
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Модуль 1
- •Гуманітарні науки політологіясоціологіяпсихологіясоціоекологія………………..Ієрархія наук
- •Філософія
- •Параграф 1.2 Історія сучасних взаємовідносин людини й природного середовища. Екологія і практична діяльність людини. Життєвий простір. Екологічні основи раціонального природокористування.
- •Параграф 1.3 Роль курсу загальної екології в інженерному інституті. Коло екологічних питань, які повинен знати майбутній інженер-будівельник.
- •Екосистеми, їх структура та властивості
- •Параграф 2.1
- •Концепція екосистеми, її компоненти. Критерії виділення екосистем. Склад екосистеми та закони формування її структури. Структура просторово-часової різноманітності екосистем
- •Біотичні компоненти екосистеми
- •Параграф 2.3 Антропогенні екосистеми. Екосистема сучасного міста. Вплив урбанізації на природу. Архітектурно-містобудівні аспекти будівельної екології.Основні принципи урбоекології
- •Экологічні фактори
- •Параграф 3.1
- •Параграф 3.3. Антропогенні фактори. Вплив виробничої діяльності людини на біосферу. Основні антропогенні фактори, що виникають внаслідок будівництва міст.
- •Тема 4.
- •Енергія в екологічних системах.
- •Параграф 4.1
- •Фундаментальні закони перетворення енергії. Перетворення енергії в живих об’єктах.Форми і якість енергії. Потоки енергії в екосистемах
- •Параграф 4.2 Концепція продуктивності. Харчові ланцюги. Біоенергетична модель екосистеми.
- •Параграф 4.3 Енергетика та навколишнє середовище. Індустріально-міські екосистеми. Альтернативні джерела енергії. Використання відновних джерел енергії в екологічно чистих будинках.
- •Тема 5.
- •Потоки речовини в екосистемах.
- •Параграф 5.1.
- •Параграф 5.2. Обмінний та резервний фонд. Осадовий цикл. Довершеність біогеохімічних кругообігів. Їх саморегуляція. Приклади біогеохімічних кругообігів.
- •Приклади найважливіших біогеохімічних кругообігів
- •Параграф 5.3 Роль людини в перетворенні циклічних процесів в ациклічні. Шляхи замкнення ациклічних процесів в будівельній промисловості.
- •Модуль 2.
- •Параграф 6.2. Природні ресурси. Вичерпні та невичерпні ресурси. Основні приклади природних ресурсів.
- •Вичерпні
- •Невідновлені
- •Параграф 6.3. Ресурсний цикл як антропогенний кругообіг речовини.Раціональне використання ресурсів. Безвідходні технології. Основні види відходів і їх утилізація.
- •Параграф 7.2 Еволюція живої речовини. Поява людини. Цивілізація і біосфера. Екологічні проблеми та демографія.
- •Параграф 7.3. Антропогенні зміни в середовищі. Ноосфера. Способи збереження і розвитку живої природи при будівництві. Основи біопозитивності і екологічна психологія.
- •Тема 8.
- •Параграф 8.3. Контроль і управління якістю природного середовища. Природоохоронна відповідальність. Еколого-економічний моніторинг і управління якістю середовища. Оцінка стану середовища.
- •Прикладні та технологічні аспекти екології
- •Параграф 9.1.
- •Екологічні наслідки забруднення атмосфери. Природні та антропогенні чинники забруднення атмосферного повітря. Класифікація, фізико-хімічні властивості основних забруднювачив атмосфери.
- •Параграф 9.3. Санітарно-гігієнічне нормування. Гігієнічні нормативи. Нормування забруднюючих речовин у повітрі, воді, грунті.
- •058. Екологія – це наука про взаємовідношення між живими організмами і середовищем їх мешкання.
- •061. Епоха відродження
Параграф 6.2. Природні ресурси. Вичерпні та невичерпні ресурси. Основні приклади природних ресурсів.
Під природними ресурсами розуміють природні об’єкти та явища, що можуть використовуватися тепер, в минулому і майбутньому для прямого і непрямого споживання. Вони сприяють створенню матеріальних скарбів. Сюди входять такі природні ресурси як атмосферне повітря, вода, грунт, мінеральні ресурси, рослини, тварини, тощо.
Природні ресурси можна поділити на вичерпні та невичерпні.
