- •Міністерство освіти і науки україни
- •Ідентифікація модуля «Теплотехніка»
- •6. Викладацький склад:
- •7. Тривалість:
- •8. Форми та методи навчання:
- •1.1. Основні поняття і вихідні положення технічної термодинаміки
- •1.2. Газові суміші
- •1.3. Теплоємність ідеальних газів
- •1.4. Перший закон термодинаміки
- •1.5. Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •1.6. Реальні гази (пари)
- •1.7. Вологе повітря
- •1.8. Термодинаміка потоку робочого тіла
- •1.9. Другий закон термодинаміки
- •1.10. Цикли і робочий процес теплових машин
- •2.1. Основні поняття та визначення
- •2.2. Теплопровідність
- •2.3. Конвективний теплообмін
- •2.4. Теплообмін випромінюванням
- •2.5. Теплопередача. Основи розрахунку теплообмінних апаратів
- •Устаткування
- •3.1. Паливо. Основи процесу горіння
- •3.2. Котельне устаткування
- •3.3. Ядерне паровироблювальне устатковання (япву)
- •4. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •Контрольна робота Змістовий модуль 1. “Технічна термодинаміка”
- •Змістовий модуль 2. “Теорія теплообміну”
- •Екзаменаційні питання
- •Теплотехніка
- •(З програмою)
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-45
Змістовий модуль 2. “Теорія теплообміну”
Задача 2.1.
Трубопровід діаметром d1 та довжиною L з коефіцієнтом теплопровідності λ1=45,4 Вт/(мК), в якому тече теплоносій з температурою t1, покритий двошаровою ізоляцією: шар скланої вати (2, λ2=0,038 Вт/(мК) та шар міпори (3, λ3 =0,041 Вт/(мК). З огляду на те, що α1 і α2 - коефіцієнти тепловіддачі, tсер.- температура навколишнього середовища, визначити лінійні коефіцієнти термічного опору, лінійні щільності теплового потоку з ізоляцією та без неї, температуру на межі стикання шарів ізоляції. Порівняти теплові потоки до і після нанесення ізоляції.
Дані, необхідні для розв’язання задачі, вибрати з таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Передостання цифра шифру |
Діа-метр, мм |
Тов-щина труби, мм |
Тов-щина скля-ної вати, мм |
Тов-щина міпо-ри, мм |
Температу-ра теплоносія, оС |
Остання цифра шифру |
Дов-жина труби, м |
Температу-ра се-редо-вища, оС |
Коефіцієнт тепловідда-чі, Вт/(м2 К) |
Коефіцієнт тепловідда-чі, Вт/(м2 К) |
|
d |
1 |
2 |
3 |
t 1 |
|
L |
t сер. |
α 1 |
α2 |
0 |
40 |
5 |
14 |
12 |
22 |
0 |
2,5 |
-3 |
5 |
50 |
1 |
57 |
5 |
14 |
10 |
20 |
1 |
3,0 |
0 |
7 |
120 |
2 |
38 |
3 |
16 |
15 |
23 |
2 |
2,0 |
-5 |
8 |
100 |
3 |
60 |
5 |
15 |
14 |
25 |
3 |
1,0 |
-5 |
16 |
250 |
4 |
76 |
5 |
15 |
13 |
18 |
4 |
0,8 |
-10 |
9 |
157 |
5 |
85 |
5 |
16 |
15 |
16 |
5 |
4,0 |
-8 |
7 |
260 |
6 |
40 |
4 |
14 |
8 |
15 |
6 |
5,0 |
-7 |
10 |
240 |
7 |
66 |
4 |
14 |
12 |
14 |
7 |
1,8 |
-15 |
17 |
355 |
8 |
72 |
5 |
16 |
14 |
18 |
8 |
3,2 |
0 |
8 |
80 |
9 |
45 |
3 |
17 |
10 |
20 |
9 |
1,5 |
2 |
15 |
270 |
Основні розрахункові формули:
Зовнішній термічний опір: , .
Внутрішній термічний опір: , (м∙К)/Вт
, . ,(м∙К)/Вт
. ,Вт/м ; (м∙К)/Вт
, оС;
Задача 2.2.
