
Сердюк%20БЖД%20лек%20у
.pdf41
За величиною ефективної питомої активності природних радіонуклідів (ПРН) та можливістю їх використання в будівництві всі будівельні матеріали поділяються на три класи:
I клас - ефективна питома активність ПРН складає не більше або дорівнює
370 Бк∙кг -1. Такі будівельні матеріали можуть використовуватися для всіх видів будівництва без обмежень.
IIклас - ефективна питома активність ПРН вища 370 Бк∙кг -1але нижча чи дорівнює
740 Бк∙кг -1. Такі будівельні матеріали можуть використовуватися для дорожнього і промислового будівництва в межах населених пунктів.
III клас - ефективна питома активність ПРН вища 740 Бк∙кг -1але нижча чи дорівнює1350Бк∙кг -1. Такі будівельні матеріали можуть використовуватися в межах населених пунктів для будівництва підземних споруд, а також поза населеними пунктами для будівництва доріг, дамб та ін.
Будівельні матеріали, ефективна питома активність ПРН яких перевищує 1350
Бк∙кг -1, але не перевищують 3700 Бк∙кг -1, можуть використовуватись для оздоблення приміщень на підставі отриманих висновків, затверджених Мінохоронздоров'я
України.
Наведені значення АЕ відносяться до усереднених значень в межах родовищ корисних копалин, дільниці, або партії матеріалу, що використовується.
5.4.Нормативи потужності поглиненої в повітрі дози
Убудинках та спорудах з постійним перебуванням людей, що експлуатуються, потужність поглиненої дози гамма-випромінення в приміщеннях
не повинна перевищувати 122 пГр∙с -1 (50 мкР·год-1).
При здачі об'єкта в експлуатацію, де передбачено постійне перебування людей,
потужність ППД гамма-випромінювання не повинна перевищувати 73 пГр∙с -1 (30
мкР·год-1).
Вказані рівні гамма-випромінювання включають природну компоненту.
42
5.5. Допустимий вміст радону - 222 і торону в повітрі приміщень
Середньорічна ЕРОА радону-222 в повітрі приміщень в зоні дихання при здачі їх в експлуатацію не повинна перевищувати 50 Бк∙м -3, торону - 3 Бк∙м -3. В будинках і спорудах, що експлуатуються, середньорічна ЕРОА радону-222 в зоні дихання не
повинна перевищувати 100 Бк∙м-3, торону - 6 Бк∙кг-1.
5.6 Порядок контролю за дотриманням радіаційно – гігієнічних нормативів у
будівництві
Дотримання радіаційно-гігієнічних нормативів на підприємствах будіндустрії та об'єктах будівництва, а також в будинках і спорудах, що експлуатуються,
покладається на підприємства і організації всіх форм власності, що здійснюють проектування, будівництво і експлуатацію об'єктів промислового і цивільного будівництва, виробництво і постачання будівельних матеріалів, мінеральної будівельної сировини і відходів виробництва, що використовуються в будівництві.
Планові радіологічні дослідження можуть проводитися лабораторіями, що акредитовані на право проведення радіологічних досліджень, зокрема радіологічними лабораторіями санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.
При здійсненні поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду проводяться вибіркові дослідження проводять також радіологічними лабораторіями санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.
Обов'язковому радіаційному контролю підлягають:
-будівлі та споруди, що здаються в експлуатацію;
-дитячі дошкільні установи, школи та інші дитячі освітні установи, що експлуатуються;
- санаторно-курортні та лікувально-оздоровчі |
установи, що експлуатуються; |
- перші поверхи та підвальні приміщення, що |
використовуються в училищах, |
технікумах, вузах та інших загальноосвітніх установах, клубах.
43
5.7. Контроль на стадії проектування і будівництва
Згідно з ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди. Основні положення» при розробці проектів будівництва і реконструкції об'єктів проектні організації зобов'язані використовувати будівельні матеріали, які дозволяються в будівництві споруд, що проектуються.
При потребі необхідно передбачати проектування автономних систем вентиляції підвальних приміщень, а також посилену герметизацію перекриттів між підлогою першого поверху та підвалом.
Будівельні організації повинні дотримуватись проектних вимог радіаційної безпеки будівельних матеріалів і мати документи, видані постачальниками, що підтверджують клас будівельних матеріалів згідно існуючої класифікації.
