Тема 12 Рис. 12.1. Організаційна структура страхового ринку

трацією — на 50 найбільших компаній припадає близько 80 % статутного капіталу і 88 % зібраних страхових премій. У табл. 12.1 представлено динаміку розвитку страхового ринку Ук­раїни за 1999—2003 pp.

Сьогодні, наприклад, на страховому ринку Харківської об­ласті працюють 24 харківські страхові компанії і 22 філії стра­хових компаній інших регіонів. Загальна сума страхових пла­тежів, отриманих ними за 2003 p., становила 1222,2 млн грн; порівняно з 2002 р. загальні страхові надходження зросли на 537,7млн грн (на 78,5%). Страхові виплати та страхові відшкодування порівняно з 2002 р. збільшились на 28,6 млн грн (183,1 %) і становили 44,2 млн грн.

Сума страхових надходжень за обов'язковими видами стра­хування за 2003 р. становила 7,4 млн грн — лише 0,6 % від загальної суми надходжень.

Сума страхових надходжень з добровільних видів страху вання за 2003 р. порівняно з 2002 р. зросла на 538,3 млн гри (на 79,6%) і становила 1214,8 млн грн. Найбільша частка страхових надходжень у добровільному страхуванні припада⁶ на страхування фінансових ризиків, а саме — 926,5 млн гр# (76,3%).

Таким чином, спостерігається активне розширення страх⁰ вого ринку Харківського регіону.

280

Страхування та страховий ринок

Тема 12

Страхові компанії становлять основу інституційної та терц, торіальної структури страхового ринку.

На особливу увагу заслуговує розгляд питань щодо ство­рення, функціонування, реорганізації та ліквідації страхової компанії в Україні.

Основними підходами, що допоможуть вивчити процес ство­рення страхової компанії, є розгляд таких взаємопов'язаних етапів:

• реєстрація страховика як юридичної особи;

• надання цій юридичній особі статусу страховика.

Вивчаючи питання функціонування страхової компанії, не­обхідно визначити, якими видами діяльності може займатися страховик, у чому полягає їх сутність. Треба також визначити сутність стратегії страхової компанії, значення бізнес-плану для ефективної реалізації стратегії страховика.

Страхові компанії при формуванні своїх організаційних структур використовують такі принципи:

1. лінійного підпорядкування — вищі керівники мають пра­во давати розпорядження нижчим співробітникам з усіх пи­тань, що виникають;

2. функціонального підпорядкування — право давати роз­порядження, пов'язане з виконанням конкретних функцій, незалежно від того, хто їх виконує;

3. лінійно-штабного підпорядкування — виконання кон­сультаційних функцій у процесі стратегічного планування, підготовки рішень з інших найважливіших питань роботи компанії.

Задля реалізації економічних і соціальних інтересів держа­ви та дієвості механізму соціального гарантування виникає необхідність державного регулювання страхової діяльності.

Усі правові відносини, пов'язані з проведенням страхуван­ня, можна поділити на дві групи:

• правовідносини, які виникають у зв'язку з організацією страхової справи, що регулюють діяльність страховиків, ї^х взаємозв'язок з бюджетом, банками, органами державного управління;

• правовідносини, що регулюють процес формування та використання страхового фонду при особистому, майновому страхуванні та страхуванні відповідальності.

Правове забезпечення страхування здійснюється шляхо^ прийняття законів та нормативних актів, що регулюють стр^а' хову діяльність як у цілому, так і за окремими її напрямам¹¹

282

Страхування та страховий ринок

й питаннями взаємовідносин страховиків з клієнтами, суспіль­ними та державними інститутами України.

Система правового регулювання страхової діяльності вклю­чає норми, що визначені:

1. Конституцією України;

2. міжнародними угодами зі страхування, що були підпи­сані та ратифіковані Україною;

3. Цивільним кодексом України;

4. законами та постановами Верховної Ради України, зокре­ма Законом "Про страхування";

5. указами та розпорядженнями Президента України;

6. декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України;

7. нормативними актами (інструкціями, методиками, по­ложеннями, наказами), що прийняті міністерствами, відом­ствами та центральними органами виконавчої влади і зареєст­ровані в Міністерстві юстиції України;

8. нормативними актами органу, що згідно із законодав­ством України здійснює нагляд за страховою діяльністю;

9. нормативними актами органів місцевої виконавчої вла­ди у випадках, коли окремі питання регулювання страхової діяльності були делеговані цим органам за рішеннями Прези­дента або Кабінету Міністрів України.

Поетапне входження України до міжнародного страхового ринку, передбачає вступ до міжнародних організацій, діяль­ність яких пов'язана зі страхуванням; удосконалення поряд­ку оподаткування страхової діяльності; визначення вимог до порядку створення та діяльності страхових організацій; роз­виток інфраструктури страхового ринку; розроблення систе­ми поступової адаптації національного законодавства до ви­мог європейських директив із питань страхування.

12.3. Галузі страхування

Особисте страхування — це страхування майнових інте­ресів, пов'язаних із життям, здоров'ям, працездатністю і до­датковими пенсіями страхувальника чи застрахованої особи.

У межах особистого страхування здійснюються страхуван-^ая Життя та пенсій, страхування від нещасних випадків та ^ЗДеДичне страхування.

283