Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Гидропривод

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.54 Mб
Скачать

Рівняння /1.12/ називається основним рівнянням статики рідин і газів і його диференціювання, наприклад, при р=const /нестислива рідина/ дає шукану функцію Р=f(x,y,z), Рівняння /1.12/ служить так само для перебування поверхні рівня, під яким розуміють такі поверхні, для всіх крапок яких дана функція координат має однакові значення.

У гідравліці найбільш істотні поверхні рівного тиску. Для поверхні рівного тиску P=const , d=0 рівняння /1.12/ буде мати вид:

ax dx+ ay dy+az dz =0

Для невагомої рідини = 0, а тоді =0 і P= const

У випадку, коли рідина знаходиться в поле сил ваги: ax=0, ay=0, az=-g

Тоді рівняння /1.12/ прийме вид:

d=- g dz

/1.13/

Якщо =const, то

P=- z+c

де - питома вага рідини; З - константа інтегрування. Для будь-якої крапки вільної поверхні /мал. 1.14/ Р=Ро і Z= , а вираження /1.14/ можна переписати у виді:

P

z

P0

z0 H

/1.15/

 

 

де

H - гідростатичний напір.

 

Перетворимо рівняння /1.15/ до виду

 

 

P=P0+ (z0-z)

/1.16/

Чи

P=P0+ h

/1.17/

11

Малюнок 1. 5 До визначення тиску Малюнок 1. 6 До визначення

вакуума

Малюнок.1.7. Сполучені посудини.

Принцип сполучених посудин широко застосовується в техниці.

12

1.3. Прилади для виміру тиску

Для виміру тиску застосовуються різні прилади, тип і конструкція яких залежать від величини вимірюваних тисків і необхідної точності виміру. До цих приладів відносяться пьезометры, манометри і вакуумметри. У системах гідроавтоматики використовуються датчики тиску.

Розрізняють наступні класи точності показань приладів тиску:

0,005; 0,02; 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0; 6,0. Кожне з чисел, що визначають клас точності, відповідає відсотку максимально"; погрішності від граничного значення шкали приладу. Наприклад, прилад класу 2,5 зі шкалою 200 кгс/див має погрішність, рівну 5,0 кг/див.

Пьезометри є найбільш простими приладами, що служать для виміру надлишкового

тиску. У якості пьезометров звичайно використовуються скляні трубки діаметром 10-15 мм,

що практично виключає помилку від поверхневих явищ. Нижній кінець трубки з'єднуються з

пристроєм, де необхідно вимірити тиск /мал. 1.8/, а верхній кінець повідомляється з

атмосферою. Показуване пьезометром надлишковий тиск буде Р = h , де h= P - висота, на

яку піднімається рідина в трубці.

Пьезометры широко використовуються в гідравлічних лабораторіях для виміру малих тисків /0,03-0,14 мпа/ рідини, що знаходиться в чи спокої русі. При цьому швидкість руху рідини на показаннях пьезометра не відбивається.

Пьезометры, у яких верхній кінець закритий і над рідиною в трубці підтримується вакуум, називаються барометрами. Висота рідини в такому пьезометре відповідає абсолютному тиску атмосферного повітря.

Манометри застосовуються для виміру надлишкових тисків відносно більше' величини. За принципом дії манометри розділяються на рідинні і механічні.

Рідинний манометр являє собою вигнуту трубку заповнену, у відмінності від пьезометрической, важкою рідиною /мал. 1.9/. Рівновага в трубці наступить, коли буде досягнута рівність тисків у перетині 0-0. Якщо питома вага рідини в резервуарі дорівнює 1

в трубці 2 , то з умови рівноваги

13

Малюнок.1.8. Загальнийвидпьезометра,

Малюнок. 1 . 9 . Загальнийвидрідинногоманометра.

14

Малюнок. 1.10. Диференціальний манометр.

19

P1+ 1 h1=P0+ 2 h2

 

Знаходимо абсолютний тискукрапціприєднанняманометра:

 

P1=P0 + 2 h2=P0+ 1 h2

 

де 1 h2 різниця тисків у левом і правом колінах трубки.

 

Величина h1 і h2 визначається шляхом відліку по шкалі

манометра. Рідинні

манометри, заповнені ртуттю, дозволяють вимірювати тиску до (0,3 - 0,4) МПа.

Для виміру різниці тиску в двох крапках користаються диференціальним манометром /мал. 1.10/. Рівновага рідини в такому манометрі щодо перетину 0-0 буде Р1+ 1 h1=P2 2 h2, відкіля різниця тисків у двох вимірюваних крапках.

P1-P2=( 2- 1) h

для виміру дуже малих тисків застосовуються мікроманометри, у якій вертикальна трубка замінена похило :.

Для виміру великих тисків використовуються механічні манометри. Такі прилади складаються з пружного елемента, що реагує на тиск і впливає на стрілку чи покажчика шкалу приладу через механізм, що збільшує значення пружної: деформації. Як реагуючий елемент застосовуються пружини і мембрани.

