Сердюк%20БЖД%20лек%20у

51

жуки).Мікроорганізми. Бактерії є збудниками чуми, сибірської виразки, холери,

ботулізму; віруси натуральної віспи, жовтої лихоманки; рикетсії тиф і т.д.

6.4. Стан екологічної ситуації в Україні

Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством і природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, яка спричинила її прогресуюче руйнування. Цей процес супроводиться, вичерпанням природних ресурсів і різким погіршенням якості навколишнього природного середовища, що є причиною масових захворювань рослин, тваринних і людей, і загрожує подальшому розвитку людської цивілізації на Землі.

Внаслідок цього з'явилися глобальні негативні явища такі як:

1)Парниковий ефект. Щорічно у повітря викидається внаслідок діяльності людини

(спалення вугілля, нафти, газу, сміття) 19 млрд. т вуглекислого газу. Це приводить до підвищення його концентрації в повітрі. Сонячні промені проходять через атмосферу землі, а відбиті від землі промені затримуються повітрям з підвищеним вмістом вуглекислого газу. Це зумовлює підвищення температури планети, зміну глобальних повітряних і водних течій і зміну клімату планети.

Внаслідок цього на земній кулі значно збільшується кількість стихійних явищ,

повеней, землетрусів, зсувів грунтів і іншого.

2)Озонові діри. Озон це трьох атомна молекула кисню. У газовому стані він знаходиться в повітрі Землі на висоті 10-50 км. Основна кількість озону знаходиться на висоті 20-25 км. Товщина озонового шару в чистому стані становить 3 мм при нормальних умовах (атмосферному тиску). Озон, що знаходиться в повітрі, затримує руйнівне для усього живого ультрафіолетове випромінювання. Такі забруднювачі повітря, як фреони (що містяться в аерозольних балончиках і холодильних агрегатах), а також оксиди азоту (що викидаються в атмосферу літаками і ракетами) знищують озон. Внаслідок цього

52

з'являються озонові діри, які сприяють посиленню ультрафіолетового

опромінення людей, тварин, рослин і шкідливо діють на їх стан.

3)Посилення іонізуючого опромінення. На Україні після аварії на Чорнобильській АЕС (1986 р.) значно підвищився радіаційний фон. Норми радіаційної безпеки в Україні (5,00 мЗв/рік) до 1997 року в три рази перевищували міжнародні (1,66 мЗв/рік). Це приведе до посилення онкологічних захворювань, зниження імунітету населення і появи мутацій.

Причини та джерела радіоактивного забруднення території України. В

результаті діяльності людини фон радіації постійно зростає. Так, внаслідок добування і спалювання вугілля, нафти, газу, добування фосфорних добрив в повітря попадають радіонукліди, які збільшують радіаційний фон приблизно на 1%. Ще на 1-1,5% зріс фон внаслідок поступання в атмосферу радіонуклідів в

результаті випробування ядерної зброї.

Аварія, що відбулася в квітні 1986 року на Чорнобильській АЕС, привела до значного забруднення радіонуклідами досить великих територій України, Росії та Білорусії.

Після проходження хмари, яка утворилася в результаті аварії на реакторі, потужні дози гамма-випромінювання, які зумовили людей, корелюють з кількістю опадів, які випали. Так, в районі Києва після аварії на початку травня 1986 року рівні потужності дози досягли 500-800 мкР/год, в Фінляндії –380, в Швеції –110 мкР/год. До кінця 1987 року гамма-фон знизився в 10 разів.

Склад викидів, що відбулися внаслідок аварії на ЧАЕС.

53

4)Значне збільшення кількості техногенних аварій і катастроф. Ще у часи СРСР за останнє десятиріччя значно скоротилося фінансування промисловості України.

Спад промислового виробництва в самостійній Україні також не дозволив відновити технологічне оснащення і обладнання на підприємствах. Сьогоднішня структура економіки України не відповідає потребам людини, не забезпечує нормальних умов життя, вона одна з екологічно «брудних» економік, яка перенасичена хімічними, металургійними, гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями. Все це привело до зростання техногенних аварій

(10.03. вибух метану на шахті в Луганську, 80 чоловік загинуло).