Трубчастий повітронагрівач передбачається виконати з труб діаметром d, розташованих в коридорному порядку з поперечним і подовжнім кроками S1 = S2=2,5d Кількість труб в одному ряду упоперек потоку вибране т, кількість рядів n (див. рис. до задачі).
Температури повітря, що поступає в підігрівач,tпов.1 і на виході з підігрівача tпов2. Температура зовнішньої поверхні труб задана і дорівнює tc. Якої довжини повинні бути труби, щоб за швидкості повітря у вузькому перетині пучка ω м/с кількість теплоти, що передається повітрю, складала Q кВт.
Вказівка: При розв’язанні задачі параметри повітря для розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі прийняти з таблиці А.2.
Дані, необхідні для розв’язання задачі, вибрати з таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Передостання цифра шифру |
Діа-метр, мм |
Кіль-кість труб |
Кіль-кість рядів труб |
Температура, повітря, |
Остання цифра шифру |
Температу-ра труби, оС |
Швидкість повіт-ря, м/с |
Кіль-кість теплоти, кВт | |
d |
m |
n |
t1 |
t2 |
t 3 |
ω |
Q | ||
0 |
35 |
5 |
4 |
17 |
60 |
0 |
130 |
6 |
200 |
1 |
40 |
6 |
4 |
20 |
80 |
1 |
150 |
10 |
125 |
2 |
50 |
8 |
6 |
15 |
60 |
2 |
120 |
8 |
100 |
3 |
60 |
5 |
5 |
25 |
85 |
3 |
130 |
6 |
200 |
4 |
45 |
7 |
5 |
23 |
75 |
4 |
140 |
9 |
150 |
5 |
55 |
8 |
6 |
18 |
70 |
5 |
155 |
7 |
160 |
6 |
65 |
6 |
4 |
20 |
85 |
6 |
135 |
10 |
140 |
7 |
35 |
5 |
4 |
17 |
60 |
7 |
110 |
7 |
155 |
8 |
40 |
9 |
6 |
30 |
90 |
8 |
115 |
8 |
180 |
9 |
50 |
7 |
7 |
25 |
70 |
9 |
125 |
5 |
170 |
Основні розрахункові формули:
Середня температура потоків: .
Число Рейнольдса:
Для труб третього ряду коридорного порядку за :
, де
Середній коефіцієнт тепловіддачікоридорного пучказа :
Щільність теплового потоку:
Площа теплообміну:
Потрібна довжина труб:
Задача 2.3.
Теплообмінник типу «труба в трубі» виготовлений з внутрішньої сталевої труби довжиною L, діаметром d2/d1 і зовнішньої труби діаметром D3. Гріючий теплоносій з температурою в кількостіG1 подається у внутрішню трубу, а теплоносій, що нагрівається, з температурою в кількостіG2 поступає в зовнішню трубу, де нагрівається на 40оС. Визначити вихідні температури обох теплоносіїв і кількість переданої теплоти за прямоточною і протиточною схемах руху. При розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі з боку гріючого середовища та рідини, що нагрівається, за визначальні прийняти вхідні температури теплоносіїв.
Вказівка: При розв’язанні задачі параметри повітря, водяної пари, води та димових газів прийняти з таблиць А.2, А.3, А.4, А.5.
Дані, необхідні для розв’язання задачі, вибрати з таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Пере-достання цифра |
Гріючий теплоносій |
G1 ,
кг/с |
,
оС |
L,
м |
Остання цифра |
Середа, що нагрівається |
G2,
кг/с |
,
оС |
d1 ,
мм |
d2 ,
мм |
D3 ,
мм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
Вода |
1,5 |
95 |
6,0 |
0 |
Вода |
1,25 |
15 |
50 |
56 |
76 |
1 |
Вода |
1,6 |
90 |
2,0 |
1 |
Повітря |
1,55 |
30 |
80 |
86 |
100 |
2 |
Водяна пара |
3,0 |
200 |
1,5 |
2 |
Повітря |
1,5 |
35 |
60 |
64 |
85 |
Продовження таблиці 2.3.
