Рекомендована література до лекції

Основна:

1. Мельник А.Ф. Публічне адміністрування: підручник \ А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський,А.Ю.Васіна; за ред. А.Ф. Мельник.- К.: Знання,2009.-582с.

2. Чиркин В.Е. Публичное управление : учебник \ В.Е.Чиркин .- М.: Юристъ, 2004.- 475с.

Допоміжна:

1. Державне управління та державна служба: словник-довідник\ О.Ю. Оболенський.-К.: КНЕУ,2005.-208с.

Питання для самоперевірки

1. 3 яких елементів складається політична система сучас­ного суспільства?

2. Охарактеризуйте основні види громадських об'єднань у зарубіжних країнах.

3. Назвіть передумови прийняття Закону України «Про об'єднання громадян».

4. Охарактеризуйте основні етапи розвитку громадських об'єднань в Україні.

5. Назвіть загальні засади діяльності громадських об'єднань в Україні.

6. Які санкції можуть вживатися до громадських об'єднань у випадках порушення ними законодавства України?

7. Які органи здійснюють державну реєстрацію об'єднань громадян?

8. Чи потрібно, на вашу думку, законодавче регулювання опозиційної політичної діяльності?

Понятійний апарат навчальної дисципліни «Публічне адміністрування»

- діяльність держави щодо створення та регулювання соці­ально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справед­ливості та соціально-політичної стабільності у країні;

- система правових, організаційних, регулятивно-контрольних заходів держави з метою узгодження цілей соціального характе­ру із цілями економічного зростання.

1. Адміністративна послуга - дії суб'єкта публічного адміністрування з видачі особам дозволів (ліцензій) або документів, що підтверджують відповідні юридичні факти, з надання встановленої законами інформації, здійснення адміністративної процедури.

2. Адміністративне регламентування - діяльність суб'єкта публічного адміністрування з видання положень, правил, регламентів та інших нормативних правових актів, призначених для здійснення законів.

3. Адміністративне рішення - адміністративний акт або прийнятий в установленому порядку інший документ встановленої форми, в якому виражена воля суб'єкта публічного адміністрування.

4. Адміністративний акт - виданий суб'єктом публічного адміністрування правовий акт встановленої форми.

5. Адміністративно-правова політика пов'язана з нормативною діяльністю і функціонуванням держави.

6. Адміністрація – 1) органі виконавчої влади й державного управління; 2) посадові особи персонал, що управляє.

7. Адміністрування надання публічних послуг - діяльність суб'єктів публічного адміністрування щодо встановлення правил і режиму надання публічних послуг, установі публічних установ або видачу дозволів на надання публічних послуг іншим особам, а також нагляд і контроль за наданням публічних послуг.

8. Антикризову політику держава провадить у разі виникнення надзвичайних обставин, які потребують спеціальних дій.

9. Внутрішнє адміністрування - діяльність, за допомогою якої забезпечується самостійне функціонування суб'єкта публічного адміністрування (упорядкування структури, розпорядження документацією, персоналом, наявними матеріальними і фінансовими ресурсами), для того щоб він міг здійснювати публічне адміністрування.

10. Громадська організація – об'єднання громадян для задово­лення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та ін­ших інтересів.

11. Державна посада – первинна організаційно-структурна одиниця державного апарата, що містить у собі частина його компетенції; посадові особини в системі державної служби – державні службовці, мають право робити в межах своєї компетенції владні дії, що тягнуть юридичні наслідки (наприклад, видавати правові акти управління, підписувати грошові документи, робити реєстраційні дії і т.д.), а також службовці, які керують діяльністю підлеглих їм працівників і вповноважено пред'являти до них обов'язкові до виконання вимоги ( приміром, керівники багатьох структурних підрозділів органів управління); інакше кажучи, це особини, що виконують розпорядчо-організаційно функції в органах управління;

12. Державне регулювання соціальних процесів - вплив органів державної влади за допомогою різноманітних засобів (форм, методів та інструментів) на розвиток соціальних відносин, умови життя та праці населення країни.

