Сердюк%20БЖД%20лек%20у

71

для кого вона становить інтерес;

які елементи інформації найбільше вагомі, надійні;

яка «тривалість життя» цих секретів;

в що обійдеться їхній захист.

Головний результат даної роботи - виявлення можливих каналів витоку

інформації.

Захист інформації передбачає такі заходи:

1.Законодавчі.

2.Морально-етичні.

3.Фізичні.

4.Адміністративні.

5.Технічні (застосування електронних і інших устроїв для захисту інформації).

6.Криптографічні (шифрування інформації).

7.Програмні (застосування спеціальних програм для захисту інформації).

Найбільше можливі канали витоку інформації:

1.Персонал, що має доступ до інформації;

2.Документи, що містять цю інформацію;

3.Технічні засоби і системи опрацювання інформації, у тому числі лінії зв'язку, по яких вона передається.

Необхідно підкреслити, що персонал - один із найголовніших каналів витоку інформації. Тому доцільно ретельно вивчати біографію Ваших особливо головних співробітників. Необхідно звернути увагу на знову зарахованих і тих, кого звільняють. Як запобігти розголошенню таємниць колишніми службовцями? По-

перше, необхідно створити такі умови праці і соціального розвитку, щоб звільнялось якнайменше службовців і менеджерів. По-друге, розробляти на підприємстві закони про нерозголошення комерційної таємниці: а) спеціальні контракти з найманими; б)

відповідальність за розголошення; в) штрафні санкції.

Об'єкт особливої турботи - персонал, що займається збутом продукції.

Цей персонал повинний чітко усвідомити, що можна говорити, а що немає.

Необхідно пам'ятати про постачальників і контрагентів. Витік інформації може

72

відбутися в результаті недостатньої уваги до відвідувачів. Активне співробітництво зі службами промислової контррозвідки для приватних фірм необхідне вже тепер і в майбутньому стане обов'язковим.

Для того, щоб захиститися від комерційного шпигунства необхідно:

діяти в межах закону;

передавати конфіденційну інформацію лише тим, кому дійсно необхідно знати цю інформацію;

проводити контроль за документами;

здійснювати контроль за множною технікою;

виконувати цензуру;

старанно підбирати персонал;

розділяти комерційні таємниці на окремі елементи;

проводити технічні заходи й ін.

7.3.Особливості економічної й організованої злочинності, її види і рівні.

Основними задачами Державної служби боротьби з економічною й

організованою злочинністю є:

1)здійснення заходів щодо реалізації програми по запобіганню злочинності в сфері економіки;

2)нейтралізація тіньових процесів у найбільше криміногенних областях;

3)активізація боротьби з небезпечними злочинами у фінансово-кредитній і банківській системах, сфері зовнішньоекономічної діяльності і приватизації;

4)розкриття злочинів, що пов'язані з енергоносіями і

5)посилення контролю за надходженням засобів у держбюджет.

Оцінюючи організовану злочинність, потрібно прийняти до уваги така ознака як

види злочинної діяльності. До неї ставляться: рекет, викрадення людей у корисливих цілях, збагачення від проституції, збут наркотичних речовин. Отже,

організована злочинність - це щодо масове поширення стійких керованих груп

73

злочинців, що створюють систему своєї безпеки за допомогою корумпованих зв'язків і займаються злочинами як професією.

Дуже важливо розрізняти рівні організованої злочинності.

Перший включає стійкі організовані групи, що чинять крадіжки державного майна в сфері економіки, а також ті, що займаються крадіжками, пограбуваннями, розбоями,

убивствами за замовленням, шахрайством, здирством.

Другий - ті ж самі групи, але вони вже мають корумповані зв'язки з представниками господарських або адміністративних органів.

Третій рівень - специфічний прообраз мафії. Мова йде про об'єднання ряду угруповань в одну злочинну організацію, що має функціонально-ієрархічну систему керування. У західній літературі це одержало назву мережної структури організованої злочинності. Як правило, керують такою організацією декілька людей,

що утворять щось схоже на раду. Подібні структурні об'єднання мають міжрегіональні зв'язки, об'єднують як фахові злочинців, так і «білих комірців»,

утворять свої грошові фонди і системи безпеки.

«Білі комірці» - особи різноманітного посадового положення. Вони, як правило,

перебувають на постійному утриманні злочинців, здобуваючи для них необхідну інформацію, документи, приховуючи факти їхньої злочинної діяльності.

Останнім часом визначилися тенденції безпосереднього зв'язку, коли представники елітарного прошарку карного середовища мають прямі контакти з посадовими особами, виступають посередниками у протиправних угодах.