Пере-достання цифра |
Гріючий теплоносій |
G1 ,
кг/с |
,
оС |
L,
м |
Остання цифра |
Середа, що нагрівається |
G2,
кг/с |
,
оС |
d1 ,
мм |
d2 ,
мм |
D3 ,
мм |
3 |
Вода |
1,55 |
135 |
1,0 |
3 |
Вода |
0,75 |
20 |
50 |
64 |
80 |
4 |
Водяна пара |
2,65 |
300 |
2,5 |
4 |
Повітря |
0,8 |
30 |
95 |
100 |
130 |
5 |
Вода |
2,75 |
98 |
3,0 |
5 |
Вода |
0,9 |
25 |
70 |
82 |
120 |
6 |
Димо-ві гази |
1,6 |
200 |
4,0 |
6 |
Повітря |
1,2 |
35 |
45 |
51 |
70 |
7 |
Водяна пара |
2,0 |
250 |
3,5 |
7 |
Вода |
1,3 |
20 |
75 |
85 |
110 |
8 |
Димо-ві гази |
2,25 |
300 |
2,25 |
8 |
Повітря |
0,45 |
33 |
63 |
73 |
91 |
9 |
Вода |
3,25 |
160 |
3,8 |
9 |
Повітря |
1,3 |
10 |
75 |
87 |
95 |
Основні розрахункові формули:
Ф=m1Cp1(t/1-t//1)=m2Cp2(t//2- t/2) , Вт
, оС; ,оС; ,оС.
, м/с; ,м/с.
; ; за приймаємо
За ламінарного режиму руху рідини в трубах (Rе < 2,3103)
.
За турбулентного режиму (Re 104)
; , Вт/(м2К) ; , м
, .
.
Для прямоточних апаратів: ;.
Для протиточних апаратів: ;
.
Змістовий модуль 3. «Промислове теплоенергетичне устаткування»
Задача 3.1.
Задане паливо, котельний агрегат продуктивністю D, величина всмоктування повітря в газоходах котлоагрегата і температура виходячих газів tвих.
Визначити:
склад робочої маси палива і його нижчу теплоту згоряння, дати стислу характеристику палива;
спосіб спалювання палива, тип топки для його спалювання, дати стислу характеристику влаштування і роботи топки, навести її характеристики;
теоретичний Voп і дійсний Vп об’єм повітря, необхідний для згоряння 1 кг (1 м3) заданого палива ;
об’єм продуктів згоряння Vпз на виході з топки (при т) і з котлоагрегату (при вих) ;
корисне тепловиділення в топці Qкор ;
теоретичну температуру горіння t гор ;
ентальпію виходячих газів I пз вих при температурі t вих .
Вихідні дані, необхідні для розв’язання задачі вибрати з таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Перед-остання цифра шифру |
D10-3, кг/год |
|
Остання цифра шифру |
t вих, ОС |
Вид палива
|
0 |
75 |
0,20 |
0 |
140 |
Донецьке кам'яне вугілля Д (довгополум’яне) |
1 |
90 |
0,17 |
1 |
150 |
Мазут сірчастий |
2 |
120 |
0,15 |
2 |
160 |
Газ із газопроводу Дашава - Київ |
3 |
6,5 |
0,33 |
3 |
170 |
Кузнецьке кам'яне вугілля Г (газове) |
4 |
16 |
0,28 |
4 |
180 |
Челябінське буре вугілля Б3 |
5 |
4 |
0,35 |
5 |
180 |
Газ із газопроводу Шебелінка - Москва |
6 |
10 |
0,22 |
6 |
170 |
Карагандинське кам'яне вугілля К (коксове) |
7 |
35 |
0,18 |
7 |
150 |
Газ із газопроводу Середня Азія - Центр |
8 |
25 |
0,25 |
8 |
160 |
Чульмаканське кам'яне вугілля Ж (жирне) |
9 |
50 |
0,21 |
9 |
140 |
Райчихинське буре вугілля Б2 |
Вказівка: Склад і нижча теплота згоряння палива, а також розрахункові характеристики топки наведені в таблицях А.6 - А.10.
