- •8.050201 «Менеджмент організацій»)
- •Розділ (навчальний об’єкт) “корпоративне управління та корпоративні структури” Змістовий модуль ку-к-1. Сутність та функції корпоративного управління.
- •1. Суть корпоративного управління, його суб'єкти та об'єкти.
- •2. Функції корпоративного управління.
- •3. Основні риси сучасного корпоративного управління.
- •4. Формування і реалізація корпоративних інтересів.
- •Змістовий модуль ку-к-2-3. Корпоративні структури, їх ознаки. Види корпоративних структур.
- •Особливості й організаційно-правові ознаки корпоративних структур.
- •Господарські товариства корпоративного та некорпоративного типу. Акціонерні товариства. Транснаціональні корпорації. Фінансово-промислові групи. Холдинги.
- •Особливості корпоративної реструктуризації економіки України.
- •Роль держави у розвитку корпоративних утворень, антимонопольне законодавство і злиття. Особливості державного корпоративного сектору.
- •Особливості державного корпоративного сектору
- •Розділ (навчальний об’єкт) “основні засади функціонування корпоративних структур” Змістовий модуль ку-ф-1. Функціонування корпорацій, внутрішнє та зовнішнє середовище.
- •Моделі управлінської поведінки.
- •Основні принципи функціонування корпорації.
- •Характеристика системи корпоративних відносин.
- •Особливості зовнішнього і внутрішнього середовища корпорації, проблеми їхньої взаємодії.
- •Змістовий модуль ку-ф-2. Управління корпоративними структурами. Корпоративна культура.
- •Структура управлінських органів сучасних корпорацій.
- •Методологія створення внутрішньої системи управління в корпоративному секторі економіки.
- •Основні напрями регулювання внутрішньо-корпоративних відносин.
- •Процес вибору організаційно-економічних структур.
- •Проектування великих корпоративних структур.
- •Проблеми взаємини керівництва корпорації з акціонерами.
- •Форми корпоративного контролю, їхній вплив на ефективність господарської діяльності.
- •Регулювання матеріально-технічних та фінансових потоків в акціонерних товариствах.
- •Корпоративна культура та її основні риси.
- •1. Адаптація корпорації, як єдиного організму, до навколишнього середовища.
- •2. Забезпечення єдності організаційного середовища шляхом інтеграції членів організації.
- •Розділ (навчальний об’єкт) “умови та ефективність діяльності корпоративних структур” Змістовий модуль ку-у-1. Ефективність діяльності корпоративних структур.
- •Система критеріїв ефективності корпоративної структури і досягнення інтегральної ефективності.
- •Економічний потенціал корпоративного об'єднання
- •1. До показників майнового стану відносять наступні:
- •2. До показників ділової активності відносять наступні:
- •3. До показників рентабельності відносять наступні:
- •4. До показників фінансової стійкості відносять наступні:
- •5. До показників ліквідності відносять наступні:
- •6. До показників, що характеризують позицію підприємства на ринку цінних паперів, відносять наступні:
- •Змістовий модуль ку-у-2. Корпоративна власність, капітал, цінні папери.
- •1. Суть корпоративної власності та економічна роль статутного фонду.
- •2. Обіг корпоративних цінних паперів як об’єкт управління.
- •3. Методи оцінки корпоративного капіталу
- •Розділ (навчальний об’єкт) “корпоративний сектор як суб’єкт державної економічної системи” Змістовий модуль ку-с-1. Державне регулювання корпоративного сектору.
- •1. Державне регулювання корпоративного сектору.
- •2. Депозитарна система. Депозитарії, зберігачі та реєстратори.
- •Змістовий модуль ку-с-2. Рух цінних паперів в корпоративного сектору.
- •1. Управління рухом акцій на первинних та вторинних ринках.
- •2. Організація розміщення акцій, роль фінансових посередників в функціонуванні корпоративного сектору.
- •Змістовий модуль ку-с-3. Ризик в діяльності корпоративних структур. Оцінка ризиків створення і ефективності функціонування корпоративних систем
- •Перелік рекомендованої літератури
Розділ (навчальний об’єкт) “умови та ефективність діяльності корпоративних структур” Змістовий модуль ку-у-1. Ефективність діяльності корпоративних структур.
Система критеріїв ефективності корпоративної структури і досягнення інтегральної ефективності.
Економічний потенціал корпоративного об'єднання
Система критеріїв ефективності корпоративної структури і досягнення інтегральної ефективності.
Організаційна ефективність має на меті оцінити вплив системи менеджменту, організаційної культури, методів прийняття рішень та інших параметрів па ефективність реалізації стратегічних цілей корпорації.
Проблема ефективності функціонування будь-якої організації порушувалася ще на початку століття такими відомими дослідниками, як М. Вебер, Ф. Тейлор, Е. Мейо, Ч. Барнард.
Дослідження в галузі організаційної ефективності привели до формування декількох основних підходів.
1. Цільовий підхід — ефективність організації визначається її здатністю досягати поставленої мети: фінансова стабільність (платоспроможність, ліквідність, оборотність), збереження ресурсів (матеріальних, грошових, трудових, інформаційних), прибутковість, чистий прибуток, рентабельність, дохід на акцію, посилення і збереження становища на ринку, соціальна відповідальність).