5)Забруднення повітря у великих містах. Концентрації багатьох шкідливих речовин перевищують ГДК в 3-15 раз. Причиною цього є зниження екологічних вимог до діючих підприємств і збільшення викидів автомобільного транспорту.

6.5. Стан природного середовища в Донецькому регіоні.

Глибина екологічної кризи в Україні відкрилася тільки після того, як вона стала державою. Можна уявити, наскільки критичний стан навколишнього середовища в Україні, враховуючи, що весь промисловий трикутник Дніпропетровськ - Харків -

Донецьк 1999 року постановою президента України оголошений регіоном

54

екологічної кризи. Великі екологічні проблеми є в районі Карпат, Чорного і Азовського морів. Однак найбільш забрудненим є навколишнє середовище в Донбасі.

Донецька область, одна з самих великих регіонів України, розташована в степовій зоні південно-східної її частини, площа якого становить 26,5 тис. км2 або

4,4% від всієї території України. Населення області 4,6 млн.(10%).

У Донецькій області сконцентровано біля 800 великих і середніх промислових підприємств гірничо-видобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики,

важкого машинобудування і будівельних матеріалів, експлуатується біля 300

родовищ корисних копалин.

У надрах області знаходяться майже всі хімічні елементи. Головним природним багатством є кам'яне вугілля, запаси якого оцінюються в 25 млрд. т., що може забезпечити потреби України на багато сторіч уперед. Відкриті величезні поклади залізняку, а також глини, крейди, гіпсу, доломіту, мергелю, каоліну,

кварциту, гранітів, будівельного і кварцового піску, руди ртуті і особливо важливими є родовища солі, які забезпечують біля 90% всієї здобичі в Україні. У південній частині Донбасу відкриті самі великі в країні і в світі родовища цирконію.

Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва,

транспортна інфраструктура в об'єднанні із значною густиною населення створила величезне вантаження на біосферу - саму велику в Україні і Європі. Техногенне навантаження на навколишнє середовище в багатьох регіонах Донецької області досягло рівня, який представляє загрозу для навколишнього середовища і здоров'я

населення.

Атмосферне повітря.

Гострою екологічною проблемою є проблема повітряного басейну області. За підсумками 1999 року щільність викидів шкідливих речовин в атмосферу становила

59,9 тонн на 1 км2. У атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення викинуто 1588,2 тис. т шкідливих речовин, а автотранспортом - 195,2 тис. т.

У різних містах регіону переліки інгредієнтів, по яких представляється щомісячні відомості про результати спостережень за станом атмосферного повітря неоднакові як за типами, так і за числом забруднюючих речовин:

55

м. Донецьк - 7 інгредієнтів: пил, диоксид сірки, оксид водню, диоксид азоту, фенол,

аміак, формальдегід;

м. Макеєвка - 5 інгредієнтів: пил, диоксид сірки, оксид водню, диоксид азоту, фенол;

м. Горловка - 9 інгредієнтів: пил, диоксид сірки, оксид водню, диоксид азоту, оксид азоту, фенол, аміак, сірководень, сірчана кислота;

м. Маріуполь - 7 інгредієнтів: пил, диоксид сірки і диоксид азоту, фенол, аміак,

формальдегид, флуорид.

Водні ресурси.

Вода завжди була одним з найголовніших природних ресурсів, що забезпечує розвиток біологічного життя на землі. Сьогодні вода стала енергетичним і технологічним ресурсом - вона працює на гідроелектростанціях, в технічних процесах, допомагає плавити сталь і отримувати різні хімічні сполуки, вирощувати сільськогосподарські культури.

Вода - складова частина всіх живих організмів: рослин, тваринних, людини.

Роль води в житті людей величезна. За даними Міжнародної організації охорони здоров'я на Землі щорічно через вживання брудної води, що не відповідає нормам вмирає 8 млн. людей.