При визначенні корисного тепловиділення температуру повітря перед топкою приймати: при факельному спалюванні бурого вугілля 400 оС ; при спалюванні вугілля в шарі на колосниковій решітці, при спалюванні газу і мазуту 30 оС ; в інших випадках 200 оС .
Визначення температури горіння виконувати за допомогою I - t діаграми, для побудови якої попередньо обчислити ентальпії продуктів згоряння Iпз при т при температурах 1000, 1500 і 2000 оС.
Об'ємну теплоємність газів прийняти з таблиці А.11.
Основні розрахункові формули:
; ; ;
; ;
Для твердого і рідкого палива:
;
;
;
.
Для газового палива:
;
;
; ;
.
;
Iпз при t = 1000, 1500 и 2000 , ;
Iпз вих при , ; t гор при I гор = Q кор ;
; ;
; .
ДОДАТОК А
Таблиця А. 1
Мольна теплоємність газів, кДж/(кмольК)
Гази |
|
|
к |
Одноатомні |
12,5 |
20,8 |
1,67 |
Двохатомні |
20,8 |
29,1 |
1,40 |
Трьох - і багатоатомні |
29,1 |
37,4 |
1,29 |
Таблиця А. 2
Фізичні властивості сухого повітря
(Рп = 760 мм рт. ст. 1,013105 Па)
t, ОС |
, кг/м3 |
ср, кДж кгК |
102, Вт мК |
а 106, м2/с |
106, Па с |
106, м2/с |
Pr |
|
|
|
|
|
|
|
|
-30 |
1,453 |
1,013 |
2,20 |
14,9 |
15,7 |
10,80 |
0,723 |
-20 |
1,395 |
1,009 |
2,28 |
16,2 |
16,2 |
11,61 |
0,716 |
-10 |
1,342 |
1,009 |
2,36 |
17,4 |
16,7 |
12,43 |
0,712 |
0 |
1,293 |
1,005 |
2,44 |
18,8 |
17,2 |
13,28 |
0,707 |
10 |
1,247 |
1,005 |
2,51 |
20,0 |
17,6 |
14,16 |
0,705 |
20 |
1,205 |
1,005 |
2,59 |
21,4 |
18,1 |
15,06 |
0,703 |
30 |
1,165 |
1,005 |
2,67 |
22,9 |
18,6 |
16,00 |
0,701 |
40 |
1,128 |
1,005 |
2,76 |
24,3 |
19,1 |
16,96 |
0,699 |
50 |
1,093 |
1,005 |
2,83 |
25,7 |
19,6 |
17,95 |
0,698 |
60 |
1,060 |
1,005 |
2,90 |
27,2 |
20,1 |
18,97 |
0,696 |
70 |
1,029 |
1,009 |
2,96 |
28,6 |
20,6 |
20,02 |
0,694 |
80 |
1,000 |
1,009 |
3,05 |
30,2 |
21,1 |
21,09 |
0,692 |
90 |
0,972 |
1,009 |
3,13 |
31,9 |
21,5 |
22,10 |
0,690 |
100 |
0,946 |
1,009 |
3,21 |
33,6 |
21,9 |
23,13 |
0,688 |
Таблиця А.3
Фізичні властивості водяної пари на лінії насичення
t,
ОС |
р 10-5, Па |
,
кг/м3 |
i", кДж Кг |
r, кДж Кг |
ср, кДж кгК |
, Вт мК |
а 106, м2/с |
106, Пас |
106, м2/с |
Pr |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
200 |
15,55 |
7,862 |
2793 |
1941 |
3,023 |
0,035 |
1,492 |
15,99 |
2,03 |
1,36 |
250 |
39,78 |
19,98 |
2801 |
1716 |
4,158 |
0,045 |
0,544 |
18,25 |
0,913 |
1,68 |
300 |
85,92 |
46,21 |
2749 |
1404 |
6,28 |
0,062 |
0,216 |
21,29 |
0,461 |
2,13 |
Таблиця А. 4
Фізичні властивості води на лінії насичення
t,
ОС |
р 10-5, Па |
,
кг/м3 |
i, кДж Кг |
ср, кДж кгК |
, Вт мК |
а 108, м2/с |
106, Пас |
106, м2/с |
