4. Прийоми запобігання ефектів сприйняття

Наведені ефекти міжособистісного сприйняття в одних ситуаціях сприймаються зі знаком мінус, а в інших зі знаком плюс. Не дарма говорять, що мінус – це плюс, правда, доведений до абсурду.

Сформовані на основі власного досвіду і досвіду поколінь ефекти сприйняття позбавляють нас від необхідності тратити сили і енергію, на пізнання людей з якими нам доводиться вступати в контакти, число яких в наш час стрімко зростає. Ефекти сприйняття вчасно підкинуть нам необхідну додаткову інформацію і дозволять без будь-яких додаткових зусиль поспілкуватись і навіть при необхідності попрацювати разом.

Але все це справедливо для поверхнього спілкування, там де ми переходимо на інший, більш глибокий рівень відносин ( в сім’ї, з близькими, друзями, або в деяких специфічних професіональних видах діяльності – педагогічній, психотерапевничній, управлінській) ефекти здатні надати медвежачу послугу, повністу затуливши реальну людину. І ось тут доцільні деякі спеціальні прийоми, що дозволяють в певній мірі нейтралізувати їх явища.

Можна сформулювати їх у вигляді декількох правил.

1. Навіть на саму близьку людину, знайому вам багато років, а тим більше на людину, знайомство з якою не стіль довготривале, потрібно хоча б зрідка дивитись так, як ніби ви бачите його вперше і ваше завдання заключається в тому, щоб спробувати його добре взнати.

2. Не забувайте, що не всі люди несуть на себе відбиток своєї професії чи ролі. Є немало людей здатних зберегти свою індивідуальність в будь-яких умовах.

3. При оцінці людини не звертайте увагу на те, що говорять про неї люди, складіть власну думку про неї.

4. Не слід робити висновки відразу в ході першої зустрічі. Після її закінченя спробуйте «прокрутити» подумки те що відбулося, проаналізувати поведінку людини, зміст розмови. Не забувайте, що будь-який факт має багато інтерпретацій. Як справедливо говорив Г. Ліхтенберг, «постійно виявляється, що так звані «дурні люди», від більш глибого вивчення їх виграють, а «хороші» від цього втрачають».

5. Склавши думку не закріплюйте себе в ній, поки не взнаєте людину ближче. Якщо ви почуєте про неї думку, яка розходиться з вашою, віднесіться до його точки зору як до найбільш правильної, як до приводу поглянути на людину з інших позицій, і вам може відкритись в ній багато нового.

6. Не варто робити поспішних висновків, навіть тоді коли людина вам добре знайома. Задумайтесь чи дійснов його поведінці є факти, що свідчать про справедливість ваших висновків.

7. Не усереднюйте людей. Пам’ятайте, що природня палітра багата фарбами і серед них багато не тільки напів тонів.

В подоланні помилок міжособистісного сприйняття велику допомогу можуть надати різноманітні і гри і вправи психологічного змісту. При усій своїй видимій простоті вони часто несуть велике психологічне навантаження. Ось вправа, яку добре проводити, як з тими, кого ви ще недостатньо знаєте, так і з добре знайомими людьми. В першому випадку вона дазволить бути більш об’єктивним при побудові образу іншої людини, в другому – часково подолати описані вище ефекти. Ось лише два його варіанта із багатьх можливих. Проводити його можна де завгодно – і в дружній компанії і в колективі учителів, і в шкільному класі.

Варіант перший. Запропонуйте вашим знайомим сісти спиною до інших і спробувати детально описати зовнішній вигляд когось з присутніх. При аналізі зверніть увагу на те, як впливає ступінь знайомства на деталі описання, на те хто і кого більш детально описує.

Варіант другий. Називається один із учасників групи. Група колективно повина згадати його поведінку, самопочуття і висловлювання з певного моменту зустрічі чи з самого її початку.

Очевидно, що подібні вправи можуть мати багато різних модифікацій в залежності від тих конкретних задач, які ви перед собою ставите. Спостережливій людині такі вправи допоможуть внати багато нового про взаємовідносини в колективі, про справедливість оцінок, з яких люди виходять, говорячи про того чи іншого учасника бесіди.