36) Діяльність радянських партизан і оун–упа в роки Другої світової війни

На території України, окупованої військами ворога, з перших дніврозгорнуласяантифашистськаборотьба.

Антифашистськийрух Опору в Українімістив:

- радянськекомуністичнепідпілля і партизанськийрух

- українськийсамостійницькийпідпільний та партизанськийрухи

- польськийрух Опору

В умовахблискавичногопросуваннянімецькихвійськ у тилу в них опинилисяціліпідрозділирадянськихвійськ. Вони й стали базою радянськогопартизанськогоруху. На перших етапахвінбуввиявомборотьби за самозбереження. Лише післяутворенняУкраїнського штабу партизанськогоруху на чолі з Т.Строкачем 30 травня 1942 р. віннабуворганізованіших форм. УШПР налагодивкоординаціюдійпартизанськихзагонів з операціямиЧервоноїармії та постачання партизан за допомогоюавіації.

Усього на території УРСР діялопонад 60 партизанськихз'єднань, близько 2 тис.загонів і груп. Найбільшіпартизанськіз'єднаннядіяли у прикордонніУкраїни таБілорусії, саме тут оформилосяп'ять великих з'єднань. Найвідомішими з них булиз'єднання Сабурова, Федорова, Ковпака. Вони влаштовувалидиверсії на комунікаціях ворога, громили штаби, гарнізони, здійснювалирейди на окупованихтериторіях РСФСР, України та Білорусії. Партизанськез'єднанняпідкомандуваннямС.А.Ковпакапротягомвійниздійснило 7 рейдів, пройшовшизагалом по тилах ворога 18 тис. кілометрів. Найвідомішайогооперація — «Сарненськийхрест». Найкращівоєннірезультати приносила «рейковавійна»: лишепротягомліта–осені 1942 р. партизанивисадили в повітря 117 залізничних і шосейнихмостів, пустили підукіс 158 ворожихешелонів.

Партизанськийрухбув одним ізважливихвоєнно–стратегічнихфакторів у війні. На боротьбу з ним німецькекомандування кинуло 120 тис.солдатів.

Крімрадянськогопартизанськогоруху, в містахдіялокомуністичне і комсомольськепідпілля. Вартозгадатиорганізацію «Партизанськаіскра» в с. Кримки на Миколаївщині, яку очолював учитель В.Моргуненко, підпільніорганізації в м. Сталіно (Донецьк) на чолі з учителем історіїС.Матьоніним, у Ніжині, яку очолювавЯ.Батюк, «Молодугвардію» у Краснодоні та ін.

На територіїУкраїнидіялиантифашистиізбільш як 20 країн. Українці–військовополонені брали участь в антифашистськихрухах Опору в країнахЄвропи.

Крімрадянськогоруху Опору, билися з фашистськимиокупантами й представникиукраїнськогосамостійницькогоруху, якийдіявпереважно на теренахЗахідноїУкраїни. Першіпартизанські загони на Поліссі й Волині створив Т.Боровець (вони не булизв'язані з ОУН). Сформований ним військовийзагін «ПоліськаСіч» боровся в своємурегіоні з залишкамиЧервоноїармії. Коли німціспробувалирозпуститицейзагін, Т.Боровець (Бульба) повернув зброюпроти них, а такожпротирадянськихпартизанів. У 1942 р. на Волинівиникли загони ОУН–Бандери та ОУН–Мельника.

Найбільшорганізованимвійськовимз'єднаннямукраїнськогосамостійницькогорухубулаУкраїнськаповстанськаармія (УПА). Створена наприкінці 1942 р. ОУН–Бандери, діючи на просторах Волині, Полісся, Галичини, боролась і протинімців, і протирадянськихпартизанів. Командиромїїбув Роман Шухевич (Чупринка). На початку 1944 р. вона налічувала 30–40 тисячбійців. Цяармія вступила в жорстокийконфліктізпольськимнаселеннямВолині, Полісся, Холмщини, а такожізпольськоюАрмієюКрайовою, яка прагнулазберегтисвій контроль над цими землями. Післявступу на цітериторіїРадянськоїарміїміж силами УПА та радянськимивійськамирозгорнуласявідкритавійна, яка післявизволенняцихтериторійвіднацистськоїокупації переросла у справжнюгромадянськувійну в ЗахіднійУкраїні.

Післяліквідаціїкрайового уряду Я.Стецька легальною організацієюукраїнствазалишиласьУкраїнськанаціональна рада, лідерамиякоїбули Кость Левицький та митрополит А.Шептицький. УНР прагнулаобстоюватиукраїнськіінтереси. Виступ митрополита А.Шептицького з меморандумом про захист прав українцівспричинив до того, що 4 березня 1942 р. УНР булорозпущеноокупантами.

У Києві, післяйогоокупації, ОУН–Бандери створила такожУкраїнськунаціональну раду — національний та політично–громадський центр. Важливим аспектом йогодіяльностібуввипуск журналу «Українське слово» (редактор Іван Рогач) і журналу «Литаври» (редактор ОленаТеліга). Одночаснодіялипохіднігрупи, щопровадили на окупованихтериторіяхпропагандистськудіяльність за соборнуУкраїну. Але діяльністьукраїнських структур, якіпрацювали на українськудержавність, не входила до планівокупантів. У грудні 1941 р. вони заарештували, а в лютому 1942 р. розстріляли у Києвігрупуукраїнськихнаціоналістів — ОленуТелігу, Івана Рогача, Ореста Чемеринського та ін. Наприкінці 1942 р. німці заборонили діяльність УНР у Києві, а згодом і у Львові. У липні 1944 р. ОУН–Бандери та представникиполітичнихпартійУкраїни, представникисхіднихукраїнців на таємномузібранні в м. СамбірутворилиУкраїнськуголовнувизвольну раду (УГВР), яка очолилаборотьбу і проти СРСР, і протинімецької «НовоїЄвропи».

Найбільшими центрами польськогопідпіллябулиВільно та Львів. У польськихпартизанських загонах на територіїУкраїнидіяло 2150 бійців. Головнимзавданнямцьогорухубулоповерненнязахідноукраїнських земель до складу відновленоїПольськоїдержави.

Активнийпартизанськийрух, чиїмискладникамибули і радянськийрух Опору, і українськийсамостійницькийрух Опору, і польськийрух Опору, внісвагомий вклад у боротьбупротифашистськихокупантіввУкраїні.