Методичка Философия (модуль Религия) заочное

УДК 2(071)

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з курсу “Філософія” (Модуль “Релігієзнавство”) (для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей) /уклад. Романенко-Бурлуцький Я. Л. – Макіївка: ДонНАБА, 2014. – 39с.

У брошурі надана робоча навчальна програма і методичні вказівки до виконання різних форм самостійної роботи студентів з модулю “Релігієзнавство” у загальному курсі “Філософія”. Брошура складена у відповідності з програмою дисципліни “Філософія” (модуль “Релігієзнавство”) в Донбаській Національній академії будівництва і архітектури.

Стасенко С.О., к.філос.н., доцент

2

ВСТУП

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з курсу “Філософія” (Модуль “Релігієзнавство”) для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей підготовлені відповідно до розробленої на кафедрі навчальної програми. Модуль “Релігієзнавство” виступає невід’ємною складовою частиною загального курсу “Філософія” в рамках гуманітарної освіти фахівця. Оскільки релігія є універсальним духовним явищем у житті суспільства, що об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих, і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ. Орієнтування навколо релігійно-церковних питань як доктринального, так і практичного характеру

— необхідна умова гуманітарної освіченості фахівця будь-якого профілю. Кожний спеціаліст повинен мати уявлення про духовну спадщину людства, загальнолюдські цінності, зосереджені у вченнях релігій. Наукове релігієзнавство є комплексом теоретичних поглядів на релігійну свідомість як форму суспільної свідомості, на соціальну природу релігії, закономірності її виникнення і розвитку. Релігієзнавчі знання складають методологічну основу вивчення релігійних явищ у їхнім зв'язку з соціальною практикою, та мають тісні зв’язки з іншими модулями загального курсу “Філософія”, такими як “Історія філософських вчень”, “Етика та естетика”, “Філософія історії та соціальна філософія”.

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ МОДУЛЮ “РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

Мета: Метою викладання навчальної дисципліни «Релігієзнавство» є формування світоглядної культури на ґрунті надання знань з теоретичного

3

релігієзнавства: розуміння наукових засад релігієзнавства, типології основних форм релігії, стародавніх родоплемінних культів, національноетнічних релігій, світових релігій, теорій виникнення релігії, сучасних нетрадиційних релігій або неокультів, релігійної картини в Україні, релігійних процесів у наш час, світової релігійної статистики, перспектив розвитку релігій у сучасному світі.

Завдання: Основними завданнями вивчення дисципліни «Релігієзнавство» є надання знань про сутність релігійного сприйняття світу людиною на основі різних типів віровчення і культу, релігійного змісту універсальної картини світу, системи поглядів на світ у цілому та ставлення людини до світу в чуттєвій та віро ймовірній площині.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: релігія — це складне явище соціального характеру, яке виникло в суспільстві цілком закономірно й існує разом з ним; воно поєднує в собі елементи раціонального (наприклад, моральні настанови) та ірраціонального (наприклад, фантастичні образи надприродних істот) світосприйняття. Релігія дає людині певну картину світу (космосу, універсума), в якій несправедливість, страждання, смерть, все те, що надає життю трагічності, виявляється, наділено певним значенням, насамперед, в перспективі "останньої або кінцевої реальності", посмертної участі. Віровчення традиційних релігій дають людині знання того, навіщо вона живе, а це робить її життєвий шлях більш осмисленим, цілеспрямованим. Релігія – це найефективніший моральний контролер людської поведінки, що допомагає у вихованні та самовихованні людини.

вміти: пояснити, що релігія є символічною системою, необхідною для сприйняття цілісності світу і завжди складається одночасно з трьох компонентів: віри, культу (системи обрядів) та гідної поведінки (способу життя). Вона забезпечує контакт індивіда зі світом як з єдиним цілим, в

4

якому життя в цілому і будь-яка дія зокрема мають певні кінцеві наслідки. Релігійні символи і поняття забезпечують стійкість і міцність людського існування, додаючи йому певне значення. Релігія освячує норми і цінності людського життя і гарантує тим самим соціальний порядок і стійкість соціального світу. Вона є необхідним ступенем сприйняття світу, обумовлена невід’ємними функціями свідомості і має таке саме право на існування, як і раціональне, наукове пізнання.

