1.2. Публічний характер управління (адміністрування)

Важливою відмітною ознакою даного виду управління є його публічний характер. Відповідно до пануючої як у соціологічній, так і в юридичній науці точкою зору «публічний» означає - «що має відношення до якісно і кількісно необмеженому колу осіб». Публічний у вузькому розумінні характеризує «політично об'єднане безліч» - народ в державі, громаду як об'єднання жителів, релігійну громаду. Відповідно,публічно управляти означає діяти в загальному інтересі, вирішувати завдання, що мають значення для всіх членів суспільства.

Таким чином, термін «публічний» відноситься, насамперед, до характеристики завдань, які підлягають вирішенню. Визначаючи «публічні завдання», В.Іеккерінг зазначає: їх виконання і реалізація складаються в задоволенні суспільного інтересу, проте, це ще не означає, що відповідальність за їх виконання в обов'язковому порядку покладається на державу. Дійсно, реалізація публічних завдань може бути організована і в інших публічно-правових (через інші юридичні особи публічного права) або приватно - правових (наприклад, через юридичні особи приватного права) формах.

У той же час якщо розглядати термін «публічний» стосовно характеристики суб'єктів, що здійснюють завдання в суспільному інтересі, то в цьому випадку можна вести мову лише про ті з них, головною метою яких є задоволення потреб суспільства. Такими є юридичні особи публічного права - держави, місцеве самоврядування, установи та фонди.

Саме загальне визначення терміну «управління» в принципі виводиться з його етимологічного значення. «Verwalten» - слово, утворене від середньонімецького «walten» (готського - «valdan», старонімецького - «waltan», латинського - «valere», що означає «бути сильним», «діяти»), т. скерувати, спрямовувати, вести. Приставка «уєг-» (в среднєнемецького «far-») поряд з іншим, має значення «вперед», «здійснювати до завершення» і надає слову відтінок доручення, опосередкованості.

Таким чином, «управління» означає: впливати на що-небудь, виконувати, проводити, здійснювати, піклуватися. Даний зміст вкладається також у латинське слово «administrare» (франц. - «administrer», англ. – «administer»): служити будь-чого, про що-небудь піклуватися, виступаючи від імені свого відомства. У зазначеному сенсі термін управління широко вживається в багатьох державах. «Управління» («адміністрування») означає забезпечення виконання завдань, осмислену, цілеспрямовану і тому в принципі планомірну виконавчу діяльність. її забезпечувальний, допоміжний характер дозволяє відмежувати управління від правління і політичного керівництва, здійснюваного урядом. Так, управління (адміністрування) не визначає саме собі цілей і напрямів діяльності, а виконує задану політичну лінію.

1.3. Визначення публічного управління (адміністрування) в матеріальному, організаційному і формальному сенсах, його суб'єкти

В організаційному сенсі публічне управління являє, на думку вчених, сам управлінський апарат, сукупність адміністративних органів на всіх рівнях.»Матеріальне» ж визначення публічного управління зв'язується зазвичай з його характеристикою як діяльності. Що стосується публічного управління у формальному або функціональному сенсі, то мається на увазі синтез його матеріальної та організаційної сторін:сукупність всіх видів управлінських дій, які здійснюються суб'єктами управління.

Відповідно, публічне управління розкривається через перерахування його змістовних аспектів (сфер управління) або за «залишковим» принципом (все, що не відноситься до інших видів державної діяльності - законодавства, правосуддя, а також діяльності уряду).Останнє визначення отримало найменування «негативного», воно виникло раніше за інших і до цих пір є найбільш широко розповсюдженим в управлінській та адміністративно-правовій літературі. Його головне призначення полягає в розкритті місця управління в системі поділу влади, відмежування від інших видів державної діяльності.

Як приклад «позитивного» (тобто змістовного) визначення публічного управління можна навести поняття, дане проф. Г.Й. Вольфом і проф. О.Бахофен: публічне управління - «різноманітна (у своїх проявах), цільова, організаційно оформлена, відповідальна, частково планована, самостійна діяльність по здійсненню мають суспільне значення завдань (предметів відання), зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень «.Ці рішення мають, як правило, конкретний і індивідуальний характер, тобто приймаються у формі адміністративних актів, заснованих на законах. Адміністративний акт - найбільш поширений інструмент реалізації повноважень у сфері публічного управління (адміністрування). У той же час розкриття поняття управління (адміністрування) неможливо без з'ясування кола суб'єктів, що здійснюють даний вид діяльності. При найбільш загальному підході весь це коло можна охарактеризувати одним терміном - «адміністрація».

Суб'єктів публічного адміністрування можна поділити на Дві частин:

1) населенням (народом у цілому чи територіальними громадами);

2) відповідні Інституції, які називаються органами публічної влади. В залежності від форм публічної влади розрізняють органи державної влади і органи місцевого самоврядування.