До вичерпних ресурсів належать такі , запаси яких можуть зменшитися та зникнути внаслідок їх використання людиною або дії на них. До невичерпних належать ресурси, нестача яких зараз і в видимому майбутньому не загрожує.
с
Природні
ресурси Невичерпні ВідновленіВичерпні
Невідновлені
лини,
тварини, корисні копалини
сонячна радиація,
вода, повітря вітер, хвилі
Вичерпні ресурси у свою чергу розділяються на відновлені і невідновлені. Відновлені – це усі природні ресурси, що перебувають у межах біосферного кругообігу речовин, вони здатні до самовідновлення за строки, які можна співставити з темпами господарчої діяльності людини. Рослинні, водні, повітряні ресурси належать до цього типу. Невідновлені – це ресурси, які не здатні до самовідновлення – мінеральні ресурси, паливо.
Основні природні ресурси.
Атмосферне повітря. Воно є середовищем, що необхідно для існування життя в біосфері, тому що все живе пристосувалося до дихання з поглинанням кисню, а рослини утилізують вуглекислий газ атмосфери і вивільнюють кисень. Атмосфера є газовою оболонкою Землі, для якої вода й суша є підстилаючими поверхнями, а космічний простір – зовнішнім середовищем. Товщина земної атмосфери складає 2000км, проте для жіснування приття притаманіий шар товщиною 16-18 км на ексаторі і 6-8 км на полюсах. Маса атмосфери 5,15 х 1015 т. Атмосфера – середовище, де розташовані кругообіги, вона важлива для життя, для окислення мертвої органіки. Кисень атмосфери – це ресурс, що відновлюється, але він постійно витрачається і різниця між тим киснем, що витрачається , і тим, що відновлюється, в останній час зміщується до нульового балансу. Для різних потреб людиною використано за останнє сторіччя 240 х 109 т кисню, а щорічне використання зараз оцінюється в 20 х 109т ( загальна кількість кисню в атмосфері зараз 1015 т). Використовується кисень в основному для енергетичних потреб – при спалюванні палива. Важливий й інший аспект взаємодії людини з атмосферним повітрям – викиди різноманітних речовин і забруднень, що викликають змінення в атмосфері. Одною з такиих речовин є СО2, що вивільнєється при згорянні палива. Зараз емісії СО2 в атмосферу складають біля 2х 1010т на рік при загальному його вмісті 2,3 х 1012т. Він не встигає утилізовуватися рослинами і кількість його поступово зростає. Значне надходження в атмосферу і інших речовин, але поки що техногенні емісії забруднюючих речовин є одного порядку з природними. Особливу дію викидів відчуває велике промислове місто, особливо від транспорту – іноді викиди від транспорту складають 80% усіх викидів. В великих містах рівень сонячної радиації з-за викидів забруднюючих речовин в атмосферу нижчий на 15%.
Водні ресурси. До них належить уся вільна вода біосфери – моря, озера, грунтові і підземні води, атмосферна волога. З усіх запасів біосферної води ( біля 1500 млн км3) може використовуватися лише 2,53%, тому що прісна вода складає 0,007% або 91 тис. км3. Завдяки тому, що природні води здатні до самоочищення і самовідновлення, їх відносять до невичерпних природних ресурсів. Проте за останній час здійснилося змінення якісної оцінки водних ресурсів, які внаслідок розвитку промислового виробництва, сільського господарства і житлової зони піддалися інтенсивній експлуатації і забрудненню. Якщо в давні часи людина витрачала 12-18 л води за добу, то в ХХ сторіччі – 200-300л, а в великих містах – і 700л. Для власних біологічних потреб людині треба 2-3 л води на добу. Розвиток промислового виробництва викликав зростання витрат води. На одержання 1 т готової продукції (питоме водоспоживання) витрачається: синтетичне волокно – 2500-5000; чавун – 160-200; каучук - 2000-3500; мінеральні добрива – 600 л , тощо.
