Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект ТСП_испр.doc
Скачиваний:
148
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.5 Mб
Скачать

11. Технологічні процеси при виконанні шпалерних робіт

11.1. Основні положення та класифікація

Шпалерні роботи — це опорядження внутрішніх приміщень шпалерами лінкрустом та синтетичними рулонними матеріалами.

Шпалери підрозділяються на звичайні, вологостійкі та звуковбиральні.

Звичайні шпалери бувають прості, середньої щільності, щільні, погрун­товані, фонові, тиснені.

Вологостійкі шпалери бувають тиснені з домішками, тиснені з захис­ною плівкою, з нанесенням тонкої кольорової полімерної плівки, у вигляді безосновної непрозорої плівки, з тисненим малюнком.

Звуковбиральні шпалери виготовляються на паперовій основі з лицьо­вою стороною, створеною ворсом різних волокнистих матеріалів.

Лінкруст — це рулонний матеріал з рельєфним малюнком, виготовле­ний з пластмаси на основі синтетичних смол, жирових речовин, наповнюва­чів та паперу.

Синтетичні опоряджувальні рулонні матеріали — полі­ві­нілхлоридні плів­ки (безосновні або на паперовій основі): ізоплен, нікоплен, деві­лон, віні­степ тощо. До них відносяться різноманітні самоклеючі опо­ряджувальні плівки.

Сфери вживання різних типів шпалер визначаються їх властивостями. Так, звичайні шпалери використовуються в житлових кімнатах, гуртожит­ках та інших аналогічних приміщеннях. Вологостійкі — вживаються для обклеювання стін коридорів та прихожих житлових квартир, а також в культурно-побутових приміщеннях та громадських будинках.

Шпалери широко використовуються для обклеювання стель.

Синтетичні шпалери можна вживати в санітарних вузлах та кухнях, в приміщеннях цивільних та промислових будинків з нормальними темпера­тур­ними й вологісними режимами.

Шпалери всіх видів необхідно зберігати в закритих сухих приміщеннях в горизонтальному стані при температурі повітря не нижче +10оС.

Наклеювання шпалер виконується за допомогою звичайного клейстера (з борошна чи крохмалю), синтетичних клейстерів з клею КМЦ (натрієва сіль карбоксилметилцелюлози) й тонкомеленої крейди. Клейстери повинні бути однорідними, без нерозчинених частин, піску або іншого забруднення. Клеї вибираються в залежності від виду шпалер. Для звичайних вжива­ються клеї КМЦ; для вологостійких вживаються клейстери, що скла­да­ють­ся з 50% КМЦ та 50% емульсії ПВА; для звуковбиральних — КМЦ або КМЦ з ПВА; для лінкрусту — «Бустилат»; для безосновних — клеюча мастика «Гумілакс» тощо. В'язкість клейстерів при температурі 18...20оС визначається за допомогою віскозіметра ВЗ-4 й має бути в межах 25...30с. Синтетичні плівки на тканій основі наклеюються полівінілацетатною (ПВА) емульсією або латексним водним клеєм типу «Бустилат».

Орієнтовно для приготування 10л клейстера необхідно 0,4кг сухого клея КМЦ-Н та 9,6л води. Витрати клея КМЦ в сухому вигляді на 10м2 поверхні становлять 0,2...0,3кг.

11.2. Підготування поверхні та шпалер

Цей процес при наклеюванні паперових шпалер починається після опорядження стель і підготування поверхонь столярних виробів до масля­ного фарбування за останній раз з ретельним видаленням набіла, забруд­нень та зачистки верху стін від крейдяних слідів, що залишаються після побілки стель. Зачищення виконують кам'яною плиткою або скляною шкур­кою. Шорсткі поверхні ретельно загладжують. Русти між листами сухої штука­тур­ки заповнюють шпакльовкою урівень з останньою поверхнею й заклею­ють смугами паперу в 1...3 шари. Підмазку окремих місць викону­ють так, як і при малярних роботах, підмазочними складами дерев'яними або сталевими шпателями.

Після висихання паперових смуг та підмазаних місць їх зачищають і шліфують шкуркою або пемзою. Дерев'яні поверхні оббивають картоном, що попередньо змочують водою. Нерівні поверхні тиньки або бетону част­ково підмазують або шпаклюють суцільно. Після цього поверхні обклеюють газетами або іншим папером чи макулатурою. Клейстер наносять на макула­туру макловицею на столі шпалерника. Не обклеюють макулатурою стіни, облицьовані гіпсокартонними листами, залізобетонні стінові панелі, виго­тов­лені в касетних формах, а також стіни, що мають рівну й гладку поверх­ню, підготовлену в заводських умовах.

Під оклеювання синтетичними плівками поверхні готують так, як і під високоякісне фарбування: очищають, прооліфлюють та шпаклюють масля­но-­клеєвою або синтетичною шпаклівкою. Остаточне вирівнювання поверх­ні виконують шліфуванням. Потім на підготовленій поверхні відбивають лінію верхньої межі оклеювання плівкою й розмічають за допомогою виска межі першого полотнища, що буде наклеюватися від кута приміщення.

За допомогою виска вивіряється також вертикальність всіх кутів.

Шпалери перед наклеюванням відбираються за відтінками кольору, після чого в них зрізають кромки й нарізають полотнища у відповідності з висотою приміщень. Для виконання цих операцій використовуються напівавтоматичні станки, що розташовані в центральних майстернях. В них формуються комплекти шпалер на кімнату, квартиру чи секцію будин­ку, і в контейнерах ці комплекти завозяться на будівельний майданчик. Механізоване обрізання кромок виконується при використанні простих шпалер середньої щільності та тиснених. Поперечна перфорація шпалер використовується для простих шпалер з середньою щільністю. Поперечний розкрій тиснених шпалер виконується ножем на верстаті з поперечною щілиною.

Щоб під час наклеювання можна було суміщувати малюнки на полотни­щах, рекомендується по довжині їх нарізати з лишком, а під час наклеюван­ня частина полотнища відрізається на рівні плінтуса.

Для міцного приклеювання шпалер в верхній частині стіни, в кутах та по периметру віконних або дверних отворів роблять «відводку»: наносять грунтовочну суміш смугою 10...15 см з клею того ж складу, що й наносять на шпалери.

Особливу увагу слід приділяти кольоровій гамі при вибиранні шпалер для житлових приміщень. Колір шпалер має сприяти доброму настрою та відпочинку, усуненню втоми. Фізіологами встановлено, що червоний колір втомлює, зелений ­— заспокоює, жовто-гарячий та жовтий — збадьорює. Холодні кольори — голубий, світло-зелений, сірий — викликають почуття великого простору. В невеликих приміщеннях перевагу слід віддавати шпа­лерам з дрібним малюнком, що зорово збільшує приміщення, в той же час крупний малюнок сприяє його зоровому зменшенню. Прямовисно розташовані лінії, квіти або інші рисунки збільшують висоту, а горизон­тальні — знижують стелю. Також шпалери для житлових кімнат слід під­би­рати з урахуванням меблів.