мати навички: розкривати загальну сутність віровчення та культу основних стародавніх, світових та новітніх релігійних течій, наводити конкретні приклади. розтлумачувати основні складові будь-якої релігії, показати, що релігія являє собою складний соціальний комплекс, який складається з вірувань (на основі Одкровення або міфів), тобто віри, яка допомагає людині зрозуміти, пояснити і певним чином упорядкувати своє життя; ритуальної поведінки: вона різноманітна – молитви, співи, танець, вживання якоїсь їжі або заборона на неї, святкування певних дат; і релігійні символи, які набувають специфічного значення, пов’язаного з надприродним світом, і тому розглядаються як абсолютно відмінні від зовні схожих дій людини в звичайному житті, релігійні символи забезпечують функціонування релігії, як системи комунікацій і як системи вираження і пояснення досвіду розв'язання «кінцевих проблем» суспільного буття: сенсу людського життя, безсмертя людини, існування душі, потойбічного світу, божественної справедливості.

2. РОБОЧА ПРОГРАМА МОДУЛЮ “РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

Вивчання модулю “Релігієзнавство” у загальному курсі “Філософія” передбачає оволодіння базовими знаннями сучасної релігієзнавчої науки, вільне орієнтування навколо питань релігійного, міжконфесійного діалогу, що дозволить визначитися з власною світоглядною позицією, навчитися

5

терпляче і поважно ставитися до протилежних поглядів і думок. З програмою модулю студент заочної форми навчання має ознайомитись заздалегідь.

Тема №1: Релігія як форма світогляду, її предмет і функції.

Визначення релігії, функції релігії. Типологія основних форм релігії: стародавні родоплемінні культи; національно-етнічні релігії; світові релігії. Головні теорії виникнення релігії. Соціологія релігії. Сучасна релігійна статистика.

Тема №2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу.

Стародавні родоплемінні культи. Нагуалізм, фетишизм, магія, тотемізм, культ померлих пращурів, ініціації, анімізм та аніматизм. Національно-етнічні релігії далекого минулого. Релігія стародавнього Єгипту. Релігія стародавньої Греції. Язичніцька релігія давніх слов’ян.

Тема №3: Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи.

Етнічні або національно-державні релігії. Національна релігія Індії або індуїзм: історія розвитку та віровчення. Зороастрійська релігія або парсизм: історія розвитку та віровчення. Релігія Ізраїлю або іудаїзм: історія розвитку та віровчення. Світові релігії. Релігія Буддизму: історія розвитку та віровчення. Релігія Ісламу: історія розвитку та віровчення. Християнська релігія: історія розвитку та віровчення. Релігії сучасності.

Тема №4: Свобода совісті та толерантність.

Поняття свободи совісті та релігійної толерантності у сучасному світі. Сучасні нетрадиційні релігії або неокульти, тоталітарні та псевдо християнські культи, що культивують нетолерантне ставлення до релігійних питань. Релігійна картина в Україні. Православна Церква в сучасній Україні. Греко-католицька Церква в сучасній Україні. Неоязичництво в сучасній

6

Україні. Загальна українська релігійна статистика. Особливості сучасного релігійного законодавства на Україні. Світова релігійна статистика. Перспективи розвитку релігій у сучасному світі.

СІТКА ГОДИН ДО МОДУЛЮ “РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

7

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

8

3. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Ці методичні матеріали рекомендовані студентам заочної форми навчання при вивченні модулю “Релігієзнавство” у загальному курсі “Філософія”. Вони містять робочу програму курсу, тематику контрольних робіт з планами та переліком пропонованої літератури, а також контрольні питання для самоперевірки. Студенти заочної форми навчання прослуховують настановні лекції в обсязі годин, передбаченому навчальним планом з відповідних спеціальностей. На настановних лекціях викладач знайомить студентів з навчально-методичними основами самостійного вивчення курсу, орієнтує студентів навколо основних понять, теорій виникнення релігії, класифікаційних схем, напрямів релігієзнавчої науки та її прикладних аспектів. Вивчення змісту модулю відповідно до програми і питань до загального екзамену з філософії, який обов’язково містить і перелік питань з релігієзнавства, студент здійснює самостійно. Увесь програмний матеріал включає: лекційний матеріал та матеріал для самостійної роботи.

Форма контролю загального курсу “Філософія”, разом із модулем “Релігієзнавство”, це – екзамен. Він ураховує не тільки письмову та усну відповідь студента, а також оцінку контрольної роботи з курсу, яка робиться під час самостійної роботи згідно тематики контрольних робіт з будь-якого його модулю на вибір викладача або самого студента, у тому числі і модулю “Релігієзнавство”. Написання контрольних робіт проводиться у строки, передбачені робочим планом дисципліни, графік його проведення доводиться до відома студентів на початку семестру.

Студенти-заочники на першій сесії слухають декілька установчих лекцій і одержують завдання з самостійної роботи по всьому програмному матеріалу курсу відповідно до його модулів, у тому числі і модулю “Релігієзнавство”. І коли студент вже має план наступної лекції і основну літературу до неї, то

він може ознайомитись з нею наперед, щоб прийти на лекцію зі своїми

9