Україна є одним з найменш забезпечених водою регіонів Європи. Водні ресурси(поверхневі і підземні води) складають 60км3, іноді знижуючись до 37км3, На одного мешканця припадає 1000м3 води на рік. Промисловість розташована нерівномірно. Донецько-Придніпровський район має третину водних ресурсів, а забезпечує 60% промислового виробництва. Водосховища на Дніпрі, що були побудовані в 50-60 роки ХХ сторіччя складають резервний фонд, яким користується Донбас та Криворіжжя. Проте. побудова цих водосховищ стала присиною затоплення 500 тис га родючих грунтів. Вода у сховищах піддається застоюванню, необхідно закріплення берегів. Населенням і господарством України щорічно використовується 30 млрд м3 води, з них промисловістю – 52,1%; сільським господарством – 31,2%; комунальним господарством – 15,9%; іншими галузями – 0,8%.
Мінеральні ресурси. Цей вид ресурсів відіграє важливу роль в розвитку людського суспільства. починаючи з самих ранніх периодів, тому що зв’язаний з отриманням енергії. В силу обмеженості запасів корисних копалин їх слід віднести до невідновних ресурсів. Вони різноманітні. Це й паливо, й руди, й нерудні копалини. Зараз людина використовує у виробництві більш ніж 80 елементів. На Україні нараховується 5,5 тис родовищ корисних копалин. Найважливіші: кам’яне та буре вугілля (6% світового), залізна руда(13%); марганцева руда (40%); каолін(5%); ртутна руда , тощо. Україна складає 20% ресурсного потенціалу колишнього СРСР, хоч її теріторія складає лише 3%. Україна видобуває 1 млрд корисних копалин на рік, залізо й марганець експортує, а в енергоносіях (нафта та газ) задлежить від інших країн.
Земельні ресурси. Ці ресурси мають виключне значення для людини. Невід’ємною їх частиною є грунт – особливе природне утворення, що виникло внаслідок перетворення поверхневих шарів літосфери під дією води, повітря та живих організмів. Найважливішою властивістю грунту є його родючисть, внаслідок чого він забезпечує 99% потреб людини крізь сільське господарство. земельні ресурси потрібні для розміщення міст, промислових виробництв. Пашня займає 10,8%, пасовиська – 22,3%. Земельний фонд України складає 60,4 млн га (2,7 % колишнього СРСР). З них освоєно людиною 92%; на сільське господарство припадає 70%, з них розорено 56%. За рахунок техногенного навантаження експлуатаційна якість грунтів погіршується. Кількість гумусу зменшилася з 3,5% до 3,2%;кислі грунти зросли на 30%, засолені – на 25%.
Лісові ресурси. Цей вид ресурсів – важливий фактор стабільності біосфери. Вони відновлюють повітря, стабілізують грунтовий покрів. 1 га лісу поглинає за рік 5-10 т СО2; вивільнює 20 т О2. Всі ліси Землі поглинають 30-50млрд т СО2 на рік. Проте ліс потерпає колосальні антропогенні навантаження – він є сировиною для будівельних матеріалів, паперу. Щохвилинно на Землі вирубується 44 га лісу. На Україні багато рослинних ресурсів, проте лісових ресурсів мало. Їх площа складає 10млн га. 30% лісів складають заповідники.Проте внаслідок антропогенної діяльності ліси гинуть. В Луганській області загинуло 6 тис га лісів.
Найбільш серйозний наслідок знищення лісів – порушення режиму річок і ерозія грунту. Лісний покрів регулює паводки річок і захищає грунт від поверхневої і глибинної ерозії. Коли людина вирубувала ліс для сільськогосподарських ділянок, вона й думки не мала про те, що знищує тим самим родючий шар грунту. Ліс зберігає вологу, знищення лісів в басейнах річок і змінення водного режиму мають згубні наслідки. Річки виносять харчові поживні речовини з ланів, ніщо їх не затримує. Можна сказати, що всі заводи мінеральних добрив світу роблять вхолосту – скільки вони виробляють добрив, стільки річки виносять їх в Світовий океан з ланів.
Питання для самоконтролю.
Питання 6.7. Чи можна назвати біосферу одною з геосфер Землі?
Так.
Ні.
Питання 6.8.Чи може існувати “жива речовина” біосфери без космічних випромінювань?
Так.
Ні.
Питання 6.9. Чи можна віднести сонячне проміння до ресурсів, що відновлюються?
Так.
Ні.
Питання 6.10. Чи можна вважати, що всі заводи мінеральних добрив світу роблять вхолосту?
Так.
Ні.