13. Державне управління – цілеспрямоване, організуючий та регулюючий вплив держави ( через систему його органів і посадових осіб у них) на суспільні процеси, свідомість, поведінку й діяльність людей; діяльність по реалізації законодавчих, виконавчих, судових і інших владних повноважень держави з метою виконання його організаційно-регулюючих і службових функцій, забезпечення державних інтересів і проведеної державою політики;

14. Державний апарат – у широкому змісті сукупність державних органів, що здійснюють функції держави: представницькі, виконавчі, судові органі, прокуратура, армія й ін.; у вузькому змісті – це сукупність адміністративних органів влади, що виконують виконавчо-розпорядчі функції управління державою; державний апарат можна визначити так саме, як публічно-правову інституціональну систему державних органів, їх підрозділів, державних посад у них і осіб, що виконують ці посади;

15. Державний орган – засноване в структурі апарата держави у встановленому порядку утвір, що має власну компетенцію й наділене владними повноваженнями по здійсненню певного виду державної діяльності, що характеризується завданнями, функціями, структурними особливостями, формами й методами;

16. Державний службовець – громадянин, що займає державну посаду й виконуючий її на професійній основі (постійно й за плату); Закон про основи державної служби «державним службовцем є громадянин України, що виконує в порядку, установленому законом, обов'язки по державній посаді державної служби за грошову винагороду, виплачуване за рахунок засобів федерального бюджету або засобів бюджету відповідного суб'єкта України»;

17. Індивідуальний адміністративний акт - одноразовий акт застосування права, призначений для конкретної особи або для вказаної групи осіб.

18. Інституціоналізм - розглядає державну економічну політику як результат діяльності державних інститутів (уряд, парламент, бюрократія, судові органи та ін.), котрі використовують адміністративні процедури.

19. Клопотання - не пов'язане з порушенням прав або законних інтересів особи звернення особи до суб'єкта публічного адміністрування з проханням прийняти адміністративне рішення або здійснити інші встановлені в правових актах дії.

20. Компетенція – коло повноважень, наданих законом, статутом або іншим актом конкретному органу або посадовій особі; сукупність повноважень державного органа по всіх установлених для нього предметам ведення;

21. Комплексність соціальної політики полягає у взаємопов'язаності різноспрямованої, багатогранної діяльності всіх її суб'єктів, структур і рівнів, націленої на розвиток соціального буття, соціальної сфери, процес його відтворення.

22. Концепція політичного процесу подає державну економічну політику як результат політичної діяльності, що має фіксовані рівні й етапи (визначення проблем, постановка цілей, формування політики, легітимація, виконання, оцінювання й моніторинг) у процесі розв'язання суспільних проблем.

23. Корупція - це зловживання державною владою для отримання вигоди в особистих цілях.

24. Корупція означає «псування», «розбещення», тобто може розумітися як розбещення окремих посадових осіб державного апарату, як соціальна корозія, що роз'їдає державну владу і суспільство в цілому. Корупція розуміється як підкуп - продажність, державних службовців;

25. Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'яз­ковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані, або примусово розпущені за рішенням суду, є протиза­конною. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи.

26. Матеріальні послуги - це будь-які дії майнового характеру, тобто дії, які потребують затрат певної праці для збільшення або поліпшення якості майна. Вони вимагають затрат відповідного обсягу та якості праці, а отже, мають свою грошову оцінку.

27. Нормативний адміністративний акт - правовий акт, що встановлює правила поведінки, призначений для не позначеної індивідуально групи осіб.

28. Об'єднання громадян – добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації гро­мадянами своїх прав і свобод.

29. Орган публічного адміністрування - колегіальний або єдиновладний суб'єкт публічного адміністрування, відповідно до законів володіє повноваженнями на видання нормативних адміністративних актів.

30. Особа - фізична особа або група фізичних осіб, юридична особа, інший суб'єкт, який володіє правами юридичної особи (комісія, загальні збори членів, постійне нарада).

31. Парламентська опозиція – депутатські фракції, що реалі­зують політику своїх партій у Верховній Раді України, та їх об'єднання.

32. Перерозподільна політика означає, що певні ресурси передаються від однієї групи населення до іншої через податки, тарифи, трансферти тощо.