Донбас знаходиться в степовій зоні, де немає повноводних річок і великих озер, запаси води тут обмежені.

Бурхливий розвиток промисловості, що не контролюється і сільського господарства в Донецькому краї вимагав повного використання місцевого стоку і його перерозподіл. З цією метою було побудовано 140 водосховищ, загальний об'єм яких 875 млн. м3 і 1011 міських і сільських ставків місткістю 195 млн. м3.

Не дивлячись на великий об'єм гідротехнічного будівництва, водозабезпечення на одного жителя області (190 м3) в 5 раз менше, ніж в середньому по Україні.

Загальна відбір води з всіх джерел склав по області в 1999 році 2559 млн. м3 об'єм скинених в поверхневі водні об'єкти стічних вод становив 1771 млн. м3, з яких 720,2

млн. м3 недостатньо обчищених. Основними забруднювачами річок і водосховищ, як і раніше, є підприємства чорної і кольорової металургії. Десятиріччями не вирішувалася така важлива екологічна проблема, як чищення русел малих річок і

56

водосховищ, які заїлені багато з них втратили своє господарське значення. Причина одна - немає способів, немає техніки, немає винних.

Не треба, мабуть, приводити багато доказів на захист якості питної води. На всіх станціях очищення питна вода проходить двоступеневе реагентне освітлення з подальшим хлоруванням. Однак якість питної води, що подається населенню, ще не відповідає вимогам ДСТ 2874-82 “Питна вода" по складу солей і заліза.

Гіршають показники води Азовського моря. Азовське море було рибним цехом України. Сьогодні - це морський кордон Донбасу. Невичерпним здавався рибний запас моря. Рибний промисел почався на Азовському море більше ніж 2 тисячі років тому, коли древні греки заснували в дельті Дону свою колонію - місто Танаїс. Тут ловили тараню, судак, рибець, лящі, кефаль, сом, бички, хамсу, тюльку. Особливим багатством моря були осетри, білуга, стерлядь, севрюга. Кожний рік улов цінних порід риби досягав 150-165 тис. т. промислова продуктивність Азова становила 80 кг риби на 1 га морських акваторій. Це в 7 раз більше, ніж в Каспійському, в 12 раз більше, ніж в балтійському і в 35 раз більше, ніж в Чорному морях. Сьогодні Азовське море стало зоною екологічної біди. Що сталося з Азовським морем?

Варто зазначити, що в Азовське море невелике - його площа становить 38 тис.

км2, об'єм води - 300 км3, середня глибина 7 метрів, а сама велика - 14. Протягом тисячоліть при оптимальному природному режимі море щорічно отримувало біля 41

км3 прісної води. 28,5 км3 давав Дон, 11 км3 - Кубань, 1,2 км3 - малі річки. Крім того

15 км3 води приходили з осадками. Море розумно розпоряджалося цим стоком: 31

км3 йшов на випаровування, а залишок 26,2 км3 через Керченську протоку - в Чорне море. Азовське і Чорне моря є збалансованою гідрологічною системою, в якій існує постійний водообмін, що дозволяє підтримувати солоність азовської води на рівні

10,5-11 % проміле. Дон і Кубань з своїми водами приносили в море велику кількість поживних компонентів, яка давала можливість щорічно виробляти до 35 млн. т

органічних речовин - планктону, зоопланктону, бентосу - основних поживних продуктів для рибного стада.

Біди Азовського моря почалися в 1952 році, коли було побудовано Цимлянське водосховище. Це привело до вилучення стоку Дону. На Кубані було споруджене

57

Краснодарське водосховище. Сьогодні Азовське море не отримує 15-17 км3 прісних стоки, а також значно скоротилася кількість біогенний речовин, що веде до зменшення відтворення планктону. Друга сторона проблеми - недолік прісної води поповнює Чорне море, яке через Керченську протоку направляє свої солоні води, які приводять до зникнення прісноводних комплексів, їх замінює чорноморська фауна.