104, К-1 |
104, Н/м |
Pr |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1,013 |
999,9 |
0,0 |
4,212 |
0,551 |
13,1 |
1788 |
1,789 |
-0,63 |
756,4 |
13,67 |
10 |
1,013 |
999,7 |
42,04 |
4,191 |
0,571 |
13,7 |
1306 |
1,306 |
0,7 |
741,6 |
9,52 |
20 |
1,013 |
998,2 |
83,91 |
4,183 |
0,599 |
14,3 |
1004 |
1,003 |
1,82 |
726,9 |
7,02 |
30 |
1,013 |
995,7 |
125,7 |
4,174 |
0,618 |
14,9 |
801,5 |
0,805 |
3,21 |
712,2 |
5,42 |
40 |
1,013 |
992,2 |
167,5 |
4,174 |
0,635 |
15,3 |
653,3 |
0,659 |
3,87 |
696,5 |
4,31 |
50 |
1,013 |
988,1 |
209,3 |
4,174 |
0,649 |
15,7 |
549,4 |
0,556 |
4,49 |
676,9 |
3,54 |
60 |
1,013 |
983,2 |
251,1 |
4,179 |
0,659 |
16,0 |
469,9 |
0,478 |
5,11 |
662,2 |
2,98 |
70 |
1,013 |
977,8 |
293,0 |
4,187 |
0,668 |
16,3 |
406,1 |
0,415 |
5,7 |
643,5 |
2,55 |
80 |
1,013 |
971,8 |
335,0 |
4,195 |
0,674 |
16,6 |
355,1 |
0,365 |
6,32 |
625,9 |
2,21 |
90 |
1,013 |
965,3 |
377,0 |
4,208 |
0,680 |
16,8 |
314,9 |
0,326 |
6,95 |
607,2 |
1,95 |
100 |
1,013 |
958,4 |
419,1 |
4,220 |
0,684 |
16,9 |
282,5 |
0,295 |
7,52 |
588,6 |
1,75 |
110 |
1,43 |
951,0 |
461,4 |
4,233 |
0,685 |
17,0 |
259,0 |
0,272 |
8,08 |
569,0 |
1,60 |
120 |
1,98 |
943,1 |
503,7 |
4,250 |
0,686 |
17,1 |
237,4 |
0,252 |
8,64 |
548,4 |
1,47 |
130 |
2,70 |
934,8 |
546,4 |
4,266 |
0,686 |
17,2 |
217,8 |
0,233 |
9,19 |
528,8 |
1,35 |
140 |
3,61 |
926,1 |
589,1 |
4,287 |
0,685 |
17,2 |
201,1 |
0,217 |
9,72 |
507,2 |
1,26 |
150 |
4,76 |
917,0 |
632,2 |
4,313 |
0,684 |
17,3 |
186,4 |
0,203 |
10,3 |
486,6 |
1,117 |
160 |
6,118 |
907,4 |
675,4 |
4,346 |
0,681 |
17,3 |
173,6 |
0,191 |
10,7 |
466,0 |
1,10 |
170 |
7,92 |
897,3 |
719,3 |
4,380 |
0,676 |
17,2 |
162,8 |
0,181 |
11,3 |
443,4 |
1,05 |
180 |
10,30 |
886,9 |
763,3 |
4,417 |
0,672 |
17,2 |
153,0 |
0,173 |
11,9 |
422,8 |
1,03 |
190 |
12,55 |
876,0 |
807,8 |
4,459 |
0,664 |
17,2 |
144,2 |
0,165 |
12,6 |
400,2 |
0,965 |
Таблиця А.5
Фізичні властивості димових газів
(Рп = 760 мм рт. ст. 1,013105 Па; r(СО2=0,13); r(Н2О=0,11); r(N2=0,76))
t, ОС |
, кг/м3 |
ср, кДж кгК |
102, Вт мК |
а 106, м2/с |
106, Па с |
106, м2/с |
Pr |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1,295 |
1,042 |
2,28 |
16,9 |
15,8 |
12,2 |
0,72 |
100 |
0,950 |
1,068 |
3,13 |
30,8 |
20,4 |
21,54 |
0,69 |
200 |
0,748 |
1,097 |
4,01 |
48,9 |
24,5 |
32,80 |
0,67 |
300 |
0,617 |
1,122 |
4,84 |
69,9 |
28,2 |
45,81 |
0,65 |
400 |
0,525 |
1,151 |
5,7 |
94,3 |
31,7 |
60,38 |
0,64 |
500 |
0,457 |
1,185 |
6,56 |
121,1 |
34,8 |
76,30 |
0,62 |
Таблиця А. 6
Розрахункові характеристики природних газів