5.8. Радіаційний контроль будівельних матеріалів
Підприємства та організації, що здійснюють виробництво будівельних матеріалів та мінеральної сировини, а також підприємства, відходи яких використовуються для виготовлення будівельних матеріалів, повинні постійно проводити їх радіаційний контроль. Контролю підлягають:
-сировина і будматеріали: піски і глини всіх видів, гравій, крейда, гіпс, сланці,
щебінь всіх видів, відсів гранітний всіх видів;
-відходи: шлаки, золи, шлами, порожня порода та інші.;
-будівельні бетонні та залізобетонні вироби, конструкції, цегла;
-оздоблювальні матеріали і вироби: керамічні, гранітні, мармурові та гіпсокартонні плити .
Щорічно підприємство складає і затверджує з територіальною СЕС номенклатуру сировини і (або) матеріалів, що підлягають радіаційному контролю.
Метою радіаційного контролю є визначення ефективної питомої активності ПРН матеріалу, встановлення класу його використання, а також санітарно-
епідеміологічна експертиза та сертифікація продукції. Для отримання статистично достовірних результатів досліджень проводиться радіаційний контроль не менш 10
проб, кожного найменування матеріалу (сировини), який відбирається згідно діючої
44
методики. При відвантаженні будматеріалів споживачам при потребі досліджується одна проба від кожної партії. Об'єм проби повинен складати не менше 1 дм3.
Проби, що надходять в лабораторію, повинні мати направлення, в якому вказується найменування проби, об'єм партії, галузь використання, реквізити підприємства.
Гамма-спектрометричні дослідження можуть проводитися двома методами:
експресним і лабораторним.
Експресний метод - призначений для попередньої оцінки гірських порід, що розробляються в кар'єрі, і для періодичного вихідного контролю (при виробництві)
будівельних матеріалів і відходів промислового виробництва.
Для виконання експрес методу можуть застосовуватися гамма -радіометри,
наприклад РУГ-91М, з нижньою межею вимірювання ефективної активності не більше
100 Бк-кг'1 і відносною похибкою вимірювань не більше 30%.
Лабораторний метод - призначений для встановлення і уточнення класу будівельного матеріалу або сировини, одержаного експресним методом, а також з метою сертифікації та санітарно-епідеміологічної експертизи.
Для лабораторного методу використовуються багатоканальні гамма-спектрометри з енергією гамма-випромінювання, що реєструється до 3 МеВ, нижньою межею вимірювання кожного ПРН не більше 50 Бк∙кг -1 і відносною похибкою вимірювання не більше 30%.
Всі вимірювальні прилади повинні мати свідоцтво про державну метрологічну перевірку і піддаватися періодичному калібруванню 1 раз на рік.
Результати контролю оформлюються у вигляді протоколу (додаток 2).
На підставі протоколу досліджень підприємство зобов'язане оформити радіаційний сертифікат і затвердити його в територіальній СЕС (додаток 3).
Термін дії радіаційного сертифікату - 1 рік.
5.9. Розрахунки результатів гамма-спектрометричних досліджень
Оскільки нормативи ефективної питомої активності ПРН належать до
усереднених значень в межах родовища корисних копалин, або партії будівельних

45
матеріалів, отримані результати вимірів розраховуються як середнє арифметичне Ак
для всієї партії або родовища з урахуванням похибки:
А= АЕ ± ∆,
АЕ - середня арифметична досліджень будівельного матеріалу (Бк∙кг -1);
∆- сумарна похибка.
Сумарна похибка розраховується за формулою:
АЕ t0.95 n ,
100
де δ - похибка визначення АЕ, в %;
σ - середньоквадратичне відхилення; n -кількість досліджень;
t0.95 (n) -критерій Стьюдента для довірчої ймовірності 0,95 при кількості досліджень - n.
Середньоквадратичне відхилення σ розраховується за формулою:
|
Аi AE 2 |
|
n n 1 |
||
|
де Аі - результат окремого вимірювання; n - кількість вимірювань.
5.10. Радіаційний контроль в приміщеннях
Перед введенням будівельних об'єктів в експлуатацію необхідно проводити радіаційний контроль в приміщеннях. Радіаційному контролю підлягають приміщення, які розраховані на постійне перебування там людей (житлові кімнати,
кухні, соціально-побутові приміщення, робочі кімнати у виробничих будівлях і ін.)
Радіаційний контроль включає виміри потужності поглиненої в повітрі дози гамма-випромінювання та виміри вмісту радону-222 і торону в повітрі приміщень.
Вимірювання проводяться приладами, що пройшли державну повірку і метрологічну атестацію в установленому порядку.
46
Дозиметри повинні мати нижню межу вимірювань 0,1 мкЗв∙тод -1 (10 мкР∙тод -1) і
залежність чутливості від енергії гамма-випромінювання («хід з жорсткістю») не більше 30% в діапазоні енергій 0,03-3,0 МеВ.
