Сердюк%20БЖД%20лек%20у

11

ТЕМА 2.ФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛЮДИНИ - ЯК ЕЛЕМЕНТА

СИСТЕМИ "ЛЮДИНА - ВИРОБНИЦТВО - НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ".

План

2.1.Основні загальносвітові принципи переходу руху суспільства до стійкого розвитку

2.2.Нервова система - система захисту від небезпеки.

2.3.Значення рефлексів у БЖД.

2.4.Характеристика аналізаторів і закон Вебера.

2.5.Вплив на життєдіяльність людини зорового аналізатору.

2.6.Вплив на життєдіяльність людини слухового аналізатору.

2.7.Інші аналізатори.

2.1.Основні загальносвітові принципи переходу руху суспільства до стійкого

розвитку

В даний час 90% екологічних аномалій на планеті - результат людської діяльності і тільки 10% екологічних катастроф обумовлені чисто природними стихійними явищами. Багато в чому це обумовлено зневагою людства до екологічних проблем, неадекватною і недостатньою інформацією в сфері екологічної безпеки.

Усебічно проаналізувавши процеси, що відбуваються у світі, найвизначніші вчені і політики світу прийшли до висновку, що з погляду майбутнього цивілізації потрібно вивчати і пізнавати закони природи не для того, щоб активніше її експлуатувати, а для того, щоб жити за законами природи і взаємодіяти з нею.

Результатом всебічного аналізу процесів, що відбуваються у світі, стала ідея екологічного імператива, як основи розвитку економіки. Стійкий розвиток це не якийсь фіксований стан розвитку, це, швидше за все, процес змін, відповідно до яких використання природних ресурсів, напрямок розвитку технологій, соціальні перетворення здійснюються, як з дійсних, так і майбутніх потреб.

12

Стійкий екологічно безпечний розвиток - це довгостроковий і складний еволюційний процес, в основі якого лежать великі гуманістичні ідеї під загальним девізом "Не нашкодь".

Визначено основні загальносвітові принципи руху суспільства до стійкого

розвитку на думку "Римського клуба" можуть бути зведені до наступного:

1. Забезпечення психічного розвитку і збереження здоров'я - пріоритетна задача будь-якого суспільства.

Даний принцип говорить про те, що в будь-якім суспільстві пріоритетом повинне бути те, що сучасною мовою називається факторами здоров'я.

Розподіл цих факторів у формуванні здоров'я людини розподіляється в такий спосіб: спосіб життя - 53%; екологія - 21%; спадковість - 16%; система охорони здоров'я - 10%.

Часто якість життя ототожнюють з рівнем споживання, забуваючи в яких умовах відбувається це споживання. А це в основному навколишнє середовище і система охорони здоров'я людини.

2. Визначення розумної межі задоволення потреб людини.

Основна проблема в тім, що існуюча модель виробництва і споживання екологічно не обґрунтована. Необхідні орієнтири хоча б регіонального споживання.

По рекомендаціях "Римського клуба" середньоєвропейський рівень споживання міг би бути прийнятим у майбутньому, як світова модель. В даний час рівень споживання середнього українця складає 1/6 частину середньоєвропейського споживання.

3. Прийняття положення - одна родина - дві дитини.

Даний принцип звернений як до розвитих країн, де він менше 2-х, так і до країн Азії й Африки, де він значно перевищує цю норму. Демографічна проблема на сучасному етапі практично не регулюється, як у багатих, так і в бідних країнах.

4.Прийняття концепції збалансованого розвитку при прагненні зберігати основні екосистеми Землі (природні зони, регіони, окремі території) при обов'язковому засвоєнні знань про управління природними ресурсами.

5.Прийняття концепції відкритої економічної системи і справедливої торгівлі.

13

В основу цього принципу повинні лягти такі морально - етичні поняття як

"Партнерство і справедливість", а одним з елементів справедливої торгівлі повинне бути обов'язкове включення у вартість продукції вартості екологічного компонента.

6. Оподатковування промислово розвитих країн на користь країн, що розвиваються.

Конференція "Ріо-92" поставила за обов'язок розвитим країнам виділяти 0,7%

свого валового національного доходу на користь країн, що розвиваються.

В даний час тільки чотири скандинавські країни - Швеція, Голландія, Данія і Норвегія виконують цю вимогу, інші розвиті країни виділяють для цього менш 0,3%

свого доходу.

7. Формування національної екологічної політики.