Назва |
Склад газу по об’єму, % |
Нижча теплота | ||||||
газопроводу |
CH4 |
C2H6 |
C3H8 |
C4H10 |
C5H12 |
N2 |
CO2 |
згоряння МДж/м3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дашава-Київ |
98,9 |
0,3 |
0,11 |
0,1 |
- |
0,4 |
0,2 |
35,9 |
Шебелінка-Москва |
94,1 |
3,1 |
0,6 |
0,2 |
0,8 |
1,2 |
- |
37,9 |
Середня Азія-Центр |
93,8 |
3,6 |
0,7 |
0,2 |
0,4 |
0,7 |
0,6 |
37,6 |
Таблиця А. 7
Основні розрахункові характеристики шарових топок
Характеристики, |
Топки із закидачем і нерухомим шаром |
Топки із закидачем і ланцюговою решіткою | ||||
їхня позначка |
Буре вугілля |
Кам'я |
Буре вугілля |
Кам'я | ||
і одиниці вимірювання |
малопо пілове Ап 1,5 |
високо попілове Ап 2,4 |
не вугілля Ап 1,0 |
малопо пілове Ап 1,5 |
високо попілове Ап 2,4 |
не вугілля Ап 1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт надлишку повітря в топці т |
1,4
|
1,4 |
1,4 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
Втрати від хімічної неповноти згоряння q3, % |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Втрати від механічної неповноти згоряння q4, % |
7 |
9 |
6 |
6 |
7 |
5 |
Теплова напруга об’єму топки, кВт/м3 |
230-350 |
300-470 | ||||
Теплова напруга дзеркала |
930 - |
800 - |
930 - |
930 - |
930 - |
930 - |
горіння, кВт/м2 |
1150 |
1050 |
1150 |
1600 |
1300 |
1150 |
Частка уносу попілу а ун |
0,15 |
0,10 |
0,15 |
0,25 |
0,12 |
0,20 |
Таблиця А. 8
Розрахункові характеристики деякого твердого і рідкого палива
Басейн, |
М а |
Склад робочої маси , % |
Нижча теплота |
Вихід летких | |||||||
родовище |
р к |
Wp |
Ap |
Sp к |
Sp ор |
Cp |
Hp |
Np |
Op |
згорян-ня, |
речовин VГ , |
|
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
МДж/кг |
% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Донецький |
Д |
14,0 |
25,8 |
2,5 |
1,4 |
44,8 |
3,4 |
1,0 |
7,1 |
18,0 |
43 |
Кузнецький |
Г |
17,0 |
9,5 |
0,5 |
59,5 |
4,0 |
1,5 |
11,0 |
22,8 |
41 | |
Карагандинський |
К |
8,0 |
27,6 |
0,8 |
54,7 |
3,3 |
0,8 |
4,8 |
21,2 |
28 | |
Челябінський |
Б3 |
18,5 |
29,5 |
1,0 |
37,3 |
2,8 |
0,9 |
10,5 |
12,8 |
46 | |
Райчихинський |
Б2 |
37,5 |
9,4 |
0,3 |
37,7 |
2,3 |
0,6 |
12,2 |
12,7 |
43 | |
Чульмаканський |
Ж |
7,5 |
23,1 |
0,3 |
59,0 |
4,1 |
1,0 |
5,0 |
23,2 |
38 | |
Мазут |
сірчастий |
3,0 |
0,1 |
1,4 |
83,8 |
11,2 |
- |
0,5 |
39,7 |
- |
Таблиця А. 9
Основні розрахункові характеристики камерних топок
-
Коефіці-
Втрати теплоти , %
Теплова
Тип топки
Паливо
єнт над-лишку
повітря
від хімічної неповноти згоряння (q 3)
від механічної неповноти згоряння (q 4)