Організовані злочинці тепер рідко використовують випадкові обставини для встановлення корумпованих зв'язків, а частіше створюють їх самі, уживаючи підкуп,

атакож стоншені прийоми шантажу і провокацій.

7.4.Причини економічної й організованої злочинності і її небезпека для

бізнесу.

Причини економічної й організованої злочинності, і взагалі злочинності,

насамперед, виникають у зв'язку з важким економічним станом нашої держави.

74

Можна провести закономірність, що чим нижче рівень економіки держави, тим більше з'являється причин, що спонукають до злочинної діяльності усе більше і більше людей. Щороку на вулиці залишаються тисячі юнаком і дівчин, що закінчили школу, але не надійшли у вуз. Подітися їм нікуди, виробництво не працює, робочих місць не вистачає, а жити на щось потрібно. От і стають деякі з них на злочинну дорогу.

Але оголосити дійсну війну організованої злочинності мішає недосконале законодавство. Неузгодження правових актів, наприклад, із Законом України «ПРО банки і банківську діяльність» не дозволяє одержати інформацію від банків для боротьби з економічною злочинністю. Дотепер немає чіткого визначення в законах,

що таке «організована злочинна діяльність» і «організовані злочинні угруповання”.

Необхідно, зрештою, визнати той факт, що на сьогодні організована злочинність стала явищем політичним. Наприклад, на останніх виборах, у депутати пройшло декілька «авторитетів» злочинного світу і людей їхній оточення. Таким чином,

організована злочинність має перед собою ціль ввійти у вищі ешелони державних структур, для того щоб мати значний реальний вплив на рішення і приймати вигідні тільки їм законодавчі акти. Відбувається об'єднання карного світу з державними органами.

Оцінюючи реальні наслідки цієї неоголошеної війни, можна тільки констатувати,

що величезні збитки, що несе Україна, не закінчуються прямими збитками.

Внаслідок цього Україна може стати несприятливою зоною для інвестицій, що так необхідні для нашої молодої держави, для підняття економіки і соціальної сфери.

Україна може виявитися в такій ситуації, що призведе до утрати всіх завоювань, що вона досягла з такими трудностями. Країна перетвориться в сировинну колонію з дешевою робочою силою, на чолі якої коштує «авторитет» злочинного світу.

По підрахунках спеціалістів, 60% капіталу на Україні знаходиться в руках карних вітчизняних і іноземних структур. Сьогодні організована злочинність нараховує тисячі бойовиків. Ця «армія» має можливість вирішувати не тільки особисті питання,

але і питання влади і великої політики.

75

По оцінках спеціалістів, 60% мафіозних кланів мають корумповані зв'язки в різноманітних структурах влади і керування. У корумпованих відношеннях знаходяться біля 40% підприємців і біля 90% комерційних структур. Корупція в органах влади і керування дає можливість торгово-економічної мафії одержувати мільярдні прибутки від карної діяльності.

Реальна економічна ситуація, що склалася в Україні з її розвитим тіньовим сектором, є унікальним середовищем для формування і розвитку злочинних угруповань. По підрахунках іноземних економістів державна скарбниця України не одержує до 60% прибутку від продукції, що виробляється своїми підприємствами.

Якщо порівняти з усіма країнами СНД, в Україні склалася дуже небезпечна ситуація з тіньовою економікою, що загрожує фінансовим крахом країні.

ТЕМА 8. ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА НАСЕЛЕННЯ

План

8.1.Коротка історія проблеми й основні поняття

8.2.Критерії продовольчої безпеки

8.3.Якість і безпека продовольства

8.4.Харчові отруєння і їхня профілактика

8.5.Використання харчових добавок в Україні

8.6.Деякі пріоритети державної політики в питаннях продовольчої безпеки

8.1. Коротка історія проблеми й основні поняття

Проблема продовольчої безпеки населення стала предметом активного розгляду світовим співтовариством у зв'язку із соціально-економічними процесами в країнах, що розвиваються, із середини 70-х років XX століття. Виникло глобальне протиріччя, коли абсолютне надвиробництво продовольства в розвитих країнах супроводжувалося з масовим голодом і недоїданням населення в ряді країн третього світу. Це з всією очевидністю продемонструвало що, найчастіше хронічна,

продовольча нестабільність, зв'язана не стільки з теорією убутного родючості

76

Мальтуса чи нерозвиненістю аграрного сектора, скільки з рівнем економічного розвитку і бідністю значної частини населення окремих держав, що робить недоступним продовольство за цінами ринку. У цій ситуації проблема продовольчої безпеки населення стала предметом пильної уваги з боку світового співтовариства і вже в грудні 1974 року Генеральна Асамблея ООН схвалила розроблені Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) "Міжнародні зобов'язання по забезпеченню продовольчої безпеки у світі". У 1996 році на Всесвітній зустрічі на вищому рівні з проблем продовольства була прийнята Римська декларація по всесвітній продовольчій безпеці. У зазначеній декларації продовольча безпека визначена як - "стан економіки, при якому населенню країни в цілому і

