![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
Гидропривод
.pdfРівняння /1.12/ називається основним рівнянням статики рідин і газів і його диференціювання, наприклад, при р=const /нестислива рідина/ дає шукану функцію Р=f(x,y,z), Рівняння /1.12/ служить так само для перебування поверхні рівня, під яким розуміють такі поверхні, для всіх крапок яких дана функція координат має однакові значення.
У гідравліці найбільш істотні поверхні рівного тиску. Для поверхні рівного тиску P=const , d=0 рівняння /1.12/ буде мати вид:
ax dx+ ay dy+az dz =0
Для невагомої рідини = 0, а тоді dр=0 і P= const
У випадку, коли рідина знаходиться в поле сил ваги: ax=0, ay=0, az=-g
Тоді рівняння /1.12/ прийме вид:
d=- g dz |
/1.13/ |
Якщо =const, то
P=- z+c
де - питома вага рідини; З - константа інтегрування. Для будь-якої крапки вільної поверхні /мал. 1.14/ Р=Ро і Z= Zо , а вираження /1.14/ можна переписати у виді:
P |
z |
P0 |
z0 H |
/1.15/ |
|
|
де |
H - гідростатичний напір. |
|
Перетворимо рівняння /1.15/ до виду |
|
|
|
P=P0+ (z0-z) |
/1.16/ |
Чи |
P=P0+ h |
/1.17/ |
11
![](/html/2706/1203/html_pidF8dLxM5.X8po/htmlconvd-87HJDY12x1.jpg)
Малюнок 1. 5 До визначення тиску Малюнок 1. 6 До визначення
вакуума
Малюнок.1.7. Сполучені посудини.
Принцип сполучених посудин широко застосовується в техниці.
12
![](/html/2706/1203/html_pidF8dLxM5.X8po/htmlconvd-87HJDY13x1.jpg)
1.3. Прилади для виміру тиску
Для виміру тиску застосовуються різні прилади, тип і конструкція яких залежать від величини вимірюваних тисків і необхідної точності виміру. До цих приладів відносяться пьезометры, манометри і вакуумметри. У системах гідроавтоматики використовуються датчики тиску.
Розрізняють наступні класи точності показань приладів тиску:
0,005; 0,02; 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0; 6,0. Кожне з чисел, що визначають клас точності, відповідає відсотку максимально"; погрішності від граничного значення шкали приладу. Наприклад, прилад класу 2,5 зі шкалою 200 кгс/див має погрішність, рівну 5,0 кг/див.
Пьезометри є найбільш простими приладами, що служать для виміру надлишкового
тиску. У якості пьезометров звичайно використовуються скляні трубки діаметром 10-15 мм,
що практично виключає помилку від поверхневих явищ. Нижній кінець трубки з'єднуються з
пристроєм, де необхідно вимірити тиск /мал. 1.8/, а верхній кінець повідомляється з
атмосферою. Показуване пьезометром надлишковий тиск буде Р = h , де h= P - висота, на
яку піднімається рідина в трубці.
Пьезометры широко використовуються в гідравлічних лабораторіях для виміру малих тисків /0,03-0,14 мпа/ рідини, що знаходиться в чи спокої русі. При цьому швидкість руху рідини на показаннях пьезометра не відбивається.
Пьезометры, у яких верхній кінець закритий і над рідиною в трубці підтримується вакуум, називаються барометрами. Висота рідини в такому пьезометре відповідає абсолютному тиску атмосферного повітря.
Манометри застосовуються для виміру надлишкових тисків відносно більше' величини. За принципом дії манометри розділяються на рідинні і механічні.
Рідинний манометр являє собою вигнуту трубку заповнену, у відмінності від пьезометрической, важкою рідиною /мал. 1.9/. Рівновага в трубці наступить, коли буде досягнута рівність тисків у перетині 0-0. Якщо питома вага рідини в резервуарі дорівнює 1 ,а
в трубці 2 , то з умови рівноваги
13
![](/html/2706/1203/html_pidF8dLxM5.X8po/htmlconvd-87HJDY14x1.jpg)
Малюнок.1.8. Загальнийвидпьезометра,
Малюнок. 1 . 9 . Загальнийвидрідинногоманометра.
14
![](/html/2706/1203/html_pidF8dLxM5.X8po/htmlconvd-87HJDY15x1.jpg)
Малюнок. 1.10. Диференціальний манометр. |
19 |
P1+ 1 h1=P0+ 2 h2 |
|
Знаходимо абсолютний тискукрапціприєднанняманометра: |
|
P1=P0 + 2 h2=P0+ 1 h2 |
|
де 1 h2 різниця тисків у левом і правом колінах трубки. |
|
Величина h1 і h2 визначається шляхом відліку по шкалі |
манометра. Рідинні |
манометри, заповнені ртуттю, дозволяють вимірювати тиску до (0,3 - 0,4) МПа.
Для виміру різниці тиску в двох крапках користаються диференціальним манометром /мал. 1.10/. Рівновага рідини в такому манометрі щодо перетину 0-0 буде Р1+ 1 h1=P2 2 h2, відкіля різниця тисків у двох вимірюваних крапках.
P1-P2=( 2- 1) h
для виміру дуже малих тисків застосовуються мікроманометри, у якій вертикальна трубка замінена похило :.
Для виміру великих тисків використовуються механічні манометри. Такі прилади складаються з пружного елемента, що реагує на тиск і впливає на стрілку чи покажчика шкалу приладу через механізм, що збільшує значення пружної: деформації. Як реагуючий елемент застосовуються пружини і мембрани.