Держави, у тому числі й Україна, що приєдналися до рішень "Ріо-92", повинні виробити національні стратегії стійкого розвитку. На жаль в Україні така стратегія дотепер не прийнята.

8. Розвиток прав і активності громадян.

В основі цього принципу лежить ідея "соціального партнерства" і підвищення ролі самоврядування.

9. Формування нових проекологічних організаційних структур.

По цьому принципі передбачалося підвищити роль ООН і її структур у питаннях екологічної безпеки, а також створити Всесвітню екологічну Федерацію -

законодавчий контрольний орган при ООН.

2.2. Нервова система - система захисту від небезпеки.

Життя організму в природних біологічних умовах - безупинна боротьба за існування, у цій боротьбі перемагає найбільше пристосований, тобто найбільше кмітливий, сильний, спритний, швидкий, невтомний.У процесі еволюції людини була створена система, що у випадку небезпеки максимально мобілізувала рухову й інтелектуальну активності і запускала в дію всі ресурси організму. Це центральна нервова система (ЦНС), у котрої симпатичний відділ - система тривоги, система

14

захисту, система мобілізації резервів забезпечує активну взаємодію із середовищем життєдіяльності.

У основі сучасного уявлення про структуру і функцію ЦНС лежить нейрона теорія.За допомогою нейронів(нервових клітин), які спеціалізуються на сприйнятті,

опрацюванні, збереженні і передачі інформації,і об'єднаних у специфічні нейроні ланцюги і центри, вирішуються життєво важливі питання.

Координація всіх цих систем здійснюється ЦНС. Вона забезпечує ефективне безпечне пристосування організму до змін навколишнього середовища. Основною

"цеглинкою" ЦНС є нервова клітина "нейрон", що складається з тіла клітини,

вміщуючого ядро, одного або декількох дендритів, аксона. Кожна частина виконує певну функцію.Тіло клітини містить різноманітні внутрішньоклітинні органелі,

необхідні для забезпечення життєдіяльності всієї клітини. Дендрити - гільчасті волокна нейрона - сприймають збудження. Аксон- волокна, які передають нервовий імпульс (потенція дії) іншим нейронам. Контакт аксона з дендритами або тілом інших нейронів називається синапсом і в ЦНС таких синаптичних контактів астрономічна цифра 1015 - 1016.

2.3. Значення рефлексів у БЖД.

Основним механізмом діяльності ЦНС є рефлекс. Рефлексом (відбитком)

називають відповідну реакцію організму за участю ЦНС. Рефлекси розділяються на безумовні й умовні.

Безумовні рефлекси це реакції організму, що передаються спадково,

здійснювані в підкіркових ядрах, мозковому стовбурі, спинному мозку. Безумовні рефлекси є видовими. Вони властиві всім представникам даного виду і відносно постійні.

Умовні рефлекси - це реакції організму придбані їм у процесі індивідуального розвитку на основі життєвого досвіду. Умовні рефлекси є функцією кори головного мозку, індивідуальні. У представників того самого виду можуть бути або відсутні.

15

Умовні рефлекси не постійні й у залежності від умов життя можуть вироблятися закріплюватися або зникати.

Для того щоб умовні рефлекси не зникали, а закріплювалися, і час на їхнє здійснення скорочувався, необхідно постійно з певною періодичністю проводити навчання.

Для забезпечення безпеки в критичних ситуаціях навчання повинно включати:

1)глибокі знання причин і аналіз наслідків цих ситуацій;

2)розгляд критичних ситуацій з аналізом неправильної поведінки людей і наслідків,

до яких ця поведінка призводить;

3)для виробітки уміння й освоєння навичок необхідно проводити навчання з використанням різноманітних видів тренажерів, стендів, макетів;

4)із метою закріплення придбаних навичок (умовних рефлексів), підвищення фахової майстерності необхідно постійно з певною періодичністю проводити навчання у виді "моделювання" критичних ситуацій і оцінки поведінки людей.

2.4. Характеристика аналізаторів і закон Вебера.

Здоров'я людини - це стан повного фізичного, психологічного і соціального добробуту, відсутність хвороб або фізичних дефектів.Важливим елементом життєдіяльності є активна розвідка, пошук нового середовища мешкання, переходу до нових умов існування і праці. Така діяльність необхідна для накопичення життєвого досвіду, підвищення життєстійкості і можливості виживання людини.