Вже в кінці 70-х років більше ніж в три рази зменшилася кількість всіх видів риб.

Великий удар по екосистемі Азовського моря було нанесено хімічним і бактерійним забрудненням. У море кожний рік скидається до 19 км3 стічних вод,

серед яких 4 км3 недоочищених.

Як не парадоксально, але і курортна зона негативно вплинула на вже підірване здоров'я Азова. На превеликий жаль, забудова курортного району велася безсистемно, з обмеженим розвитком каналізаційних мереж, доріг, побутового обслуговування.

Для розв'язання екологічних проблем Азовського моря необхідно ухвалити науково-обгрунтовані постанови на рівні уряду України. Ці постанови повинні бути забезпечені фінансовими і матеріальними ресурсами, які дозволили б ввести нові технології, побудувати сучасні очисні споруди. Азовське море хворе і чекає допомоги від нас, і ми не маємо права баритися, оскільки ми, і є причиною цієї хвороби.

Відходи.

Проблема відходів відноситься до числа найбільш актуальних і найменше вирішених природоохоронних проблем. Донецька область займає лише 4,4% площі України, але тут сконцентровано більше ніж 20% всіх відходів в Україні. Навіть зараз, в умовах спаду промислового виробництва, об'єми відходів що утворюються залишаються досить високими. Рівень використання відходів дуже низький - всього

15-20%

Висока щільність населення в області приводити до великих об'ємів (6 млн. м3

в рік) твердих побутових відходів. Серед них особливе місце займають полімерні матеріали різного призначення, особливо широко використовуються карбоцепні полімери. Стійкість до дії атмосфери приводити до їх накопичення у великій

58

кількості. Ось чому повторна переробка полімерних відходів стає дуже актуальною.

Гострота проблеми пов'язана з тим, що кількість таких полімерів в побуті безперервно зростає. Тому актуальною залишається розробка екологічно безпечних методів їх утилізації.

Земельні ресурси.

Відомо, що земля, це не мертва позбавлена життя маса. Їй потрібне повітря тому, що вона дихає, потрібна вода, поживні речовини, дбайливий догляд, грамотне використання її можливостей. У землі, переважно в літній період, протікають активні життєві процеси на мікробіологічному рівні. Дослідження показали, що в поверхневому шарі ґрунту на один гектар доводиться 7 тонн живої бактерійної маси.

За вегетаційний період міняються до 30 поколінь бактерій. Це означає, що на одному гектарі за літо зростає до 200 тонн різних мікроорганізмів, які збагачують землю.

Тому охорона родючості землі, захист від водної і вітрової ерозії, раціональне використання повинна бути щоденною турботою людей, які живуть і працюють на землі, бо від цього залежить їх безпека життєдіяльності.

Загальна площа земель Донецької області становить 2651,7 тис. га.

сільгоспугіддя займають 2047,8 тис. га або 77,2 % всієї площі, в тому числі ріллі - 1661,9 тис. га (62%).

Першочерговою проблемою в сільськогосподарському виробництві є водна і вітрова ерозія. Площа еродованих земель зростає, якщо в 1961 році вона становила

43,8%, то за 20 років - до 1981 року виросла до 55%, а до 1991 року - до 65%. Пилові бурі, як правило, тривають 7-10 днів в рік і виносять до 370 тонн поверхневого пласта

зкожного гектару, що вважається найбільш родючою частиною ґрунту.

УДонецькій області високо розвинена гірничо - видобувна промисловість, яка вимагає значного відведення сільськогосподарських земель і дає мільйони тонн різних промислових відходів. Більше ніж 10 тис. га зайнято кар'єрами відкритого видобутку корисних копалин і більше 4 тис. га відвалами породи. 3 тис. га знаходяться під шахтними териконами, 4,5 тис. га - під ставками-відстійниками шахт збагачувальних фабрик, більше тисячі гектарів - під золо відвалами теплових електростанцій, стільки заскладовано відходами металургійних підприємств.