кожнім громадянині окремо гарантується забезпечення доступу до продуктів

харчування, питній воді й іншим харчовим продуктам у якості, асортименті й обсязі необхідних і достатніх для фізичного і соціального розвитку особистості,

забезпечення здоров'я і розширеного відтворення населення країни". Також відзначено, що джерелом продовольчої нестабільності є бідність.

Продовольча безпека населення (у термінології світової літератури), у першу

Безпека харчових продуктів - стан обґрунтованої впевненості в тім, що харчові продукти при звичайних умовах їхнього використання не є шкідливими і не представляють небезпеки для здоров'я нинішнього і майбутнього поколінь.

Ідентифікація харчових продуктів, матеріалів і виробів - діяльність по установленню відповідності визначених харчових продуктів, матеріалів і виробів вимогам нормативних, технічних документів і інформації про харчові продукти,

матеріали і вироби, що міститься в прикладених до них документах і на етикетках.

Якість харчових продуктів - сукупність характеристик харчових продуктів,

здатних задовольняти потреби людини в їжі при звичайних умовах їхнього використання.

Харчові продукти - продукти в натуральному чи переробленому виді, уживані людиною в їжу (у тому числі продукти дитячого харчування, продукти дієтичного

77

харчування), бутильована питна вода, алкогольна продукція (у тому числі пиво),

безалкогольні напої, жувальна гумка, а також продовольча сировина, харчові добавки і біологічно активні добавки.

Харчові добавки - природні чи штучні речовини і їхні сполуки, у процесі, що вводяться спеціально в харчові продукти, їхнього виготовлення з метою додання харчовим продуктам визначених і (чи) збереження якості харчових продуктів.

8.2. Критерії продовольчої безпеки

Стан продовольчої безпеки населений оцінюється широким спектром показників.

Якщо на початковому етапі це були середньодушові доходи населення, що переходять залишки продовольчого зерна (спочатку на рівні 20%, а в наслідку 16%

від загального обсягу річного споживання), частка імпорту в продовольчих ресурсах

(яка в більшому ступені характеризує продовольчу самозабезпеченість країни, а не рівень харчування населення).

Тепер критерії продовольчої безпеки розширилися і стали більш складними. До них відносять:

1)частку витрат на продовольство в загальних витратах окремих груп населення;

2)територіальну доступність продуктів (вимірювану шляхом порівняння рівня роздрібних цін на однакові товари в різних регіонах країни);

3)рівень "зручності" продовольства (частка в споживанні сучасних продуктів, що знижують втрати і заощаджують час роботи в домашнім господарстві);

4)ступінь "натуральності" і доброякісності продуктів, - вплив якості продуктів на стан здоров'я, тривалість життя, у тому числі продуктів, отриманих за допомогою методів генної інженерії і біотехнології, масове комерційне освоєння яких почалося в

1995 році й ін.

В узагальненому виді оцінка стану продовольчої безпеки населення

визначається:

- фізичною приступністю продовольства - наявність продуктів харчування на всій

території країни в кожен момент часу й у необхідному асортименті;

78

-економічною приступністю продовольства - рівень доходів незалежно від соціального статусу і місця проживання громадянина, що дозволяє здобувати продукти харчування, принаймні , на мінімальному рівні споживання;

-безпекою продовольства для споживачів - запобігання виробництва, реалізації споживання неякісних харчових продуктів, здатних нанести шкода здоров'ю

населення.

8.3. Якість і безпека продовольства

Останні роки в Україні особливу гостроту придбала проблема безпеки продуктів харчування для споживачів, що зв'язано зі збільшенням надходження на продовольчий ринок неякісних, фальсифікованих і небезпечних для здоров'я

продуктів. По оцінках Національного фонду захисту прав споживачів, на дрібнооптових і продовольчих ринках до 85% продуктів харчування в тім чи іншому ступені фальсифіковані.

Максимальна кількість добавок, що можуть міститися в продукті,

розраховується так: експериментально виведена нешкідлива добова кількість речовини скорочується не менш чим у 100 разів (іноді в 500 чи 1000). До рекомендацій ДЖЕКФА прислухаються органи охорони здоров'я усього світу. Отже,

що ж ховається за індексами?