Для одержання такої інформації організм людини має аналізатори або

"сенсорну систему". Аналізатором або "сенсорною системою" називають частину нервової системи, що складає з безлічі спеціалізованих приладів, що сприймають інформацію - рецепторів, а також проміжних і центральних нервових клітин, а також нервових волокон, які зв’язують їх. Аналізатори являють собою системи входу інформації в мозок і аналізу цієї інформації.

16

Робота будь-якого аналізатора починається з виявлення і сприйняття сигналу з зовнішнього або внутрішнього середовища. На другому етапі аналізатори зобов'язані провести розрізнення сигналів. На даній стадії основним критерієм виступає не абсолютна чутливість аналізатора, а його спроможність реагувати на зміну інтенсивності тимчасових показників або просторових ознак подразнення. Цей природний "пристрій" виконаний так,щоб забезпечити різну реакцію на мінімальну різниця (інтенсивність) між подразненнями. Ця мінімальна різниця в інтенсивності і є

поріг різниці.

У 1834 р. Э.Вебер сформулював такий закон "Відчутний приріст подразнення

(поріг різниці) повинний перевищувати подразнення, що діяло раніше, на певну долю". Сформульований закон можна записати в такий спосіб:

I const, I

I- подразнення, ΔIйого відчутний приріст (поріг різниці).

Розглянемо приклад. Людина тримає на руці гирьку масою 100 грам. Слідуюча мінімальна добавка вантажу (поріг різниці), що спроможна відчути людина через тиск на шкіру руки, буде дорівнювати 3 г, для вантажу 200 г - поріг різниці - 6 г,

для вантажу в 800 г - поріг різниці - 24 г.

Аналогічні співвідношення були отримані для зору, слуху й інших органів почуттів людини.

2.5. Вплив на життєдіяльність людини зорового аналізатору.

Одним із найважливіших у життєдіяльності людини є зоровий аналізатор, що дає більш 90% інформації нашому мозку. Тому не випадково говорять "Краще один

17

1. Найближча точка ясного бачення знаходиться на відстані 10 см від ока.

Предмети розташовані ближче 10 см, не можуть бути ясно видні людиною з нормальним зором.

2. Інерція зору обумовлена часом дії фізіологічних процесів і коливається від

0,03 до 0,1с.

3.Мінімальна тривалість фіксації погляду на аналізованому предметі або світлій точці, лампі, пульті керування знаходиться в межах 0,2-0,5с.

4.Гранична світлова чутливість, тобто енергія, необхідна для виникнення зорового відчуття, дорівнює 1∙10-18 - 1∙10-17 Вт.

5.Темна адаптація відбувається нерівномірно в перші 10 мин чутливість ока збільшується в 50-80 разів, а потім протягом часу - у багато десятків тисяч разів.

Дану обставину необхідно враховувати, коли люди виходять або виїжджають із світлих помешкань (ділянок) на темні вулиці (ділянки).

6. Діапазон видимого спектру від 720-400 нм від червоного до фіолетового.

Часткова кольорова сліпота або дальтонізм спостерігається, як правило у чоловіків. 8% чоловіків не розрізняють червоний та зелений кольори.

2.6. Вплив на життєдіяльність людини слухового аналізатору.

Слуховий аналізатор другий за значенням дистантний аналізатор людини в зв'язку з виникненням членороздільної мови. Поширення коливального руху в середовищі називається звуковою хвилею. Звуковий тиск Р виражається в паскалях

(Па).

Шум являє собою хаотичне сполучення безлічі різноманітних по частоті і силі

амплітудами до декількох міліметрів і частотою до 20 Гц називають вібраціями.

Вібрації з частотою вище 20 Гц супроводжуються виникненням шуму.

18

Вище ми розглянули фізичні характеристики звука. Тепер розглянемо фізіологічні характеристики звука.

Порогом чутності називається мінімальний рівень звукового тиску на даній частоті, що викликає слухове відчуття - поріг чутності і дорівнює 1дБ. При цьому інтенсивність звука змінюється в 1,26 разів, або на 26%. З урахуванням даного тиску розроблена міжнародна шкала гучностей, сприйманих людським вухом, що розділяється на 130 одиниць. За нуль прийнята сила звука на порозі чутності. Рівень інтенсивності різноманітних звуків на відстані 1 м складає, дБ: шепіт -10-20, гучна мова - 60-70, шум на вулиці - 70-80, шум електропоїзда - 110, шум реактивного двигуна - 130-140. Шум у 150 дБ є непереносимим для людини, шум у 180 дБ викликає втому металу, а 190 дБ вириває заклепки з конструкцій.