59

Великою проблемою залишається хімічне забруднення ґрунтів. Промислові гази і пил, який містять багато важких металів, проникають до ґрунтового шару і викликають хімічну ерозію, що веде до деградації ґрунтових структур. До цієї проблеми відноситься і пестицидне забруднення. Внаслідок промислової діяльності підприємств порушено біля 30 тис. га сільськогосподарських угідь.

Рослинне і тваринне царство.

У складі природної флори області нараховується 1870 видів рослин, що складає біля 40% видів рослинність України. Тут росте 91 з 541 видів, занесених до Червоної книги України, і 39 видів, занесені в Червону книгу Європи. Біля 200 видів дикорослих рослин можуть бути використані на сінокосах і пасовищах в якості кормових культур; понад 400 видів мають декоративний ефект і можуть бути використані в побуті, при створенні квітників. Більше ніж 100 рослин можна використати в їжу, 200 - для виготовлення зілля, 90 - в якості технічних культур.

Однак, в зв'язку з високим забрудненням території області і високим технологічним навантаженням під загрозою зникнення знаходяться багато видів місцевої флори.

Велике значення мають зелені насадження в зоні міст, селищ і інших населених пунктах. На 2000 рік кількість насаджень в кордонах зеленої зони міст склала до 25

м2 на одну людину. Це не так багато, якщо врахувати, що за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я при ООН, на одного міського жителя повинно доводитися 50 м2 міських зелених насаджень і 300 м2 - заміських.

Лісові насадження Донецької області відносяться до лісів 1 групи, які виконують виключно природоохоронні і рекреаційні функції. Лісовий фонд 202 587 га. Дерева в процесі фотосинтезу постійно збагачують повітря киснем і цілющими фітонцидами, мають пилеосаждаючі і газопоглинаючі властивості. За розрахунками фахівців рослинний мир області щорічно виділяє 3,3 млн. т кисню.

Одне дерево за вегетаційний період затримує в своїй кроні до 75 кг твердих частинок,

один гектар дубових насаджень може затримати 56 тонн пилу, а букових - 63 тонни.

Дерева поглинають багато хімічних інгредієнтів і, передусім, таких, як хлор, флуор,

свинець і інші важкі метали.

60

На стан лісів значно вплив має навантаження техногенного і антропогенного походження. Два з половиною - три сторіччя тому площа Донецької області була покрита лісами на 48%. Сьогодні площа лісів становить 4,8 %. За три сторіччя внаслідок безрозсудного господарювання людина перетворила Донецький край в степ.

Донецьким управлінням екологічної безпеки Мінекобезопасность України в Донецькій області в рамках програми “Донецька область 2010" розроблена концепція програми охорони природного середовища і забезпечення екологічної безпеки в Донецькій області до 2010 року.

Формування обласної програми захисту навколишнього середовища базується на основних принципах постійного суспільства: пріоритетність розв'язання екологічних проблем; ліквідації екологічно небезпечних виробництв; екологізації господарської діяльності і так далі.

6.6.Діоксин.

Уцей час гостро встала проблема небезпеки діоксина. Він виявився самим небезпечним з отрут, відкритих людиною: токсичніше за ціаніди, кураре, бойову ОВ.

Діоксин - це не одна конкретна речовина, а цілий клас хімічних сполук, яке утворяться звичайно в кисневому середовищі з бензольних кілець в присутність хлору і брому, особливо при високій температурі. У 50-е роки вчені запідозрили, що винуватцем багатьох хвороб є діоксин, і багато хто з них це довели втратою свого здоров'я. Постачають діоксини в довкілля підприємства по очищенню графіту, по виготовленню гербіцидів, бензину, а також целюлозно-паперові, електролізні заводи.

Виникають діоксини і при згорянні сміття, утилізації хлорвміщюючі відходів, при пожежах на електростанціях.

Дія цієї отрути на людину - при значних концентраціях - жахливо: багато які умирають відразу, а у живих з'являються незаживаючі виразки на тілі, психічні