Модуль 1. Система управління зед

Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки.

План заняття:

1.1. Функції ЗЕД.

1.2 Вплив ЗЕД на національну економіку.

1.3 Сутність, причини розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

1.4 Принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

1.5 Поняття суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

1.6 Основні напрями, види та форми зовнішньоекономічних зв’язків.

1.1. Функції зед.

Функції ЗЕД:

• організація та обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами та результатами праці в їх ма­теріальній та вартісній формах;

• міжнародне призначення споживчої вартості продуктів міжнародного поділу праці;

• організація міжнародного грошового обігу.

1.2 Вплив зед на національну економіку.

Соціально-економічна сутність ЗЕД виявляється у її значенні для:

1) розвитку національної економіки, у вирішенні завдань внутрішньої та зовнішньої політики.

ЗЕД в усіх країнах, в т. ч. в Україні, спрямова­на на:

• сприяння вирівнюванню темпів економічного розвитку;

• реалізацію переваг міжнародного поділу праці, що сприяє зростанню ефективності національних економік.

• порівнянність витрат виробництва на національному та світовому рівнях.

2) підприємств полягає в можливості одержувати валютну виручку від експорту, підвищувати технічний рівень виробництва (за рахунок імпорту, більш ефективної техніки та технологій), виробляти конкурентос­проможну продукцію. З приводу забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді актуальним стає утримання наявних ринкових позицій та пошук нових можливостей, що сприятиме розширенню зовнішніх ринків збуту та зростанню економічної ефективності.

1.3. СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ЗЕД.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - діяльність суб'єктів господарської діяльності України (частіше підприємств) та іноземних суб'єктів господарської діяльності (іноземних підприємств), яка заснована на взаємовідносинах і здійснюється або на території України, або за її межами (Закон України «Про ЗЕД» N 959-XII від 16 квітня 1991 р.).

ЗЕД підприємств ототожнюють, передусім, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій, адже на такі операції припадає майже 80% усіх здійснюваних у ЗЕД операцій.

Чинники, що впливають на обсяги українського експорту та імпорту:

1)внутрішньоекономічні - структура національної економіки, продуктивність праці, забезпеченість ресурсами тощо;

2) зовнішньоекономічні - кон'юнктура на світових ринках, конкурентоспроможність продукції на міжнародному рівні, тенденції розвитку світового господарства);

3)політичні - характер політичних відносин з тими або іншими торговельними партнерами, участь у двосторонніх та багатосторонніх угодах, в інтеграційних угрупованнях тощо.

Мотиви, які спонукають українські підприємства експортувати продукцію:

• прагнення до підвищення прибутковості реалізації даної продукції у порівнянні з прибутковістю її реалізації на внутрішньому ринку;

• забезпечення необхідного обсягу валютних надходжень для імпорту обладнання, сировини, напівфабрикатів, інших ресурсів, які відсутні на внутрішньому ринку або якість вітчизняних аналогів яких не задовольняє виробничим потребам;

• оптимізація оподаткування (ст. 195 Податкового кодексу України передбачено оподаткування ПДВ за нульовою ставкою товарів, що експортуються);

• залучення до процесу виробництва потужностей, які вивільнилися внаслідок обмеженості внутрішнього ринку;

• намагання розширити коло споживачів продукції, номенклатуру продукції, що виробляється, за рахунок опанування закордонних ринків;

• використання усталених збутових зв'язків з іноземними партнерами, що скорочує ризик неплатежів та порушення умов експортного контракту.

Імпортна діяльність підприємств зумовлена такими причинами:

• потреба в сировині та матеріалах, запаси яких в країні недостатні або відсутні;

• потреба в напівфабрикатах та готових виробах, виготовлення яких на вітчизняних підприємствах є технологічно неможливим або купівля яких на внутрішньому ринку є невигідною;

• технічна модернізація виробництва з використанням новітнього обладнання, яке не виробляється в країні;

• низька конкурентоспроможність вітчизняних аналогів імпортних товарів;

• використання усталених зв'язків з іноземними постачальниками, що скорочує ризик недобросовісної поставки товару та порушення умов імпортного контракту.