4. Визначення мінімального значення температури на внутрішній поверхні

Приклад 7. Зробити висновки про можливість конденсату на внутрішній поверхні вікна, що наприведено в прикладі 6.

Розрахунок

1. На поверхні стику вікна зі стіною при розрахункових внутрішніх умовах можливе виникнення конденсату, оскільки за вихідними умовами _в= 10 ºС < t_р= 10,7 ºС.

2. На поверхні скла допускається зниження температури до 4 ºС (пункт 2.8 [1]), тому запропонована конструкція відповідає вимогам ДБН.

5. Визначення показників теплостійкості

5.1. ТЕПЛОСТІЙКІСТЬ ЗОВНІШНІХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ В ЛІТНІЙ ПЕРІОД РОКУ

Приклад 8. Визначити теплостійкість огородження для умов міста Донецька. Огороджувальна конструкція є зовнішня стіна, що орієнтована на захід. На рис. 1 наведена геометрична схема конструкції. Нумерація шарів ведеться обов’язково у напрямку від внутрішньої до зовнішньої поверхні. В таблиці 2 наведені теплотехнічні характеристики для усіх шарів.

Таблиця 2 – Вихідні дані для прикладу 8

№ шару	Найменування шарів	₀, кг/м³	, м	, Вт/(мК)	s, Вт/(м²К)	R, м²К/Вт	D
1.	Внутрішня штукатурка з вапняно-піщаного розчину	1800	0,02	0,93	10,09	0,02	0,22
2.	Кладка цегляна з повнотілої глиняної цегли	1800	0,25	0,81	10,12	0,31	3,14
3.	Плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті	90	0,12	0,054	0,54	2,22	1,20
4.	Кладка цегляна з лицьової цегли	1800	0,12	0,81	10,12	0,15	1,52

Розрахунок

Розрахункова амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні знаходиться за формулою (П.1) [1] як

де - розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, ⁰С, що знаходиться за формулою (П.2) [1]

де = 22,1 ^оС - максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні (за Додатком 2 [2]);

χ = 0,4 - коефіцієнт поглинення сонячної радіації цегляної кладки кремового кольору (таблиця П1 [1]);

I_max = 590 + 174 = 764, I_ср = 184 Вт/м² – відповідно, максимальне (з 11 до 12 години дня) та середньодобове значення сумарної сонячної радіації (прямої та розсіяної), яка падає на вертикальну поверхню. Береться за Додатком 5 [2] для 48^о північної широти, на якій розташовано Донецьк;

_зл - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніх умов, який знаходиться за формулою (П.4) [1]

_зл=1,16  (5 + 10 ),

де v - мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, яка повторюється 16% на місяць i більше (приймається за Додатком 4, графа 21 [2]).

2. Для Донецька мінімальна швидкість в липні становить v = 0 м/c, але для підрахунків приймаємо v =1 м/c та знаходимо

_зл = 1,16 (5 + 10 ) = 17,4 Вт/(м²К).

3. Підставивши все до формули, маємо

^оС.

4. Величину затухання розрахункової амплітуди коливання температури зовнішнього повітря () в нашій конструкції, яка є багатошаровою, треба знаходити за формулою (П.3) [1] у вигляді

У цій формулі: е = 2,718 - основа натуральних логарифмів;

D = Rs - теплова інерція огороджувальної конструкції, вона знаходиться як підсумок з даних останньої графи, наведених в таблиці 5, тобто

D = 0,22 + 3,14 + 1,20 + 1,52 = 6,08;

_в = 8,7 Вт/(м²К) – за Додатком Е [1];

Невідомими в формулі є коефіцієнти теплозасвоювання зовнішніх поверхонь Y, Вт/(м²К), шарів огороджувальної конструкції. Їх величини можна знайти (див. п. П.4 та П.5 [1]) з урахуванням теплової інерції окремого шару. Спочатку підраховують теплову інерцію D кожного шару. Коефіцієнт Y шару з тепловою інерцією D  1 дорівнює коефіцієнту теплозасвоювання (s) матеріалу цього шару.

Якщо D < 1, то розрахунок Y слід починати з першого шару (від внутрішньої поверхні) за схемою:

а) для першого шару – за формулою

;