Пружинний манометр /мал. 1.11a/ складається з вигнутої трубки з тонкими стінками, що прагне розправитися, будучи зсередини навантажена тиском. Переміщення кінця трубки передається чи важелю стрілці шкали приладу. Шкала звичайно градуируется в Мпа. Пружинним манометром можна вимірити тиск до декількох тисяч атмосфер /сотень Мпа/.

У мембранному манометрі елементом, що реагує на тиск, є мембрана, звичайно хвилеподібного перетину /мал. 1.11б/. Під дією тиску мембрана деформується. Деформація мембрани передається шестеренним сектором стрілці шкали приладу. За допомогою мембранного манометра можна вимірити тиск до 4 МПа /40 кг/див2/.

Застосовуються також манометри, у яких використовуються гідравлічні плунжери з пружиною.

Вакууметры призначені для виміру величини розрядження /повітря/. Застосовуються рідинні і механічні вакууметры, принцип дії яких аналогічний принципу дії манометрів. До

15

вакууметру підводиться знижений тиск, і реагуючий елемент працює під дією атмосферного тиску.

Малюнок. 1.11. Механічні манометри: а - пружинний,

 

б - мембранний.

-

б - рівномірна» у- різко змінюється, м плавніщо змінюється, д - плавно змінюється.

16

1.4. Основи кінематики і динаміки рідини

1.4.1. Види руху рідини

Основними характеристиками руху рідини є швидкість і тиск в окремих крапках рідини "по довжині і глибині потоку і загальна форма потоку.

Рух рідини може бути сталим і несталим, рівномірним і нерівномірним, напірним і безнапірної, що плавно змінюється і резкоизменяющимся /малюнок. 1.12, 1.13/.

Усталений рух - рух рідини, при якому її швидкість і тиск у будь-якій крапці зайнятого рідиною простори не змінюються в часі. При несталому русі рідини - швидкість у всіх чи деяких крапках змінюється по чи величині по величині і напрямку.

Рівномірний рух - це усталений рух, при якому швидкість часток рідини у відповідних крапках живих перетинів є однакової. При нерівномірному русі - швидкість у відповідних крапках не однакова.

Лінією струму називається геометричне місце крапок, у яких у даний момент часу вектор швидкості збігається з дотичної до цій, лінії /малюнок. 1.14 а/.

Трубка струму - це поверхня, утворена лініями струму, проведеними в даний момент часу через усі крапки нескінченно малого замкнутого контуру, нормального до ліній струму, що знаходиться в області, зайнятою рідиною.

Елементарний струмок - частина рухомої рідини, обмеженою трубкою струму

/малюнок. 1.14 б/.

1.4.2. Живий перетин. Витрата. Середня швидкість.

Живий перетин - поверхня в межах потоку /малюнок. 1.15 а., поверхня АВ/

нормальна в кожній крапці до минаючого через неї лінії струму. При рівномірному чи плавно змінюється русі живий перетин є плоским і дорівнює площі поперечного переріза потоку.

Розмірність площі живого перетину [ ] = L2, одиниця СИ - квадратний метр /м2/.

Периметр змочування П - довжина контуру живого перетину по твердим стінкам русла. Для круглого перетину /див. малюнок. 1.13 а/ П= d для довільного русла /див. малюнок. 1.13 б/ [П]=lаdcd Розмірність периметра змочування [П] = L одиниця СИ - метр /м/.

Гідравлічний радіус R - відношення площі живого перетину до змоченого периметра:

R

 

/1.23/

П

 

 

17

Малюнок. 1.13. Рух рідини: а - напірне, б - безнапірне,у - струмінь

Малюнок. 1.14. Елементи потоку: а – лінія струму, б – труба струму

Розмір гідравлічного радіуса [R] = L , одиниця СИ - метр /м/. Для круглого перетину /див. малюнок. 1.3 а/:

R

d2

 

d

4 d

 

 

 

4

 

Гідравлічний діаметр

 

 

 

Dг=4 R

/1.24/

18

Кількість рідини, що проходить через живий перетин в одиницю часу називається витратою, під яким розуміють чи обсяг масу рідини, що протікає через перетин Б одиницю часу. Витрата в цьому випадку називають відповідно об'ємним чи масової /мал. 1.15 б/.

Об'ємною витратою називається обсяг рідини, минущий через

живий перетин

потоку в одиницю часу. Він може бути обмірюваний об'ємним способом:

 

Q

V

 

/1.24а/

T

 

 

де V - обсяг мірного бака , Т- час його наповнення. Об'ємна витрата

може бути також обчислений по формулі:

 

 

 

Q=Q ud

/1.25/

де d - площа перетину елементарної площадки, u - лінійна швидкість у центрі ваги цієї площадки.

Середньої: швидкістю /малюнок. 1.15 у/ називається така величина, що будучи

помножена на площу живого перетину дорівнює фактичній витраті рідини:

 

V

ud

 

/1.27/

 

 

 

19

Малюнок. 1.15. Характеристики потоку: а - живий перетин, б - витрата, у середня швидкість потоку.

Діаграма рівняння Бернуллі для потоку ідеальної рідини.

20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]