- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 7. Місцеві системи кондиціонування повітря.......…………....….56
- •Список використованої літератури………………………70
- •Тема 1. Загальні відомості про кондиціонування повітря .
- •1.2. Основні елементи і класифікація систем кп . Способи й апаратура обробки повітря . Центральні скп і їхні структурні схеми .
- •1.3. Способи й апарати обробки повітря .
- •1.4.Структурні схеми і складові частини центральних укп .
- •Тема 2. Процеси тепловологісної обробки повітря в апаратах цскп
- •2.2. Особливості побудови на I-d - діаграмі і розрахунку процесу обробки повітря в умовах якісного регулювання режиму роботи зк.
- •Тема 3. Конструкції, принцип роботи й основи розрахунку зрошувальних камер .
- •Тема 4. Конструкції , принцип роботи й основи розрахунку повітронагрівачів .
- •Тема 5. Джерела холодопостачання цскв .
- •Пароежекційні холодильні машини.
- •Повітряні холодильні машини.
- •Термоелектричні холодильні машини.
- •Випарне охолодження.
- •6. Спеціальні способи обробки повітря
- •6.1. Загальні відомості.
- •6.2. Обробка повітря абсорбентами.
- •6.3. Обробка повітря адсорбентами
- •6.4. Обробка повітря перегрітою водою.
- •6.5. Обробка повітря парою
- •6.6. Дозволоження повітря в приміщенні
- •7. Місцеві системи кп.
- •7.1. Місцеві скп на базі неавтономних укп.
- •7.2. Місцеві скп на базі неавтономних вентиляторних кондиціонерів - довідників
- •7.3. Місцевий укп на базі автономних кондиціонерів
- •7.4. Місцеві автономні побутові кондиціонери
- •7.5. Місцеві автономні спеціалізовані кондиціонери
- •Список використованої літератури
6.5. Обробка повітря парою
У зв'язку зі специфічним запахом, а також підвищеною ентальпією і температурою, пара для цілей комфортного кондиціонування застосовується надзвичайно рідко. Однак широко застосовується для технологічного кондиціонування повітря.
Для обробки повітря парою можна використовувати зрошувальну камеру.
Відомі параметри повітря до обробки . Кінцевими параметрами задаються.
Необхідна витрата пари визначається по формулі:
Gпара=G(d2- d1)10-3кг/год
З рівняння кутового коефіцієнта променю процесу обробки повітря парою визначаються необхідні параметри пари:
іп = = (I2- I1)10-3/ (d2- d1) кДж/кг
Недолік обробки повітря парою полягає в тому, що необхідно регулювати кінцеві параметри повітря. Для цього звичайно застосовується кількісне регулювання.
6.6. Дозволоження повітря в приміщенні
Цей вид обробки повітря застосуються для приміщень з великими теплонадлишками і незначними вологонадходженнями. У цьому випадку центральні кондиціонери працюють у режимі адіабатичного зволоження, а форсункові пристрої дозволоження повітря встановлюються в приміщенні, що обслуговується, над верхньою границею робочої зони.
7. Місцеві системи кп.
7.1. Місцеві скп на базі неавтономних укп.
Домодідовським машинобудівним заводом "Кондиціонер" з 1989 року серійно випускаються неавтономні місцеві кондиціонери КНБ –3,15-01: КНБ 6,3-01; КНБ-10-01 і КНБ - 20-01, призначені для цілорічного технологічного і комфортного кондиціонування повітря в приміщеннях громадських будинків, допоміжних і виробничих будинків промислових підприємств. Кондиціонери можуть застосовуватися у СКП із тепло- і холодопостачанням від центральних джерел (ТЕЦ, центральна котельня, центральна холодильна станція, артезіанська свердловина й ін.).
Граничні значення температури зовнішнього повітря, що обробляється в кондиціонері, складають від +40°С до -45°С и нижче.
Кондиціонери оснащені електричною системою регулювання і забезпечують автоматичну підтримку:
- температури повітря в приміщенні з точністю 1°С;
- відносної вологості в приміщенні з точністю =7%
Кондиціонери виконуються у виді шафи, що складається з 2 секцій: приймальної і повітрооброблюючої, що установлюються на баці. Кондиціонери КНБ-20-01 мають 2 прийомні секції.
У прийомної секції кондиціонера розміщений: клапан повітряний, фільтр повітряний, повітронагрівач першого підігріву, колектор з форсунками.
У повітрооброблюючій секції - сепаратор, повітронагрівач другого підігріву, агрегат вентиляторний.
У баці (нижня частина кондиціонера) - фільтр водяник, насос, манометр, зворотний клапан, поплавковий клапан, перелив, патрубок зливу води з бака. Камера зрошення призначена для адіабатичної і політропічної обробки повітря. Форсунки з діаметром вихідного отвору 12 мм установлені на трубі-колекторі. Вода до форсунок подається насосом, розміщеним у спеціальному відсіку бака.