Виміри ППД гамма-випромінювання в повітрі виконують в геометричному центрі приміщення на висоті їм від підлоги. В приміщеннях, площа яких (S)
перевищує 50 м2, виконуються к+1 вимірювань, де к = S х 50 -1. Проводиться 5 вимірів,
з яких розраховується середня арифметична величина.
Контроль еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону (ЕРОА) в повітрі приміщень може проводитися двома методами:
-вимірювання інтегральних значень вмісту радону-222 методом пасивної трекової радонометрії;
-вимірювання миттєвих значень об'ємної активності (ОА) радону-222 з
подальшим розрахунком на ЕРОА;
-У житлових приміщеннях вимірювання проводяться при закритих вікнах,
вхідних дверях і включеному опалюванні на перших поверхах в кожному під'їзді будинку. У виробничих приміщеннях вимірювання проводяться у всіх приміщеннях,
де є постійні робочі місця. Якщо в підвалах споруд є житлові приміщення або постійні робочі місця, то вимірювання радону здійснюється і там. При вимірюваннях з використанням короткочасних вимірників приміщення повинні бути заздалегідь витримані у вказаному вище режимі не менше 7 діб.
При вимірах миттєвих значень радону-222 розрахунки ЕРОА проводять з використанням коефіцієнта рівноваги (К) між радоном та продуктами його розпаду:
ЕРОА=К∙ ОА Згідно Публікації 65 МКРЗ коефіцієнт рівноваги дорівнює 0,4.
При вимірах трековими радонометрами прилад розміщується в центрі приміщення. Час експонування інтегральних радонометрів повинен бути не менше 7- 10 діб. Для більш точної оцінки вмісту ізотопів радону в повітрі в приміщеннях, що експлуатуються, експозиція повинна дорівнювати одному місяцю.
Результати вимірювань оформлюються у вигляді протоколів (додатки 4, 5), які додаються до акту комісії з приймання об'єкту в експлуатацію.
47
5.11. Заходи щодо зниження вмісту ізотопів радону в повітрі приміщень
Об'ємна активність радону в повітрі житлових приміщень залежить від багатьох умов, тому його зниження можна досягти за допомогою різних заходів. Деякі з цих заходів вживаються тільки стосовно новобудов. Наприклад, при проектуванні будинків і споруд необхідно використовувати матеріали, в яких відсутня аномально висока питома активність радію-226 (дерево, цегла, залізобетон).
Для вже збудованих споруд ефективними заходами протирадіаційного захисту від радону, які дозволяють знизити його концентрацію у 10-15 разів, є наступні:
-герметизація щілин у підлозі та стінах;
-вентиляція повітря в підвалах та приміщеннях;
-оздоблювання стін пластичними матеріалами, такими як поліамід,
поліхлорвінілхлорид, поліетилен, сучасними шпалерами із штучним покриттям, шаром фарби на епоксидній основі або трьома шарами масляної фарби;
-постійне провітрювання не тільки житлових та виробничих приміщень, а також ванно-душових комплексів і кухонь, в яких використовується газове опалення.
При здачі об'єктів в експлуатацію, у разі виявлень об'ємної активності радону понад 50 Бк∙кг -1 , але менше 100 Бк∙кг -1 рекомендується проведення природної вентиляції в приміщеннях (провітрювання), посилення вентиляції повітря під підлогою.
Протирадонові заходи обов'язково проводяться у разі перевищення об'ємної активності радону більше ніж 100 Бк∙кг -1 в дитячих, санаторно-курортних,
лікувально-оздоровчих і громадських установах. Для житлових приміщень протирадонові заходи здійснюються у разі наявності у сім'ї дітей молодше 14 років, у
решті випадків - тільки за узгодженням власника житла.
У разі відсутності очікуваного ефекту ухвалюється рішення про скорочення тривалості часу знаходження людей в цих приміщеннях або перепрофілювання їх використання.
48
ТЕМА 6. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ.
План
6.1.Принципи екологічної експертизи.
6.2.Забруднення і руйнування навколишнього середовища людиною в процесі життєдіяльності.
6.3.Чинники навколишнього середовища, яке впливають на людину.
6.4.Стан екологічної ситуації в Україні
6.5.Стан природного середовища в Донецькому регіоні.
6.6.Діоксин.
6.7.Мікроклімат в квартирі.
6.8.Забруднення атмосфери автомобільним транспортом.
6.1. Принципи екологічної експертизи.