2. Системний підхід - кінцева мета не ігнорується, але вона одним з елементів у більш складному наборі критеріїв. Системна модель підкреслює критерії, що забезпечують виживання організації в довгостроковому періоді, зберігаючи стабільність внутрішнього соціального організму і успішно взаємодіючи з зовнішнім навколишнім середовищем. Даний підхід більше зосереджується не на визначених цілях, а на засобах, необхідних для їх досягнення.
Системний підхід до оцінки організаційної ефективності більш прийнятний для менеджерів, оскільки націлений на засоби досягнення мети, а не на оцінку самої мети. Менеджери більше схильні планувати процес і не очікувати швидких і точно оцінюваних результатів своєї діяльності. Вони піклуються про стійкість і виживання організації в довгостроковому періоді, а не про досягнення конкретних результатів па даний період. Найбільші переваги системний підхід має у тому випадку, коли мета визначена не точно і може бути змінена в процесі більш-менш удалих дій менеджерів або змін у зовнішньому середовищі. Іншими словами, коли «гра важливіша за результат».
3. Внутрішньоорганізаційний підхід визначає ефективність як внутрішню координацію, стабільність, погодженість усіх процесів, за якої поставлені завдання будуть досягнуті оптимальним способом при мінімальних витратах. В основі внутрішньоорганізаційного підходу лежить тип організації, системи контролю і координації, ступінь централізації і регламентації, прийнятий в організації.
Критерії внутрішньоорганізаційної ефективності:
В корпораціях бюрократичного типу:
єдність управління,
єдність підпорядкування,
обмеження числа підлеглих у одного керівника,
поділ праці,
визначення і закріплення функцій,
оптимізація кількості рівнів управління,
поділ обов'язків, повноважень і відповідальності,
оптимальний баланс між централізацією і децентралізацією,
якість і швидкість інформаційного забезпечення,
скорочення кількості помилок в управлінських рішеннях,
скорочення часу вирішення завдань управління,
зниження витрат.
В корпораціях адаптивного типу:
створення міцної корпоративної культури і позитивного організаційного клімату;
дотримання групового духу, групової лояльності і групової роботи;
забезпечення конфіденційності, довіри й ефективних комунікацій між працівниками і керівниками;
прийняття рішень па підставі інформації від джерел, розташованих на будь-якому рівні організаційної структури;
розмивання горизонтальних і вертикальних зв'язків;
можливість службового росту і розвитку, створення ефективних робочих груп;
взаємодія між організацією і її частинами з метою вироблення єдиних проектних рішень в інтересах організації;
гнучкість управління, швидка реакція на внутрішні і зовнішні зміни.
Внутрішньоорганізаційний підхід є ефективним засобом для забезпечення й оцінки гармонійного функціонування корпорації на рівні міжособистісних і міжгрупових відносин, де людський фактор слугує джерелом конкурентних переваг.
4. Конкурентний підхідпередбачає залежність критерію ефективності від того, чиїм інтересам цей критерій відповідає. Звичайно акціонери, постачальники, клієнти, менеджери, персонал різних структурних підрозділів розглядають корпорацію з різних точок зору. Сучасне використання конкурентного підходу до організаційної ефективності засновано на виборі стратегічних партнерів у зовнішньому середовищі, від яких найбільше залежить існування організації. При такому підході акцент робиться на задоволенні вимог не всіх зацікавлених сторін, а тільки стратегічних, котрі можуть загрожувати виживанню організації. Ефективність організації в контексті конкурентного підходу визначається наявністю достатнього потенціалу для задоволення вимог і очікувань партнерів, у тому числі стратегічних.
Умовно критерії ефективності учасників корпоративних відносин можна поділити на два полюси: інтереси фінансових і нефінасових інвесторів.
Для фінансових інвесторів об'єктивною оцінкою діяльності акціонерного товариства є його фінансові показники, які аналізуються у річному звіті, серед яких:
максимізація ринкової вартості фірми ;
збільшення обсягів реалізації ;
максимізація прибутку ;
мінімізація витрат ;
забезпечення рентабельної діяльності;
підвищення ліквідності активів;
збільшення власних коштів АТ;
максимізація прибутковості акцій.
Нефінансові інвесторирозглядають стабільність, ефективність роботи органів управління корпорації як фактор, що має не менше, а нерідко навіть і більше значення, ніж фінансові показники. Набагато більшу вартість мають акції компаній, у яких практика роботи наглядових рад і правлінь грунтується на принципах міжнародних стандартів, що дає інвесторам можливість здійснювати контроль за діяльністю керівників і впливати на прийняття найважливіших рішень.
Склад і сутність нефінансових критеріїв ефективності є справою суто суб'єктивною, яка залежить від мети тієї фізичної або юридичної особи, яка проводить оцінку. Оцінка діяльності компанії повинна мати на меті ідентифікацію чинників, що сприяють успіху компанії на ринку, а також показників, що обмежують можливості досягнення успіху.
Короткострокові
цілі.:.
Фінансові інвестори
Децентралізація^
г;
...
.::,1 ..'-
Нефінансові
інвестори Стабільність,.^