2. Підготовчі процеси на будівельному майданчику

2.1. Загальні положення

Всякому будівництву передує підготовка майданчика, яка направлена на забезпечення якісного і в установлені терміни зведення будівель і споруд та включає в себе інженерну підготовку та інженерне забезпечення (див. Рисунок 2.1).

При інженерній підготовці виконується комплекс процесів (робіт), в загальному випадку найбільш характерними з яких в технології будівель­ного виробництва являються створення геодезичної розбивової основи, розчищення та планування території, відведення поверхневих та грунтових вод.

В кожному конкретному випадку склад зазначених процесів і методи їх виконання регламентуються природно-кліматичними умовами, особливос­тями будівельного майданчика, специфікою будівель і споруд, що зводять­ся, особливостями об'єкта (нове будівництво, розширення або реконструк­ція) та ін.

Інженерне забезпечення будівельного майданчика передбачає улаштуван­ня тимчасових будівель, доріг, мереж водо-, електрозабезпечення та ін. Май­данчик будівництва обладнують санітарно-побутовими помешканнями, столовою, конторою виконавця робіт, складами для зберігання будівельних матеріалів, інструменту, тимчасовими майстернями, навісами і т.ін. Під ці споруди доцільно використовувати частину будівель, які будуть зносити­ся, якщо вони не попадають в габарити споруди, що зводиться, і не будуть заважати нормальному виконанню будівельних робіт, а також інвентарні будівлі типу вагончиків або контейнерів блочного типу.

Для транспортування вантажів необхідно максимально використовувати існуючу мережу доріг і тільки при неможливості передбачати улаштування тимчасових доріг.

В підготовчий період прокладають лінії тимчасового водопостачання, включаючи протипожежний водопровід, та електропостачання з підведен­ням електроенергії до всіх побутових помешкань і місць встановлення електро­механізмів. Виконробська повинна також бути забезпечена теле­фон­ним і диспетчерським зв'язком. На будівельному майданчику обладну­ють місця для ремонту і стоянки землерийних та інших машин і автомобілів. Майданчик обов'язково огороджують або позначають відповідними знаками і написами.

2.2. Створення геодезичної розбивової основи

На стадії підготовки майданчика до будівництва має бути створена гео­де­зична розбивова основа, яка використовується для планувального та ви­сот­ного обґрунтування при виконанні проекту будівлі або споруди, які під­ля­гають спорудженню, на місцевості, а також (в майбутньому) для геоде­зич­ного забезпечення на всіх стадіях будівництва і після його завершення.

Геодезичну розбивову основу для визначення положення об'єктів будівництва в плані створюють переважно у вигляді: будівельної сітки, поздовжніх і поперечних осей, які визначають положення на місцевості основних будівель і споруд та їх габаритів, для будівництва підприємств і груп будівель і споруд; червоних ліній (або інших ліній регулювання забудови), поздовжніх і поперечних осей, які визначають положення на місцевості та габарити будівлі, для будівництва окремих будівель в містах і селищах.

Будівельну сітку виконують у вигляді квадратів і прямокутників, які підрозділяються на основні і додаткові

(Рисунок 2.2). Довжина сторін основних фігур сітки 100...200 м, а додаткових — 20...40 м.

При проектуванні будівельної сітки повинно бути: для виконання розби­во­вих робіт забезпечена максимальна зручність; основні будівлі і споруди, які зводяться, повинні бути розташовані усередині фігур сітки; лінії сітки повинні розташовуватися паралельно основним вісям будівель, які зводять­ся, і по можливості ближче до них. Заміри мають бути безпо­середніми. При будівництві окремих будинків в районах, де вже існує забудова, як розбивова геодезична основа може бути червона лінія.

Розбивання будівельної сітки на місцевості починають з винесення в натуру вихідного напрямку, для чого використовують геодезичну сітку, яка є на майданчику, або поблизу від нього (Рисунок 2.3). По координатах геодезичних пунктів і пунктів сітки визначають полярні координати S₁, S₂, S₃ і кути b₁, b₂, b₃, по яких виносять на міcцевість вихідні напрямки сітки (АВ і АС). Потім від вихідних напрямків по всьому майданчику розбивають будівельну сітку і закріплюють її в місцях перехрещення постійними знаками (Рисунок 2.4) з плановою точкою. Знаки виготовляють із забетонованих обрізків труб, рейок і т.і. Основа знака (низ знака, опора знака) повинні розташовуватися нижче межі промерзання грунту мінімум на 1 м. Аналогічно переносять і закріплюють червону лінію.

При перенесенні на місцевість основних осей об'єктів, які зводяться, в якості планової розбивової основи будівельної сітки, використовують метод прямокутних координат. В цьому випадку в якості лінії координат прий­мають найближчі боки будівельної сітки, а їх перехрещення — за початок від­ліку (Рисунок 2.5 а). Положення точки О головних осей будинку Х_о-Y_o буде визначено таким чином: якщо дано, що X_о=+50 м і Y_о=+40 м, то це означає, що вона знаходиться на відстані 40 м від лінії Х в бік Хо і на відстані 50 м від лінії Y в бік лінії Yо.

При наявності як планової розбивової основи червоної лінії на будген­плані повинні бути наведені які-небудь данні, що визначають положення майбутньої будівлі, наприклад точка А на червоній лінії (Рисунок 2.5 б), кут b між головною віссю будівлі і червоною лінією і відстань від точки А до точки О (перехрещення головних осей).

Головні осі будівлі закріплюють за його контурами відповідними знаками.

Висотне улаштування на будівельному майданчику забезпечується висотними опорними пунктами — будівельними реперами.

Як будівельні репери звичайно використовуються опорні пункти будівельної сітки і червоної лінії. Висотні позначки кожного будівельного репера повинні бути отримані не менше ніж від двох реперів державного або місцевого значення геодезичної сітки.

На базі створеної геодезичної розбивової основи навколо будівлі чи спо­руди створюється дерев'яна чи металева обноска, що являє собою горизонтальні елементи, які встановлюються за межами котловану майбутньої споруди паралельно його головним осям. Ці елементи мають бути надійно закріпленими, їх висота повинна бути такою, щоб забезпечу­вати вільне переміщення працівників. Для пропускання транспортних засобів обноска має розриви. При великому нахилі майданчика обноска робиться з уступами. Відстань між обноскою та майбутнім котлованом повинна забезпечувати сталість її на весь час існування котловану. На обносці осі будівлі чи споруди закріплюються цвяхами чи штирями, на які потім буде закріплюватися й натягуватися дріт. Номера осей позна­чають­ся масляною фарбою. Для лінійно видовжених споруд (колекторів, мереж водопроводу тощо) влаштовують тільки поперечні обноски, які розташовуються на початку й кінці прямих ділянок, але не більш як за 50 м одне від одного; на закругленнях ­— через 20 м. Обноску влаштовують також на всіх пікетах та точках перелому рельєфу.

В процесі будівництва необхідно слідкувати за збереженням і стійкістю зна­ків геодезичної розбивової основи, що виконує будівельна організація.