Екологічна безпека - стан захищеності біосфери і людського суспільства, а на державному рівні - держави від загроз, які виникають в наслідок антропогенного і природного впливу на навколишнє середовище.
У статті 50 Конституції України вказано, що кожний громадянин має право на безпечний для життя і здоров'я стан навколишнього середовища і на відшкодування збитку, заподіяного порушенням цього права. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан навколишнього середовища, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена".
Для попередження і ліквідації екологічної небезпеки передбачаються заходи,
які прийнято називати системою екологічної безпеки. Важлива роль в регулюванні екологічних відносин відводиться екологічній експертизі. Головні принципи екологічної експертизи:
1)гарантування безпечного життя і здоров'я людей і навколишнього середовища;
2)збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів;
49
3)наукова обґрунтованість, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи;
4)державне регулювання;
5)законність.
До найбільш значних об'єктів державної екологічної експертизи відносяться проекти промислових і сільськогосподарських підприємств, полігонів для твердих побутових відходів, каналізаційних очисних споруд, споруд по утилізації промислових відходів, магістральних газопроводів, підготовок горизонтів діючих шахт. Серед розглянутих об'єктів велика увага приділяється проектам ліквідації шахт, що серед загальної кількості склало біля 9%.
6.2. Забруднення і руйнування навколишнього середовища людиною в процесі
життєдіяльності.
Внаслідок життєдіяльності людина впливає на навколишнє середовище.
Техногенний вплив в процесі життєдіяльності приводить до негативних результатів в середовищі мешкання. Його можна розділити на два типи - забруднення і руйнування навколишнього середовища.
Під забрудненням розуміють такий вплив, який приводить до сповільнення,
припинення природного процесу і його відновлення після припинення негативного техногенного впливу. Внаслідок цього з'являється феномен небезпеки, він характеризується порушенням рівноваги, яка історично склалася в навколишньому середовищі.
Другий тип техногенного впливу - руйнування середовища - це такий вплив,
коли відбувається руйнування природного процесу і екологічні системи не відновлюються. Відбувається знищення різних видів рослинності, тварин, птахів,
ґрунтів і т.д. Історія людства відмічає помилки людства через екологічні кризи.
Через забруднення навколишнього середовища фізичне знищення загрожує сьогодні існуванню 280 видів ссавців, 350 видів птахів і 20 тис. видів рослин. У цей час на Землі, кожні вісім місяців зникає вид або підвид ссавців і птахів. У той час як
50
тривалість життя одного виду в середньому складає 600 тис. років для ссавців і більше за 2 млн. років - для птахів.
6.3. Чинники навколишнього середовища, яке впливають на людину.
Під чинниками навколишнього середовища розуміється сукупність хімічних,
фізичних і біологічних характеристик середовища мешкання, що впливають на людину в процесі його життєдіяльності. При досягненні екстремальних значень чинники життєдіяльності викликають біль. Їх подальша зміна створює загрозу для життя людей. Всі чинники розділяють на три класи: хімічні, фізичні і біологічні.
Хімічні чинники - це різноманітні хімічні речовини, які входять до складу атмосфери, води, ґрунту і харчових продуктів. Вони можуть бути природного, але, в
основному, антропогенного походження. До хімічних чинників відносяться: газовий склад атмосфери і шкідливі в йому домішки, отрутохімікати, що використовуються в сільському господарстві, хімічні речовини, що використовуються в побуті ( харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни). До фізичних чинників відносяться:
метеорологічні (температура, вологість, швидкість вітру); світлотехнічні (освітлення і кольорове забезпечення, інфрачервоне, світлове і ультрафіолетове випромінювання); бароакустичні (атмосферний тиск, звук, шум); механічні
(прискорення, вібрація); електромагнітне випромінювання; іонізуюче випромінювання (ультрафіолетове, рентгенівське, гамма-випромінювання, потоки часток); чинник електричного струму (атмосферна електрика, статична електрика,
електричне поле і струм). До біологічних чинників відносяться: біологічні речовини, до яких відносяться макроорганізми (рослини і тварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфекційних захворювань (бактерії, віруси, грибки,
рикетсії, найпростіші). Макроорганізми. Отруйні рослини. Біля 700 видів рослин можуть викликати важкі або смертельні отруєння людей. За мірою токсичності рослини діляться на 1) отруйні (білячи акація, бузина, конвалії, плющ і т.д.); 2)
сильно отруйні (наперстянка, олеандр і т.д.); 3) смертельно отруйні (блекота чорна,
беладона, дурман звичайний). Отруйні тварини ( кліщі, оси, бджоли, мурашки,