- •1)Розвиток первісного суспільства на території України. Трипільська культура.
- •2)Політичні соціально економічні та культурні аспекти походження київської русі.
- •3)Основні етапи розвитку державності в Київській Русі. Причини та наслідки феодального роздроблення кр.
- •4) Галицько-Волинське князівство як європейська держава.
- •5) Політичні причини та наслідки Люблінської унії.
- •6) Брестська церковна унія: політичні причини та наслідки.
- •7)Соціально-економічний розвиток українських земель у польсько-литовську добу.
- •8)Генезис, характерні риси та особливості українського козацтва.
- •9)Причини,рушійні сили, характер та періодизація Української національної революції.
- •10)Державницькі процеси на території України під час національно-визвольної війни
- •11)Союз гетьманату з Московською державою. Наукові дискусії щодо історико-юридичної суті Переяславського договору.
- •12)Доба Руїни на території України. Криза козацької автономії.
- •13)Наступ на політичну автономію Гетьманщини у кінці 17 – першій половині 18 ст.
- •16)Політизація національного руху і Україеі в першій половині 19 ст. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •17) Суспільні рухи в західно-українськиї землях. «Руська трійця».
- •18)Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у першій половині 19ст. Особливості промислового перевороту.
- •20) Аграрна реформа 1861р. В Російській імперії та її вплив на розвиток економіки України.
- •22) Соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель наприкінці 19 – на початку 20 ст. Столипінська аграрна реформа.
- •23)Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель наприкінці 19 – на початку 20 ст. Причини еміграції.
- •4. Перший і другий Універсали уцр.
- •26)Українська держава гетьмана п. Скоропаиського.
- •28)Політика радянської влади на території України у 1918-1920.
- •29)Національно-визвольний рух на території Західної України. Зунр.
- •30) Неп.
- •31)Утворення срср: політичні дискусії, впливи на становлення України. Політика коренизації.
- •32)Особливості та наслідки індустріалізації.
- •33) Колективізація українського села. Голодомор 1932-1933 рр.
- •34) Створення тоталітарного режиму в срср. Політичні процеси і репресії наприкінці 20 – у 30 – і рр. На території України.
- •35) Окупаційний режим в Україні в роки Другої світової війни.
- •36) Діяльність радянських партизан і оун–упа в роки Другої світової війни
- •38) Суспільно-політичний та економічний розвиток України у другій половині 60-х – першій половині 80-х років.
38) Суспільно-політичний та економічний розвиток України у другій половині 60-х – першій половині 80-х років.
Період 1964-1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі отримав образну назву «застій». З усуненням в 1964 р. від влади М.Хрущова і закінченням так званого «великого десятиліття» настала майже 20-літня «ера» Л. Брежнєва. Вона почалася за знайомим сценарієм: звинувачення попередників, заяви нового керівництва про свою глибоку відданість народу і рішучість негайно виправити становище, подолати кризові явища, підняти життєвий рівень населення і, звісно, забезпечити динамічне просування країни шляхом комуністичного будівництва. І спочатку дещо було зроблено у цьому напрямку. У березні, прийнято рішення стосовно сільського господарства. Був затверджений новий порядок заготівель сільськогосподарської продукції. Визначалися тверді плани її закупівлі. Вводилися надбавки за надпланову продукцію. Збільшено капіталовкладення в сільськогосподарське виробництво, поліпшено спеціалізацію і умови праці колгоспників. І це принесло деякі позитивні результати. Валова продукція сільського господарства зросла на 16,6%. Середньорічний збір зерна у 1871–1975 рр. перетнув в Україні рубіж у 40 тис. тонн. У промисловості передбачалися посилення економічного стимулювання виробництва, розширення сфери госпрозрахункових відносин, створення ефективної системи матеріального заохочення працівників, скорочення числа диктованих зверху показників. Результати за 1965–1970 рр. були досить обнадійливими. Підсумки були найкращими за останні 35 років. Дві третини промислової продукції одержано за рахунок підвищення продуктивності праці. Україна освоїла виробництво нової техніки й матеріалів. Було споруджено 250 великих підприємств. У 2,5 рази (з 1965 по 1985 рр.) зріс національний дохід УРСР, чотири п’ятих якого використовувалось на підвищення добробуту народу. Середньомісячна заробітна плата за цей час зросла у 2 рази. Було підвищено стипендії, пенсії, майже у 5 разів зросли виплати і пільги із суспільних фондів споживання (освіта, охорона здоров’я, пенсії, різноманітні допомоги). Щорічно будувалось 17–20 млн. кв. метрів житла. Будували багато шкіл і дитячих дошкільних закладів, багато магазинів, будинків побуту, будинків культури, бібліотек і клубів. Однак це був тимчасовий успіх. Акцент дедалі більше робився на безоглядній експлуатації сировинних запасів, зокрема нафти й газу, на досягненні успіху будь-якими методами. Країна продовжувала йти традиційним для неї шляхом екстенсивного розвитку. Швидко зростала чисельність робітників, однак приріст промислової продукції постійно падав. Якщо за 1966–1970 рр. він становив в Україні 50 %, то за 1981–1985 рр. – лише 19 %. Невисокою була ефективність і сільськогосподарського виробництва. Погіршувалась демографічна ситуація. Протягом 1966–1985 рр. чисельність сільських жителів України зменшилась на 4,6 млн. осіб. Серйозні нарікання викликав життєвий рівень народу, який підвищувався повільно і значно зростав розрив від країн Заходу. Поряд з цим, як і раніше, величезні ресурси направлялися на розвиток військово-промислового комплексу, підтримку прокомуністичних режимів. Незбалансованість розвитку економіки, ігнорування об’єктивних економічних законів, інтелектуальна обмеженість і фізична неспроможність Л. Брежнєва до належного керівництва країною – все це посилювало кризові явища і процеси в СРСР, загострювало загальну ситуацію в радянській імперії, котра йшла до своєї катастрофи. Зростало невдоволення не тільки серед робітників та селян, інтелігенції, а й серед певної частини партійних функціонерів різного рівня. Все це вимагало докорінних змін .
(ЕСЛИ СОВСЕМ ВКРАТЦЕ:Період 1964-1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі отримав образну назву «застій». Дана образна назва не зовсім точно відображає процеси, що відбувалися у другій половині 60-х – першій половині 80-х років, але відбиває загальну тенденцію соціально-економічного і політичного розвитку радянської системи. «Застій» не передбачав припинення розвитку країни. Здійснювалися реформи (друга половина 60-х років), реалізовувалися п`ятирічні плани, велось активне будівництво тощо. Для тих часів характерне досягнення відносної соціальної та матеріальної стабільності, досить пристойного порівняно з попередніми періодами рівня життя основної маси населення. Суть «застою» полягає в тому, що радянську владу охопила системна криза, яка проявлялась у всіх сферах життя: економіці, політиці, соціальній сфері, суспільній моралі тощо. )