33. Повідомлення - письмове звернення особи до суб'єкта публічного адміністрування, в якому вказується на порушення прав чи законних інтересів іншої особи і викладається прохання про їх захист.

34. Повноваження – сукупність прав і обов'язків державного органа, посадової особини, якими смороду наділяються для реалізації певної їм компетенції;

35. Посадова особа - державний політик, державний службовець або інша особа, яка виконує функції публічного адміністрування і відповідно до законів володіє повноваженнями давати не знаходяться в його підпорядкуванні особам встановлені правовими актами обов'язкові для виконання вказівки.

36. Посадові обов'язки – обов'язку, передбачені конкретної державною посадою, установлені в нормативному акті, у відповідному положенні про державний орган, його структурний підрозділ і в посадових інструкціях;

37. Публічна послуга - діяльність контрольованих державою або самоуправліннями юридичних осіб з надання особам соціальних послуг, послуг у галузі освіти, науки, культури, спорту та інших встановлених законами послуг. У встановлених законами випадках і порядку публічні послуги можуть надавати й інші особи.

38. Публічне адміністрування - регламентована законами та іншими правовими актами діяльність суб'єктів публічного адміністрування, спрямована на здійснення законів та інших нормативних правових актів за допомогою прийняття адміністративних рішень, надання встановлених законами адміністративних послуг, адміністрування надання публічних послуг та здійснення внутрішнього адміністрування суб'єкта публічного адміністрування.

39. Регулювальна політика включає дії органів державного управління з регулювання різних видів діяльності (економічне регулювання, захист споживчого ринку і т. ін.).

40. Режим надання публічних послуг - встановлене правовими актами платне або безкоштовне надання публічних послуг у встановлені терміни та в установленому порядку.

41. Рішення щодо адміністративної процедури - адміністративне рішення, винесенням якого завершується адміністративна процедура.

42. Розподільна політика пов'язана з діями органів влади щодо розподілу відповідних матеріальних благ серед різних груп населення (соціальні програми, освіта, наука та ін.).

43. Скарга - письмове звернення особи до суб'єкта публічного адміністрування, в якому вказується на порушення його прав чи законних інтересів і викладається прохання про їх захист.

44. Службова допомога - діяльність суб'єкта публічного адміністрування з надання інформаційної та іншої допомоги іншому суб'єкту публічного адміністрування за клопотанням останнього.

45. Соціальна політика:

46. Соціальна сфера - підсистема національної економіки, тобто явища, процеси, види діяльності та об'єкти, які пов'язані з забезпеченням життєдіяльності суспільства, людини, задоволен­ням їхніх потреб, інтересів.

47. Стратегічна політика охоплює взаємини із зарубіжними державами і включає іноземну та оборонну політику.

48. Суб'єкт публічного адміністрування - орган, установа, посадова особа, державний службовець, інша фізична або юридична особа, які уповноважені законами здійснювати публічне адміністрування.

49. Теорія відкритих систем - державна економічна політика як наслідок відповіді політичної системи на запити й потреби відповідних структур і чинників зовнішнього середовища.

50. Теорія гри - державна економічна політика як раціональний вибір у конкурентній боротьбі двох найвпливовіших сторін у суспільстві або уряді.

51. Теорія груп оцінює державну економічну політику як результат групової боротьби, конфлікту між різними групами в суспільності й уряді та пошуку консенсусу з конкретних питань політики.

52. Теорія раціоналізму розглядає державну економічну політику як результат діяльності щодо досягнення оптимальних суспільних цілей на підставі розроблених технологій управління.

53. Теорія суспільного вибору - державна політика як результат діяльності індивідів, яка виходить з усвідомлення власних інтересів і прийняття відповідних рішень і яка має принести їм певну вигоду.

54. Установа публічного адміністрування - державне бюджетна установа або бюджетна установа самоврядування, відповідно до законів володіє повноваженнями на здійснення публічного адміністрування.

55. Чиновник –1) найбільш загальне найменування державних службовців у ряді держав; 2) особа, що полягає на державній службі, що й володіє певним рангом (розрядом, чином) в ієрархії державних посад.