Гранично припустимий рівень звукового тиску на робочому місці – 80 дБ.

Різниця між рівнем сили звука і рівнем гучності полягає в тому, що перший визначає тільки чисту фізичну величину, а другий враховує також і фізіологічні відчуття звука.

Тривалий і сильний шум відбивається на здоров'ї і працездатності людини.

Тривала дія шуму викликає загальне стомлення, може поступово призвести до втрати слуху і до глухоти. Втратою слуху називається постійний зсув порога чутності на даній частоті, тобто необоротне (стійке) зниження гостроти слуху від впливу шуму. Втрата слуху визначається на мовних частотах 500, 1000 і 2000 Гц окремо для лівого і правого вуха людини.

Якщо втрати слуху на мовних частотах 10-20 дБ, то це легке зниження слуху (1

ступінь); при втраті слуху в 21-30 дБ спостерігається помірне зниження слуху (П

ступінь); якщо зниження слуху 31 дБ і більш, то це значне зниження слуху (Ш

ступінь).

2.7. Інші аналізатори.

Шкірна чутливість. Шкірні рецептори мають величезну поверхню чутливої системи від 1,4 до 2,1 м2. У шкірі зосереджена велика кількість нервових закінчень чутливих до доторку, тиску, вібрації, тепла, холоду, до больових подразнень.

19

Температурна чутливість обумовлена роботою холодних і теплих терморецепторів. Температурна інформація зовнішнього середовища необхідна для

діяльності механізмів терморегуляції тіла. Диференціальна чутливість терморецепторів велика, достатньо змінити температуру на 0,20С, щоб викликати тривалі зміни в їхній пульсації.

Больова чутливість має особливе значення для виживання організму, тому що

сигналізує про небезпеку при дії будь-яких надмірно сильних і шкідливих агентів.

Адаптація больових рецепторів можлива. Проте важливою особливістю больових рецепторів у багатьох випадках є відсутність істотної адаптації, що робить страждання хворого особливо болісними і потребує застосування спеціальних ліків.

задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдалинах і підгортанику. У різноманітних людей абсолютні пороги смакової чутливості до різних речовин істотно різняться, аж до "смакової сліпоти". Крім того, смакові пороги залежать від стана організму.

ТЕМА 3. ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ Й БЕЗПЕКА

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

План

3.1.Заходи щодо забезпечення безпечної та ефективної роботи колективу людей.

3.2.Основні цілі та завдання ергономіки.

3.3.Ергономічні вимоги до організації робочого місця.

20

3.4.Потенційні джерела небезпеки праці і їх наслідки.

3.5.Вплив різних форм праці на її потенційні джерела небезпеки.

3.1.Заходи щодо забезпечення безпечної та ефективної роботи колективу людей.

Серед різноманітних форм взаємодії людини з навколишнім середовищем одна з найважливіших - це його трудова діяльність.

Праця - це заздалегідь осмислений процес свідомої діяльності людини з урахуванням його досвіду, матеріальних і духовних потреб.

У процесі праці змінюється організація людини, що істотно відрізняється від психіки самої вищої тварини. По-перше, людина навчилася створювати, удосконалювати і зберігати знаряддя праці. По-друге, людина спроможна абстрагуватися до даної конкретної ситуації і передбачати наслідки, яких можуть виникати при реалізації цієї ситуації. По-третє, відмітною рисою психічної діяльності є передача суспільного досвіду. По-четверте, тільки людині властиво розходження в почуттях -

співпереживання в радості і горі до іншої людини.

Трудова діяльність людини є багатоплановою. Проте в кінцевому рахунку в роботу включається руховий апарат організму, його кістякові м'язи. Важка фізична робота потребує правильної організації праці на основі урахування її інтенсивності,

що обумовлена рівнем енергетичних витрат.

При виконанні роботи кількома людьми успіх її залежить від узгодженості,

уміння, надійності і багатьох інших чинників.

Для попередження травматизму й організації комфортних умов праці важливу роль грають функції регуляції поводження по відношенню один до одного з урахуванням взаємної стимуляції, контролю та емоційної напруженості. Вищою формою групової організації є колектив. У процесі формування будь-якої фахової групи укладається своєрідний резерв її можливостей або "колективна спроможність".

Групова діяльність особливо ефективна при рішенні проблем, які мають декілька рішень.