напруга об’єму топки,
кВт/м3
Частка
уносу
попілу,
в топці,
Котли паропродуктивністю (D), т/год
т
< 75
75
< 75
75
< 75
75
а ун
Пиловугільні
Кам'яне вугілля
1,2
0,5
0
3,0
1,0
210
175
0,9
Буре вугілля
1,2
0,5
0
1,5
0,5
240
185
0,9
Шахтно-млинові
Кам'яне вугілля
1,25
0,5
6,0
4,0
150
0,85
Буре вугілля
1,25
0,5
2,0
1,0
175
0,85
Камерні
Мазут
1,1
0,5
-
290
-
для спалювання
рідкого і
Газ (змішувальні
пальники)
1,1
0,5
-
350
-
газового палива
(безфакельні
пальники)
1,1
0,5
-
До 870
-
Таблиця А. 10
Типи топок, що рекомендуються для котельних агрегатів
Вид палива |
Паропродуктив-ність , т/год |
Топка |
|
|
|
Кам'яне вугілля |
10 |
Із закидачем і нерухомим шаром |
|
15... 35 |
Із закидачем і ланцюговою решіткою |
|
25 |
Шахтно-млинова - для вугілля з VГ > 30% |
|
35 |
Пиловугільна |
Буре вугілля |
10 |
Із закидачем і нерухомим шаром |
|
15... 35 |
Із закидачем і ланцюговою решіткою |
|
35... 75 |
Шахтно-млинова |
|
> 75 |
Пиловугільна |
Газ і мазут |
Всі значення |
Камерна |
Таблиця А. 11
Середня об'ємна теплоємність газів при постійному тиску, кДж/(м3К)
t, oC |
N2 |
RO2 |
H2O |
Повітря |
0 |
1,2946 |
1,5998 |
1,4943 |
1,2971 |
100 |
1,2958 |
1,7003 |
1,5052 |
1,3004 |
200 |
1,2996 |
1,7873 |
1,5223 |
1,3071 |
300 |
1,30667 |
1,8627 |
1,5424 |
1,3172 |
400 |
1,3163 |
1,9297 |
1,5654 |
1,3289 |
500 |
1,3276 |
1,9887 |
1,5897 |
1,3427 |
600 |
1,3402 |
2,0411 |
1,6148 |
1,3565 |
700 |
1,3536 |
2,0884 |
1,6412 |
1,3708 |
800 |
1,3670 |
2,1311 |
1,6680 |
1,3842 |
900 |
1,3796 |
2,1692 |
1,6957 |
1,3976 |
1000 |
1,3917 |
2,2035 |
1,7229 |
1,4097 |
1500 |
1,4440 |
2,3354 |
1,8527 |
1,4620 |
2000 |
1,4825 |
2,4221 |
1,9628 |
1,5010 |
ДОДАТОК Б
Таблиця Б.1.
Розподіл балів, присвоюваних студентами*:
Кількість балів |
Загальна кільк. балів по зміст. модулям |
Підсумковий контроль (екзамен) |
Сума
| ||
Змістовий модуль І Технічна термодинаміка
|
Змістовий модуль ІІ Теплопередача |
Змістовий модуль ІІІ Теплоенерге-тичне устаткування |
|
|
|
25 |
25 |
10 |
60 |
40 |
100 |
Примітка:
Виконано згідно наказу ДонНУЕТ № 402 оп від 18.06.07 р.
Таблиця Б.2.
Методи оцінювання. Система нарахування балів
№ |
Види робіт |
Бали |
|
Виконання та захист домашньої контрольної роботи (одна задача) |
10 |
|
Самостійне рішення ситуаційної задачі в аудиторії |
1 |
|
Усна відповідь по темі |
1 |
|
Реферат |
5 |
|
Написання тестових завдань |
0 - 5 |
Шкала оцінювання:
90 -100 балів - відмінно (А);
75 - 89 балів - добре (ВC);
60 - 74 балів - задовільно (DE);
35 - 59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);
47
ДОДАТОК В