Пружинний манометр /мал. 1.11a/ складається з вигнутої трубки з тонкими стінками, що прагне розправитися, будучи зсередини навантажена тиском. Переміщення кінця трубки передається чи важелю стрілці шкали приладу. Шкала звичайно градуируется в Мпа. Пружинним манометром можна вимірити тиск до декількох тисяч атмосфер /сотень Мпа/.
У мембранному манометрі елементом, що реагує на тиск, є мембрана, звичайно хвилеподібного перетину /мал. 1.11б/. Під дією тиску мембрана деформується. Деформація мембрани передається шестеренним сектором стрілці шкали приладу. За допомогою мембранного манометра можна вимірити тиск до 4 МПа /40 кг/див2/.
Застосовуються також манометри, у яких використовуються гідравлічні плунжери з пружиною.
Вакууметры призначені для виміру величини розрядження /повітря/. Застосовуються рідинні і механічні вакууметры, принцип дії яких аналогічний принципу дії манометрів. До
15
![](/html/2706/1203/html_pidF8dLxM5.X8po/htmlconvd-87HJDY16x1.jpg)
вакууметру підводиться знижений тиск, і реагуючий елемент працює під дією атмосферного тиску.
Малюнок. 1.11. Механічні манометри: а - пружинний, |
|
б - мембранний. |
- |
б - рівномірна» у- різко змінюється, м –плавніщо змінюється, д - плавно змінюється.
16
1.4. Основи кінематики і динаміки рідини
1.4.1. Види руху рідини
Основними характеристиками руху рідини є швидкість і тиск в окремих крапках рідини "по довжині і глибині потоку і загальна форма потоку.
Рух рідини може бути сталим і несталим, рівномірним і нерівномірним, напірним і безнапірної, що плавно змінюється і резкоизменяющимся /малюнок. 1.12, 1.13/.
Усталений рух - рух рідини, при якому її швидкість і тиск у будь-якій крапці зайнятого рідиною простори не змінюються в часі. При несталому русі рідини - швидкість у всіх чи деяких крапках змінюється по чи величині по величині і напрямку.
Рівномірний рух - це усталений рух, при якому швидкість часток рідини у відповідних крапках живих перетинів є однакової. При нерівномірному русі - швидкість у відповідних крапках не однакова.
Лінією струму називається геометричне місце крапок, у яких у даний момент часу вектор швидкості збігається з дотичної до цій, лінії /малюнок. 1.14 а/.
Трубка струму - це поверхня, утворена лініями струму, проведеними в даний момент часу через усі крапки нескінченно малого замкнутого контуру, нормального до ліній струму, що знаходиться в області, зайнятою рідиною.
Елементарний струмок - частина рухомої рідини, обмеженою трубкою струму
/малюнок. 1.14 б/.
1.4.2. Живий перетин. Витрата. Середня швидкість.
Живий перетин - поверхня в межах потоку /малюнок. 1.15 а., поверхня АВ/
нормальна в кожній крапці до минаючого через неї лінії струму. При рівномірному чи плавно змінюється русі живий перетин є плоским і дорівнює площі поперечного переріза потоку.
Розмірність площі живого перетину [ ] = L2, одиниця СИ - квадратний метр /м2/.
Периметр змочування П - довжина контуру живого перетину по твердим стінкам русла. Для круглого перетину /див. малюнок. 1.13 а/ П= d для довільного русла /див. малюнок. 1.13 б/ [П]=lаdcd Розмірність периметра змочування [П] = L одиниця СИ - метр /м/.
Гідравлічний радіус R - відношення площі живого перетину до змоченого периметра:
R |
|
/1.23/ |
|
П |
|||
|
|
17
![](/html/2706/1203/html_pidF8dLxM5.X8po/htmlconvd-87HJDY18x1.jpg)
Малюнок. 1.13. Рух рідини: а - напірне, б - безнапірне,у - струмінь
Малюнок. 1.14. Елементи потоку: а – лінія струму, б – труба струму
Розмір гідравлічного радіуса [R] = L , одиниця СИ - метр /м/. Для круглого перетину /див. малюнок. 1.3 а/:
R |
d2 |
|
d |
|
4 d |
|
|
||
|
4 |
|
||
Гідравлічний діаметр |
|
|
|
|
Dг=4 R |
/1.24/ |
18
Кількість рідини, що проходить через живий перетин в одиницю часу називається витратою, під яким розуміють чи обсяг масу рідини, що протікає через перетин Б одиницю часу. Витрата в цьому випадку називають відповідно об'ємним чи масової /мал. 1.15 б/.
Об'ємною витратою називається обсяг рідини, минущий через |
живий перетин |
|||
потоку в одиницю часу. Він може бути обмірюваний об'ємним способом: |
|
|||
Q |
V |
|
/1.24а/ |
|
T |
||||
|
|
|||
де V - обсяг мірного бака , Т- час його наповнення. Об'ємна витрата |
||||
може бути також обчислений по формулі: |
|
|||
|
|
Q=Q ud |
/1.25/ |
де d - площа перетину елементарної площадки, u - лінійна швидкість у центрі ваги цієї площадки.
Середньої: швидкістю /малюнок. 1.15 у/ називається така величина, що будучи
помножена на площу живого перетину дорівнює фактичній витраті рідини: |
|
|||
V |
ud |
|
/1.27/ |
|
|
||||
|
|
19
![](/html/2706/1203/html_pidF8dLxM5.X8po/htmlconvd-87HJDY20x1.jpg)
Малюнок. 1.15. Характеристики потоку: а - живий перетин, б - витрата, у середня швидкість потоку.
Діаграма рівняння Бернуллі для потоку ідеальної рідини.
20