володіння прийомами спілкування з іншими учасниками бесіди, зацікавленість в темі бесіди.

В класифікації представлено 9 «абстрактних» типів співрозмовників.

1. Вздорна людина, «нігіліст». Така людина часто виходить за рамки теми ділової бесіди. В ході бесіди, він нетерплячий, нестриманий і збуджений. Своєю позицією і підходом він бентежить співрозмовників, неусвідомлено провокує їх на те, щоб вони не погоджувались з його аргументамиі висновками. По відношенню до нього пропонується вести себе наступним чином:

• старатися обговорити з ним можливі спірні моменти завчасно, до початку групової бесіди;

• не втрачати холоднокровності і впевненості у власній компетентності;

• якщо є можливість включати у формулювання рішень його слова;

• перш ніж відхилити його рішення, надати можливість іншим зробити це;

• постаратись встановити з ним контакт, зробити його своїм прибічником;

• розмовляючи з ним один на один застосовувати нерефлексивне слухання, щоб зрозуміти істинні причини його позиції;

• в критичний момент зупинити групову бесіду, щоб дати йому заспокоїтись.

2. Позитивна людина. Це звичайно найприємніший тип ділового партнера. Доброзичливий і працелюбний, він прагне до співпраці і проведенні дискусії. По віднощшенню до нього доречно зайняти наступну позицію:

• спонукати його до активної участі в дискусії;

• прагнути, щоб інші учасники бесіди розділяли його позитивний підхід до вирішення доскусійних питань;

• в критичних ситуаціях шукати допомогу і підтримку саме в нього.

3. Всезнайка. Він впевнений в тому, що все знає краще всіх. У нього на все є власна думка і він постійно вимагає слова. При спілкуванні з ним слід притримуватись наступних правил:

• посадити його поряд з тим хто веде бесіду;

• час від часу делікатно нагадувати йому, що інші також повинні висловлюватись;

• попросити його, щоб він і іншим співрозмовникам дав змогу взяти участь в обговоренні рішення;

• надати йому можливість резюмувати, формулювати проміжні висновки;

• іноді задавати йому спеціальні складні питання, на які у випадку необхідності може відповісти хто-небуть з учасників бесіди.

4. Базіка. Часто нетактовно і без явної причини перериває хід бесіди на вислуховування його висловлювань. До нього бажано відноситись наступним чином:

• як і «всезнайку» посати його поблище до ведучого бесіду чи біля іншої авторитетної особистості;

• коли він починає відхилятися від теми розмови, його потрібно зупинити, застосувати при цьому резюмуючі висловлювання;

• якщо він занадто відхилився від теми, запитати його в чому він бачить зв’язок з предметом обговорення;

• поіменно запитати ічасників бесіди, яка їхня думка;

• завчасно (чи після перерви) обмежити час окремих виступів, встановити регламент.

5. Боягуз. Цей тип співрозмовника характеризується недостатньою впевненістю і собі при публічних виступах. Він краще промовчить ніж скаже щось таке що на його думку, може показатись іншим безглуздим і навіть смішним. З так4им співрозмовником слід поводитись особливо делікатно:

• задавати йому ясні, конкретні запитання;

• продемонструвати доброзичливість, зацікавленість, щоб він міг розвинути свою думку;

• якщо ж він наважився заговорити, застосовувати нерефлексивне слухання і збуджувати до цього інших учасників бесіди;

• допомогти йому сформулювати думку, використовуючи прийом з’ясування;

• рішуче пересікати будь-які спроби насміщшок, саркастичних висловлювань в його адресу;

• застосовувати схвалюючі формулювання типу «Усім було би цікаво почути Вашу думку…»;

• спеціально підкреслювати усі позитивні моменти його висловлювань, але не робити цього зверхньо.

6. Холоднокровний, неприступний співрозмовник. Така людина замкнута. Часто відчіває себе і тримається відчужено, не включається в ситуацію ділової бесіди, так як це здається йому негідним його уваги і зусиль. В цьому випадку будь-яким способом необхідно:

• зацікавити його в обговоренні проблеми;

• застосувати прийом відображення почуттів, наприклад, звернутися до нього з такими словами: «Здажться Ви не зовсім задоволені тим. що було сказано. Звичайно, нам всім було би цікаво дізнатись, чому?». В перерві спробувати з’ясувати причини такої поведінки.

7. Незацікавлений співрозмовник. Тема бесіди його взагалі не цікавить. Він краще б проспав всю бесіду. Тому потрібно:

• задавати йому питання інформативного характеру, залучаючи його до бесіди;

• вияснити його точку зору, уникати питань, відповідаючи на які можна обмежитись словами «так» чи «ні».

• задавати йому питання по темі розмови з тієї галузі, в якій він вважає себе найбільш компетентним;

• постаратись вияснити, що цікавить особисто його.

8. Важний птах. Така людина не виносить критики – ні прямої ні непрямої. Він відчуває і веде себе, як особистість, що стоїть вище інших. Суттєвими елементами позиції повідношенню до нього є наступні:

• не можна дозволяти йому розігрувати роль гостя;

• час від часу просити висловлюватись по якому-небуть питанню всіх співрозмовників по черзі;

• не допускати ніякої критики в адресу осіб, що присутні і відсутні;

• не дратуватись через його манеру. Пам’ятати, що ваша мета – конструктивне проведення бесіди «тут і тепер»;

• до певного моменту погоджуватись з ним, це зменшить його бажання суперечити і підготує його до контраргументайії: «Ви абсолютно праві. Чи врахували Ви те, що…?».

9. Почемучка. Здається, що цей співрозмовник тільки для того і створений, щоб вигадувати і задавати питання незалежно від того, чи мають вони реальну основу, чи надумані. Він просто згорає від бажання запитувати. Як вести себе з таким співрозмовником? Тут може допомогти наступне:

• на питання інформаційного характеру відповідати одразу;

• при груповій бесіді притягати на відповіді його птань, що мають відношення до теми розмови, всіх учасників;

• при індивідуальній бесіді по можливості переадресовувати питання до нього самого: «Цікаве запитання. Хотілось би знати, що Ви самі проце думаєте?».

• відразу признавати його правоту, якщо не можете дати потрібну відповідь.

Мета приведеної класифікації – показати різноманітність типів співрозмовників. Кожний при бажанні може і уточнити класифікацію, основуючись на власному досвіді організації і проведенні ділових бесід.

Дуже важко , що одна і таж людина може мінятися в залежності від значимості теми, ходу бесіди, типу інших її учасників і т. п.