Повітронагрівачі для першого і другого підігрівів являють собою теплообмінники з біметалевих оребрених труб.
Агрегат вентиляторний: у кондиціонерах КНБ-3,15-01 і КНБ-6,3-01 вентилятор радіальний двостороннього усмоктування Ц14-46/ м відповідно №2,5 і №3,15, у кондиціонерах КНБ-10-01 і КНБ-20-01 вентилятор діаметральний на базі аеродинамічної схеми вентилятора ЦАГИ типу Д17-4р. Вентилятор і електродвигун змонтовані на рамі і з'єднані клиновими ременями.
Кондиціонери можуть використовуватися в прямоточних і рециркуляційних УКП.
Технологічною схемою кондиціонера передбачається наступна обробка повітря:
- змішання зовнішнього і рециркуляційного повітря;
- очищення повітря від пилу;
- перший підігрів повітря;
- зволоження повітря в холодний і перехідний періоди року;
- охолодження й осушення в теплий період року;
- другий підігрів повітря.
Система автоматичного керування (САК) кондиціонера забезпечує у СКП із рециркуляцією підтримку заданих температур «точки роси» після зрошувальної камери і температури повітря в приміщенні, що обслуговується, а також захист від заморожування повітронагрівачів першого підігріву.
САК дозволяє використовувати кондиціонери також у прямоточних СКП або у СКП, що працюють тільки на рециркуляційному повітрі, при відповідному настроюванні приладів автоматизації.
Технічна характеристика місцевих неавтономних кондиціонерів представлена в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1. Технічна характеристика місцевих неавтономних кондиціонерів.
Найменування показників |
КНБ-3,15-01 |
КНБ-6,3-01 |
КНБ-10-01 |
КНБ-20-01 |
Продуктивність по повітрю, м3/год Продуктивність по холоду. при tвн= 30°С, х= 40%. х= 8°С, кВвт |
3150
21,5 |
6300
43 |
10000
67,5 |
20000
135 |
Продуктивність по теплу, кВт, |
|
|
|
|
Першого підігріву при tвн= 30°С, гн = 130°С, |
75 |
150 |
240 |
480 |
Другого підігріву при tвн = 11°С, гн =70°С |
12,5 |
25 |
40 |
80 |
Витрата холодоносителя (води), кг/год |
7800 |
13000 |
20000 |
35000 |
Робочий тиск перед форсункою, МПа, не більш |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
Витрата теплоносія, кг/год, не більш: |
|
|
|
|
Першого підігріву |
1075 |
2150 |
3440 |
6880 |
Другого підігріву |
360 |
720 |
1150 |
2300 |
Поверхня теплообміну повітронагрівача, м2, Першого підігріву |
11,65 |
16,94 |
24,9 |
24,9 |
Другого підігріву |
11,65 |
11,65 |
24,9 |
24,9 |
Фронтальний перетин по повітрю одного повітронагрівача,м2одного елемента: |
|
|
|
|
Першого підігріву |
0,485 |
0,7 |
1,05 |
1,05 |
Другого підігріву |
0,485 |
0,485 |
1,05 |
1,05 |
Живий перетин по теплоносію одного повітронагрівача, м2: |
|
|
|
|
Першого підігріву |
346 10-6 |
693 10-6 |
693 10-6 |
693 10-6 |
Другого підігріву |
346 10-6 |
346 10-6 |
693 10-6 |
693 10-6 |
Кількість повітронагрівачів, шт. : |
|
|
|
|
Першого підігріву |
2 |
2 |
2 |
4 |
Другого підігріву |
1 |
1 |
1 |
1 |
Настановна потужність, кВт |
2,29 |
4,54 |
7,74 |
15,44 |
Маса кондиціонера, кг |
720 |
870 |
1380 |
2080 |
Запас повного тиску для повітряних каналів складає для всіх типорозмірів кондиціонерів 300Па на виході для повітряних каналів. Коефіцієнт теплопередачі повітронагрівачів:
К= 24,36 (v )ф0,494w0,127, Вт/(м2 0С),
де (v )ф- масова швидкість потоку повітря, що набігає, у фронтальному перетині повітронагрівачів, кг/(м2 0С);
w - швидкість руху води в трубках, м/сек.
Аеродинамічний опір одного повітронагрівача:
Ра=3,6 (v )ф1,75, Па
Гідравлічний опір одного повітронагрівача:
Рw=Вw2
Типорозмір кондиціонера КНБ-3,15 КНБ-6,3 КНБ-10 КНБ-20
Значення коефіцієнт В 3,6 104 2,6 104 2,39 104 2,39 104