Е100-і 182-барвники;

Е200 і далі - консерванти;

Е300 і далі - антиокислювачі, інакше антиоксиданти (охороняють продукт від псування, по дії схожі з консервантами);

Е400 і далі - стабілізатори (зберігають задану консистенцію);

Е500 і далі - емульгатори (підтримують визначену структуру, по дії схожі зі стабілізаторами);

Е600 і далі - підсилювачі смаку й аромату;

Е700 - Е 800 і далі - запасні індекси;

79

Е900 і далі - антифламінги, проти піні речовини (знижують піну, наприклад, при розливі соків);

Е1000 і далі - агенти, що глазурують; підсолоджувачі; добавки, що перешкоджають злежуванню цукру, солі; речовини для обробки борошна, крохмалю й ін.

Як показали дослідження останнього років, близько 15 % харчових добавок,

дозволених до застосування при виробництві харчових продуктів на території Росії,

України й інших країн СНД, таять у собі реальну загрозу здоров'ю. Більшість символів, нанесених па упакуваннях товарів, фактично виносить смертний вирок їх споживачам: "сумнівний". "небезпечний". "дуже небезпечний", "заборонений", "канцероген". "протипоказаний". Випробуєш холодний жах - уиндси" на коробочці голландської олії "Согопа» - Е -103 ("небезпечний"), Е -330 ("канцероген").

Купуючи імпортну продукцію, насамперед, уважно вивчите символи, нанесені на упакування. Відомо, що та сама компанія може робити три категорії того самого продукту:

1-я - для внутрішнього споживача (в індустріально розвитий країні); 2-я - для експорту в інші розвиті держави;

3-я - з найгіршими якісними параметрами для вивозу в країни, що розвиваються, у

тому числі і до нас. До цієї категорії відноситься 80 % продуктів харчування, сигарет.

напоїв, а також 90 % медикаментів.

Це фірми на Багамах, Кіпру, Філіппінах, Мальті, у Пуерто-Рико, Сенегалу,

Ізраїлі, Марокко, Австралії, Кенії, Голландії, Німеччини, Швейцарії, Туреччини,

ПАР. На таких продуктах ставиться спеціальне маркірування, що вказує на те, що товар зроблений з використанням небезпечних для здоров'я консервантів. Це буква Е

(Європейська цифрова система) і тризначна цифра. Так, кола і маргарин. зроблені в Голландії, Німеччині і поставляються до нас, консервовані ракоутворюючим емульгатором, позначеним на упакуванні символом Е 330. Ця продукція заборонена у високорозвинених країнах.

Виробник, чесно попереджаючи споживача, як би говорить: "Ви самі вільні вирішити, купувати цей товар, що коштує дешевше, чи зволіти йому бездоганний, але дорожче".

80

Золоті правила готування їжі

(розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров'я)

1. Здобуваючи продукти, зверніть увагу на відсутність у них ознак псування.

Віддавайте перевагу замороженим і пастеризованим продуктам.

2. Ретельно готуйте їжу. Теплова обробка повинна знищити шкідливі мікроорганізми,

а для цей продукт необхідно прогріти на всю глибину. Замороженого птаха, рибу,

м'ясо варто попередньо відтавати перед тепловою обробкою, інакше їжа може не прогрітися на всю глибину.

3.Намагайтеся використовувати приготовлену їжу негайно.

4.Якщо усе-таки виникла необхідність зберігати приготовлену їжу, подбайте про тепловий режим. Розвиток шкідливих мікроорганізмів придушується при температурі понад 60°С и нижче 10°С. Температура 10° - 60°С несприятлива для забезпечення безпеки їжі. Не зберігаєте їжу, призначену маленьким дітям. Перед приміщенням їжі в холодильник її потрібно прохолоджувати досить швидко.

5.Ретельно розігрівайте раніше приготовлену їжу. Вона повинна прогрітися на всю глибину до 70°С.

6.Уникайте контакту сирих і варених продуктів. Наприклад, не ріжте варене м'ясо на дошці і ножем, що використовувалися при обробці невареної їжі. Це виключить перенос мікробів.

7.Постійно мийте руки.

8.Тримаєте все устаткування на кухні в чистоті. Щодня змінюйте рушник і кип'ятите його. Зверніть увагу на систематичне чищення полових ганчірок.

9.Захищайте їжу від комах, гризунів і інших тварин.

10.Використовуйте тільки чисту, краще кип'ячену воду. Будьте особливо обережні,

наготовлюючи дитяче харчування.

8.4. Харчові отруєння і їхня профілактика

До харчових отруєнь відносять гострі чи хронічно протікають захворювання,

викликувані вживанням їжі, масивно засіяної деякими видами чи мікроорганізмів